Обшук у COMFY, $160 за тонну через блокування кордону, 60 днів на закриття вакансії: з якими болями ритейл закінчує 2023 рік

Чому правоохоронці знову пресують «білі» компанії, а «сірі» не помічають? З якими пригодами ритейлери зараз долають кордони та чи рятує залізниця? Як неофіційна зарплата «вбиває» ринок праці ? Про це та багато іншого розповіли спікери RAU Summit 2023. Mind занотував найцікавіше.

Юлія Свириденко,
перший віцепрем’єр-міністр, міністр економіки України:

– Уряд буде підтримувати бізнес, який працює «у білу». Це принципова позиція. Всі податки та збори, які бізнес генерує всередині країни, йдуть на утримання армії. А все, чим допомагають партнери, спрямовується на покриття соціальних видатків. Тому критично важливо, щоб бізнес продовжував сплачували податки – це частина нашої обороноздатності.

Розуміємо болі, з якими сьогодні стикається ритейл. Думаю, основна проблема – нестача кваліфікованих кадрів. Сьогодні маємо так зване структурне безробіття: коли працівники не відповідають вимогам роботодавців. Структурне безробіття можна подолати лише завдяки навчанню та перенавчанню.

Тому ми запустили програму «Ваучер». Через центр зайнятості працівники можуть отримати ваучер на навчання: компенсуємо до 27 000 грн за здобуття додаткової кваліфікації. Цього року вже 17 000 людей прийшли за ваучером і здобули додаткову кваліфікацію.

Знаю, що в ритейлу є проблеми з логістикою. У першу чергу Польща. Думаю, що за пару тижнів ця проблема має бути вирішена. Працюють відповідні міністерства. Уже відкритий пункт пропуску пустих траків. Втім ми інтегруємося в Європу, і такі проблеми можуть виникати й надалі. Тому важливо перебудувати логістику. Ми готові підставити плече бізнесу. Разом провести секторальні зустрічі, подумати та знайти рішення.

Я амбасадор всього українського. Будемо раді, якщо ритейл заходитиме в переробку, виробництво. Для цього розширили програму «Доступні кредити 5-7-9%». Підприємства зможуть отримати до 150 млн грн. Це буде найбільший ліміт за цією програмою. Порівнюю з АПК, який був у пріоритеті. Зараз пріоритетом буде переробка, виробництво. Також видаємо гранти на переробку до 8 млн грн на умовах співфінансування. На наступний рік закладені кошти на тисячі таких грантів. Цього року їх отримали майже 640 переможців. Це дійсні підприємства, які хочуть розвивати виробництво.

Дуже хочу, щоб на полицях було більше українських продовольчих товарів. Це може врятувати нашу економіку. Важливо осмислено споживати всередині країні з акцентом на українське, тому що бюджетний дефіцит наступного року – $41 млрд. Під час війни стати самодостатніми – це тільки розвивати власне виробництво. Немає успішних сировинних держав. Тому закликаю мережі приєднуватися. Ми готові допомагати кредитами, грантами, з персоналом.

---

Ігор Хижняк,
CEO COMFY:

– GFK у 2023 році оцінює наш ринок приблизно в 130–140 млрд грн. Повертаємося до передвоєнних показників. Але візьмемо простий приклад: iPhone. Майже 75% цих смартфонів наразі в країні продаються «в чорну». І чорний ринок росте. Пройдіть Хрещатиком, де з'явилося дуже багато продавців iPhone. