Кабмін вкотре змінив механізм реєстрації та блокування ПДВ. Які критерії ризиковості «сховано» у постанові уряду

Кабінет Міністрів затвердив поправки до порядку реєстрації ПДВ-накладних, а також у механізм їхнього блокування. Вони закріплені постановою уряду №1154 від 7 листопада 2023 року, яка набирає чинності 9 грудня.

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував нову порцію змін до СМКОР (системи моніторингу оцінки ризиків) ще наприкінці літа. Але, за його словами, текст змін довго проходив узгодження у деяких відомствах.

Постанова, яку ухвалив Кабмін, має спростити процес безумовної реєстрації податкових накладних. Тобто коли платник податків відповідає певним критеріям, на підставі яких СМКОР реєструє його ПДВ-накладні без перевірок та «ручного» втручання.

За оцінками Державної податкової служби (ДПС), частка заблокованих накладних у найближчій перспективі має скоротитися вдвічі, тобто десь до 0,45–0,5%. У середньому щомісяця кількість компаній, яких стосується блокування накладних, становить 24 000. Частка «заморожених» накладних у вересні була на рівні 1%, у жовтні – 0,92%. Що може змінитися в цьому питанні найближчим часом, вивчав Mind.

Нові критерії СМКОР. Запроваджено нові показники, які будуть використовуватися для оцінки ступеня ризику платників податків загалом і для безумовної реєстрації накладних зокрема. Нагадаємо: якщо платник ПДВ потрапляє до категорії ризикових, практично всі його ПДВ-накладні потрапляють під блокування.

Індикатори такі:

1. показник D, що розраховується за формулою D = S/T.

S – загальна сума сплачених платником податків сум єдиного соцвнеску та інших податків за 12 місяців до того моменту, коли накладну подано на реєстрацію.

T – загальна сума товарів / послуг, яка вказана платником у тих накладних, що були зареєстровані протягом 12 місяців.

2. індикатор Рпоточ – сума ПДВ, зазначена платником у податкових накладних, зареєстрованих протягом календарного місяця;

3. індикатор Рмакс, що розраховується за формулою Pмакс = Pнайб × 1,4.

Рнайб. – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена в податкових накладних, які були зареєстровані в попередні 12 місяців.

Маркери позитивної історії платника податків. З'явилося кілька критеріїв, які впливатимуть на реєстрацію ПДВ-накладних та формуватимуть позитивну історію платника податків. Також змінилися деякі чинні критерії.

Нові критерії:

• платник податків подав пояснення щодо всіх податкових накладних, які були заблоковані раніше, ДПС ці пояснення врахувала та зняла блокування;
• відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ в порівнянні з попереднім роком: сума ПДВ у зареєстрованих накладних не більш ніж у 1,4 раза перевищує найбільшу місячну суму ПДВ за останній рік;
• середньомісячний обсяг постачання товарів / послуг за останні шість звітних періодів перевищує 500 000 грн;
• загальна сума сплаченого компанією ПДВ за останні 12 місяців перевищує 1 млн грн. У цьому значення D>0,05, а значення Рпоточ < значення Рмакс;
• протягом 36 місяців до моменту реєстрації ПДВ-накладної у платника податків була відсутня заборгованість зі сплати податків і зборів, він своєчасно подавав усю звітність, середньомісячний обсяг реалізації товарів та послуг перевищує 500 000 грн.

Оновлені критерії:

• частка товарів / послуг, які відображені у ПДВ-накладних, зареєстрованих за останні шість місяців, має бути не менше 75% усіх товарів / послуг, які придбав або реалізував платник податків. Крім цього, значення D>0,05, а значення Рпоточ < значення Рмакс.
• середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша за суму податку, розраховану з подвійної мінімальної заробітної плати, а середньомісячна чисельність персоналу за рік – не менше 5 осіб (раніше замість ПДФО використовувався ЄСВ).

Що це дасть на практиці? Компанії, які стабільно працюють, вчасно сплачують податки (не тільки ПДВ), у їхній діяльності простежується однорідність (якщо компанія закуповує деревину, то на виході вона продає вироби з дерева, а не банани чи шкарпетки), найімовірніше, не мають зіткнутися з блокуванням накладних.

Крім цього, ДПС також виходитиме з позитивної податкової історії платника, якщо його ПДВ-накладні не підпадають під безумовну реєстрацію. Відповідно чим позитивніша ця історія – немає податкової заборгованості; накладні, які були раніше заблоковані, у результаті зареєстровані, компанія платить білу зарплату співробітникам, тим вищі шанси на те, що проблем із ПДВ-накладними не виникне.

І навіть якщо платник податків зіткнувся із блокуванням, тепер у нього більше можливостей відстояти свої права. Якщо при спробі оскаржити рішення про блокування ПДВ-накладних через регіональну комісію ДПС усе одно буде відмова, його можна буде оскаржити в центральній комісії або в суді. У свою чергу відмову центральної комісії ДПС також можна буде оскаржити в судовому порядку.

Як змінюватиметься СМКОР далі? Щоб оцінити дієвість постанови №1154, знадобиться кілька місяців. Після цього можна буде зробити висновки, наскільки ця порція змін виявилася ефективною.

За даними Mind, цей алгоритм може виглядати так:

• СМКОР блокує ПДВ-накладну на строк до 30 днів;
• ДПС має 10 днів для того, щоб ухвалити рішення про розблокування або про додаткову перевірку платника податків;
• у разі призначення перевірки блокування продовжується на строк до 60 днів;
• під таку перевірку потраплятимуть лише платники з високим ризиком ухилення від сплати податків;
• якщо перевірка не виявляє порушення, блокування знімається;
• з усіх інших накладних блокування також знімається автоматично через 60 днів.

Такий підхід може виправдати себе. Під податкові перевірки потраплятимуть виключно ті суб'єкти господарювання, до яких справді є обґрунтовані питання щодо сплати ПДВ. З решти платників податків «блок» буде знято в автоматичному режимі.