Книжка тижня: «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини» Давида де Йонга

Книжка тижня: «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини» Давида де Йонга

Революційне розслідування про те, як нацисти допомогли німецьким магнатам заробити мільярди на жахах Третього рейху та Другої світової війни, а Америка дозволила умити руки

Книжка тижня: «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини» Давида де Йонга

«Детальне дослідження, яке змушує нас протистояти сучасній спадщині цих нацистських зв’язків», – пишуть Wall Street Journal про розслідування Давида де Йонга «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини».

Mind розбирався докладніше у власному огляді.  


Бекграунд. Давид де Йонг – журналіст-розслідувач і письменник. Його дебютна книга «Нацисти-мільярдери» перекладена більш ніж на 20 мов світу. Публікувався в New York Times, Wall Street Journal і Bloomberg Businessweek.

У своєму журналістському розслідуванні Давід де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Вони захоплювали єврейський бізнес, залучали рабів і нарощували виробництво зброї для вермахту тоді, коли Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід заплющив на це очі. 

Наприклад, компанія Bahlsen, відомий німецький виробник печива, як і більшість тогочасних німецьких компаній, наживалася на системі примусової праці, яку розгорнули нацисти в роки Другої світової війни: іноземців мільйонами вивозили з батьківщини та змушували працювати на німецьких фабриках, часто за мізерну платню й у жахливих умовах. Майже 700 робітників – переважно польок та українок – було примусово депортовано на фабрику печива в Ганновері. Там із них знущалися й недоплачували за роботу.

Журналісти тижневика Der Spiegel копнули ще глибше та з’ясували, що керівники Bahlsen у часи Третього Райху входили до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСРП – від нім. Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei) – нацистської партії Гітлера – і робили пожертви на користь СС, усемогутньої воєнізованої організації нацистської Німеччини. Репортери виявили, що на завод у Ганновері було депортовано багато українських жінок із київської фабрики печива, яку компанія Bahlsen експропріювала. А після війни Бальзени, як і мільйони німців, заперечували всі звинувачення у співпраці з нацистами й уникли покарання.

Книжка також містить ілюстрації та карти, які допомагають читачеві краще зрозуміти матеріал.

Ось уривок із книжки: «У понеділок, 20 лютого 1933 року, о 18 годині близько двох десятків найбагатших і найвпливовіших підприємців нацистської Німеччини – хто пішки, хто машиною з водієм – прибули на зустріч в офіційну резиденцію голови Райхстагу Германа Ґерінґа – самісіньке серце урядового та ділового кварталу Берліна.

Серед присутніх були: Ґюнтер Квандт – текстильник, який став китом збройової та акумуляторної галузі; Фрідріх Флік – сталеливарний магнат; барон Авґуст фон Фінк – фінансова шишка з Баварії; Курт Шмітт – генеральний директор страхового велета Allianz («Альянц»); керівники хімічного конгломерату ig Farben («І. Г. Фарбен») і калійного гіганта Wintershall («Вінтерсгалль»); та Ґустав Крупп фон Болен унд Гальбах, який завдяки вдалому шлюбу став на чолі металургійної імперії. За три тижні до цього Адольф Гітлер захопив владу в Німеччині після кулуарної угоди, за якою райхспрезидент Пауль фон Гінденбурґ призначив Гітлера канцлером.

Тепер ватажок нацистської партії хотів «пояснити свою політику» групі промисловців, фінансистів, керівників і спадкоємців – принаймні так каже легенда. Підприємці сподівалися дістати роз’яснення щодо розвитку економіки Німеччини за нового уряду. Але марно.

У Гітлера були свої плани і на цю зустріч, і на країну. Ця зустріч стала кульмінацією ретельної роботи гітлерівських посадовців, які роками налагоджували стосунки з магнатами, плекаючи в них віру в нацизм. Потиснувши руки підприємцям, Гітлер виголосив півторагодинну промову – без папірців і запинок. Замість обіцяних розмов про економіку – широкий зріз поточної політичної ситуації.

Переломний для історії Німеччини 1918 рік став катастрофою: поразка Німецької імперії в Першій світовій війні та революція в царській Росії, внаслідок якої до влади прийшли комуністи. Гітлер вважав, що настав час раз і назавжди покласти край боротьбі правих і лівих сил. Гітлер стверджував, що, підтримавши його сходження на пост фюрера, магнати фактично підтримають себе, свої фірми та статки. Ґерінґ розпочав з утішної обіцянки стабільності.

Він запевнив промислових і фінансових гігантів, «що з політичним утихомиренням ущухне буря й у внутрішній економіці». Мовляв, жодних економічних «експериментів» не планується.

Але, щоб гарантувати сприятливий клімат для підприємництва, нова коаліція Гітлера має перемогти на виборах. Нарешті, очільник Райхстагу дійшов до головного: нацистській партії потрібні фінанси на виборчу кампанію. Оскільки гроші платників податків і державні кошти не можна використовувати з політичною метою, «кола, не залучені до політичної битви, мають піти бодай на фінансові жертви, так конче потрібні нині». Щоб захопити владу над країною, нацистам був потрібен коаліціант. Але ненадовго.

Підприємці одразу ж визначили суми. Власники підприємств вугільної та металургійної промисловості з Рурської області мали скинутися по мільйону райхсмарок, гірничодобувної та хімічної – по пів мільйона. Мільйон, що залишився, докладуть компанії з видобутку бурого вугілля, виробництва автомобілів, устаткування та електротехніки. Чоловіки домовилися, що 75% грошей підуть нацистській партії».

