Спробували щастя: з початку великої війни два українські банки намагалися вийти на ринки Європи
Крім Польщі, українців також цікавила Чорногорія
Як стало відомо Mind, з початку повномасштабного вторгнення два українські банки намагалися розпочати бізнес у Європі. «Національний банк двічі розглядав питання щодо виходу українського банку на іноземні ринки: планувалося відкриття дочірнього банку на території Республіки Польща, а також філії в Чорногорії. Основною метою цих проєктів, за інформацією банків, була підтримка громадян України, які перебувають під час війни за кордоном і потребують повноцінного доступу до фінансових послуг українських банків», – розповіли Mind у НБУ.
Хто потенційні клієнти? Згідно з даними ООН на жовтень 2023 року, на території Європи зареєстровано 5,8 млн українських біженців. На 10 жовтня політичний захист у Польщі отримали більш ніж 1,6 млн українців, у Німеччині – 1 млн, у Чехії – 565 000 громадян, у Румунії – 144 000 тощо. У Чорногорії було зареєстровано 62 000 українців, а за отриманням захисту звернулися 9700 осіб.
Як українці користувалися європейським банкінгом раніше? За програмами тимчасового захисту в Європі українські біженці отримали доступ до банківських послуг європейських банків, і кожна країна визначила перелік установ, які працюють саме з українськими біженцями. Наприклад, OTP та Unicredit – в Угорщині, Swedbank та SEB Bank – у Латвії.
Зі свого боку міжнародні банківські групи, що мають дочірні банки в Україні, впровадили програми для біженців у деяких країнах, щоб утримати клієнта. Як писав Mind, у Польщі такі програми запустили PKO Bank (йому в Україні належить Кредобанк) і «Креді Агріколь». Також програми для клієнтів запустив банк «Південний» і його дочірній банк у Латвії – RIB.
Щоправда більшість таких продуктів розраховані на преміум-клієнтів.
У банку «Восток» є споріднений банк «Захід» у Чорногорії. Державний Укрексімбанк має представництва в Лондоні та Нью-Йорку. В Республіці Кіпр працює філія ПриватБанку, але, за даними НБУ, вона має обмеження в ліцензії та не здійснює активного обслуговування клієнтів.
Чи потрібні Україні банківські бізнеси в Європі під час війни? Присутність українських банків у європейському регіоні в перспективі можуть мати такі наслідки, як доступ українських громадян за кордоном до звичних і зручних фінансових послуг, а також зручного каналу переказів в Україну.
За даними НБУ, «присутність українських банків на ринках Єврозони дозволить їм краще капіталізувати розробки та ноу-хау (наприклад, у сфері фінансових застосунків та обслуговування клієнтів) для охоплення ринку й одночасно отримати доступ до європейських ринків капіталу (і можливо дешевшого фондування для проєктів розвитку). Подібний крок дозволить банкам напрацювати досвід роботи на ринку ЄС, включно з досвідом забезпечення відповідності регуляторним і наглядовим підходам у Євросоюзі».
«З урахуванням специфіки ситуації воєнного часу, філіали / дочірні банки українських банків потенційно могли б передусім обслуговувати українських громадян, які опинилися за кордоном, створити їм зручне фінансове середовище для життя і можливої роботи, фінансових трансакцій з рідними та близькими в Україні. Активний розвиток бізнесу, з урахуванням поточних валютних обмежень, наразі буде ускладненим», – кажуть у Нацбанку.
Як українському банку вийти на європейський ринок? Для цього українській фінструктурі потрібні дозволи двох регуляторів: Нацбанку в України та банківського регулятора тієї країни, де планує свою діяльність банк.
При наданні дозволу на відкриття дочірнього банку / філії / представництва на території іншої держави Нацбанк аналізує бізнес-модель проєкту, кваліфікацію осіб, які обіймають ключові посади, а також дотримання банком інших встановлених вимог. При цьому в Європі високі вимоги щодо капіталу й дуже прискіплива процедура перевірки походження грошей.
Остаточне ухвалення рішення про надання такого дозволу на інвестицію українським банком за кордон відбувається за активної співпраці з іноземним регулятором.
«Відкриття представництва (дочірнього банку, філії, відділення) у країнах Європи – це врегульований процес, під час якого банки мають підтвердити свою відповідність правилам ЄС. У разі офіційної декларації з боку українського банку планів щодо виходу на іноземні ринки Національний банк вивчатиме відповідні документи, розглядатиме бізнес-модель проєкту, співпрацюватиме з іноземними регуляторами в рамках міжнародного співробітництва», – кажуть у НБУ.
Хто саме хотів на ринок ЄС? У НБУ не називають банків, які вже розглядали вихід у ЄС.
Логічно припустити, що вихід до Польщі розглядав monobank, про що активно розповідали в медіа. «Основними факторами, які визначили вибір українських банків саме цих країн, стали: кількість українців, які проживають у цих країнах, макроекономічна стабільність і фіскальна стійкість банківського сектору, цифровізація бізнесу», – пояснюють у НБУ. Щодо Чорногорії, назва банку не оголошується.
На жаль, обидва проєкти не були реалізовані через недостатнє економічне обґрунтування їх бізнес-планів.
У НБУ визнають, що серед банків, які подавали на розгляд регулятора відповідні клопотання щодо відкриття дочірнього банку/філії за кордоном, державних банків не було. «За нашою інформацією, окремі державні банки розглядали можливість відкриття відокремлених підрозділів / дочірніх банків у країнах Європи. Проте це питання ще перебуває на етапі вивчення ринків», – кажуть у Нацбанку.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
