Війна до кінця 2024 року та 10% інфляції: Нацбанк оприлюднив новий інфляційний звіт із макропрогнозами

Національний банк вкотре змінив прогноз української економіки. Згідно зі свіжим інфляційним звітом, який НБУ опублікував 2 листопада, 2023 року зростання ВВП прискориться до 4,9%, а темпи інфляції навпаки сповільняться до 5,8%.

Водночас приводів для оптимізму наразі не надто багато. Зростання у 2023 році – це, найімовірніше, спроба відштовхнутися від дна, якого економіка досягла 2022-го. А зниження рівня інфляції пов'язане з надлишком пропозиції товарів на тлі скорочення споживання.

При цьому головною загрозою макростабільності, як і раніше, є військовий конфлікт, який переходить у затяжну фазу. Тому попри пожвавлення економіки 2024 року відбудеться її уповільнення. Ба більше, Нацбанк вважає, що ВВП навіть до кінця 2025 року не досягне довоєнного рівня.

Що допомагає українській економіці у війну, а що загрожує макроекономічній стабільності та чого чекати від 2024 року, за прогнозами Нацбанку, детально розбирався Mind.

Що прогнозує НБУ? Попередній макроекономічний прогноз НБУ вийшов у липні. Порівняно з ним деякі показники суттєво змінилися. А саме (нижче наведені прогнозні індикатори на 2023 рік):

• зростання ВВП поліпшено з 2,9% до 4,9%;
• темпи інфляції поліпшено з 10,6% до 5,8%;
• негативне сальдо держбюджету погіршено з 1,29 трлн грн до 1,36 трлн грн;
• платіжний баланс поліпшено з $7,4 млрд до $11 млрд;
• очікуваний обсяг міжнародних резервів НБУ переглянуто з $38,3 млрд до $41,8 млрд.

Що підтримує українську економіку? НБУ підкріплює свої прогнози такими аргументами:

• прискорення відновлення пов'язане з високим ступенем адаптації бізнесу та населення до війни, з рекордним урожаєм у 2023 році (майже 82 млн тонн зернових, за даними Української зернової асоціації), з вирівнюванням експортної логістики та збільшенням бюджетних витрат;
• падіння темпів інфляції відбувається у зв'язку з нарощуванням обсягів товарного виробництва;
• тривала стабільність валютного ринку є наслідком адміністративного впливу Нацбанку. Це збереження фіксованого офіційного курсу (його ніби вже й немає, але курс все одно майже не рухається), обмеження попиту фізосіб на валюту, рясні інтервенції на міжбанку;
• суттєві обсяги зовнішнього фінансування (2023 року з-за кордону Україна отримає приблизно $45 млрд), які забезпечують чистий приплив валюти до країни попри збереження її дефіциту на тлі обмеженого експорту, дозволяючи закривати бюджетний дефіцит і поповнювати резерви НБУ.

Що загрожує макроекономічній стабільності? Ситуація в українській економіці залишається досить хиткою. У 2024 році посилиться тиск із боку несприятливих чинників, серед яких:

• майже дворазове прискорення темпів інфляції, яке буде пов'язане з низькою базою порівняння 2023 року, а також із збільшенням витрат бізнесу на логістику, енергоносії та оплату праці;
• збереження суттєвого розриву між експортом та імпортом. За оцінками НБУ, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами перевищить $38 млрд, а 2024 року він зменшиться лише до $35 млрд;
• скорочення закордонного фінансування. Причому це вже не примарна загроза, а неминуча реальність. У Стратегії управління держборгом на 2024–2026 роки, яку затвердив Кабінет міністрів, чітко сказано, що Україні чим далі, то більше доведеться покладатися на внутрішні ресурси наповнення держбюджету;
• високий фіскальний (бюджетний) дефіцит, який 2023 року досягне 29%, а 2024-го перевищить 20%;
• збільшення рівня державного боргу: у 2024–2025 роках, за оцінками НБУ, співвідношення держборгу до ВВП перетне позначку 95%;
• слабкий приплив інвестицій, який залишиться таким до закінчення активних бойових дій;
• дефіцит робочої сили (кваліфікованої і не тільки) як наслідок міграції та мобілізації працездатного населення.

Читайте також: Гроші на бюджетний дефіцит і відновлення після війни: що передбачає нова стратегія з управління держборгом

Що вплинуло на перегляд прогнозів? Моделювання ситуації в економіці України ґрунтується на більш консервативному прогнозі НБУ порівняно з тим, який було озвучено ще влітку 2023 року.

Зростуть витрати з держбюджету за обмеженості джерел його наповнення (тобто дефіцит так і буде близько 20% і вище), збільшиться тиск на валютний ринок і прискоряться темпи інфляції.

Які висновки можна зробити з даних НБУ? Зростання ВВП у 2023 році, на жаль, буде викликане не реальним розвитком економіки, а впливом війни. Якщо говорити простою мовою, то цього року ВВП відіграє у кращому разі шосту частину падіння 2022 року, що досягло майже 30%. Отже, про реальне економічне зростання говорити ще зарано. Тим більше, що воєнні ризики, як і раніше, вкрай високі.

Обсяги імпорту більш ніж у півтора рази перевищують експорт. І доки логістика з України не стане повністю безпечною, ситуація навряд чи зміниться на краще. Такий перекіс знижує конкурентоспроможність українських виробників, які й так змушені працювати під загрозою обстрілів і знищення активів. Окрім цього, імпорт вимиває валюту з країни, тоді як обмеженість експорту призводить до слабкого припливу валютної виручки та тисне на курс гривні.

Грошей від країн-партнерів дедалі меншатиме. Отже, ресурси (на поповнення держбюджету, на відновлення) доведеться шукати всередині України. Відповідно вже у 2024–2025 роках відбудеться посилення податкового тиску як на бізнес (перевірки, штрафи), так і на населення (боротьба із зарплатами в «конвертах» та з іншими видами тіньових доходів).

Тож повільна девальвація неминуча. Питання лише в тому, коли вона станеться. Якщо врахувати, що у проєкт держбюджету на 2024 рік закладено середньорічний курс на рівні 40,7 грн/$, цільовий орієнтир зрозумілий. При цьому Нацбанк зазначає, що намічені ним плани щодо валютної лібералізації обмежуватимуть простір для подальшого пом'якшення процентної політики у 2024 році. З огляду на це поступове «розгойдування» курсу почнеться саме з нового року.

Читайте також: Падіння дохідності депозитів і все ще стабільний курс гривні: яким буде ефект від чергового зниження ставки НБУ