Видавництво: «Лабораторія»

Сюжет. У 1946 році Гюнтера Квандта – патріарха династії, яка сьогодні контролює BMW, – було заарештовано за підозрою у співпраці з нацистами. Квандт стверджував, що його змусив вступити в партію міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс і суд виправдав його. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, а також спадкоємці інших нацистських мільярдерів відтоді стали лише багатшими, а про їхнє темне минуле заледве хто знає.

Давід де Йонг пише: «Члени найбагатшої гілки династії Квандтів – тієї, що володіє bmw, – навіть після публікації у 2011 році дослідження, яке самі ж замовили, нібито задля «відкритості», не хочуть прозоро тлумачити історію. Наукова розвідка показала, що за часів нацизму патріархи сім’ї скоїли значно більше жорстоких злочинів. І, як невдовзі я з’ясував, Квандти були такі не самі. Є й інші німецькі бізнес-династії, які процвітали в епоху Третього Райху та, зберігши контроль над величезними глобальними активами, водночас намагались відвертітися або просто уникнути покая́ння за темне минуле свого роду. Історії цих родин ніколи не діставали розголосу за межами Німеччини.

Тим часом ці клани досі контролюють мільярди євро та доларів. Деякі спадкоємці більше не володіють бізнесом, а просто насолоджуються успадкованим багатством. Утім чимало з них досі є власниками відомих на весь світ брендів – ми їздимо на їхніх автомобілях, п’ємо їхню каву чи пиво, орендуємо в них будинки, живемо на їхній землі, бронюємо їхні готелі для відпусток чи відряджень».

Вам сподобається, тому що: книжка не лише розкриває історичну правду про нацистських мільярдерів, а й ставить питання про роль бізнесу в популістських та авторитарних режимах сучасності. Книжка де Йонга є обов’язковою до прочитання для всіх, хто цікавиться німецькою та світовою історією, політикою та економікою. Автор пише в доступному стилі, поєднуючи факти з аналізом і рефлексією.

Теми, порушені у книжці, є суперактуальними, оскільки зараз ми продовжуємо жити у світі подвійних стандартів, й у контексті сучасних воєн багато бізнесменів воліють обходити санкції і заробляти кошти на крові, так само, як і століття тому, ставлячи фінансовий зиск на перше місце, не думаючи про совість чи принципи.  

Вам не сподобається, якщо: ви не вважаєте, що книжка де Йонга є важливим і актуальним дослідженням. Але воно базується на багатьох раніше не використаних джерелах, таких, як архівні документи, свідчення очевидців та незалежні історичні роботи; ви не хочете змінювати усталену думку про відомі бренди в негативний бік і дізнаватися нові, раніше приховувані темні сторінки історії.

Головна причина прочитати: Де Йонг розповідає про те, як найбагатші династії Німеччини, як-от: Квандти, Круппи, Зайферти, Порше – сприяли злочинам нацистського режиму, експлуатуючи єврейські підприємства та рабську працю для виробництва зброї для Гітлера.

Автор показує, як ці мільярдери не лише збагатіли на жахах Третього Рейху та Другої світової війни, а й уникнули справедливого покарання після війни завдяки політичним маневрам США та Західної Німеччини.

Давид де Йонг також простежує, як спадкоємці нацистських мільярдерів продовжують контролювати значну частину світової економіки, володіючи впливовими брендами та продуктами: «Нині дуже мало нащадків цих персон по-справжньому спокутує минуле сім’ї. Решта й досі відмовляється визнавати його – до того ж без якихось особливих негативних наслідків».

У тому ж дусі:

Фредерік Бегбедер «Уна і Селінджер» 

Книжка тижня: «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини» Давида де Йонга

Коротка історія юнацького кохання славетного автора «Ловця в житі» Дж. Д. Селінджера й Уни О’Ніл – дочки американського драматурга Юджина О’Ніла та майбутньої леді Чаплін – під блискучим пером Беґбедера перетворюється на історію цілого життя, де змішуються пристрасть і алкоголь, радість і розчарування, війна і біль.

Фредерік Беґбедер використовує реальні факти та документи, щоб відтворити атмосферу Америки 1940-х років, коли молодий Селінджер зустрічає Уну, яка мріє стати актрисою. Їхнє кохання спалахує на тлі світової катастрофи, яка змушує Селінджера вступити до армії та брати участь у висадці в Нормандії. Війна руйнує не лише їхнє щастя, а й їхнє світосприйняття. Селінджер перетворюється на песимістичного письменника, який втрачає віру в людство та суспільство. Уна шукає рятунку в шлюбах з іншими чоловіками, серед яких – Чарлі Чаплін та Орсон Веллс.

Автор також обурюється несправедливістю та безкарністю: «Hugo Boss, які шили форму для СС, гітлерюгенда і вермахту, мають сьогодні флагманський магазин на Родео-драйв. А BMW та Mercedes, двигуни яких збиралися депортованими євреями-рабами в концентраційних таборах, були першими ластівками бліцкригу, що роз'їжджають вулицями Беверлі-Гіллз».


Вільям Ширер «Злет і падіння Третього Райху. Історія нацистської Німеччини» 

Книжка тижня: «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини» Давида де Йонга

Одна з найважливіших праць із новітньої історії за визначенням New York Times. Видання нагороджено премією National Book Award.

Це монументальне дослідження найнебезпечніших подій ХХ століття. Нині, коли після закінчення Другої світової війни минуло понад 70 років, нам здається неймовірною та загроза, яку несли у світ Гітлер і його імперія.

Багаторічна робота з першоджерелами, особисті спостереження автора за підйомом нацистської Німеччини, 485 тонн документів від Міністерства закордонних справ Німеччини, безліч щоденників, записів телефонних розмов, ретельно збережених німцями, – усе це стало основою масштабної праці Вільяма Ширера. Поєднання особистих спогадів та історичних фактів вирізняє цю книжку з-поміж решти праць, присвячених історії нацистської Німеччини. 

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло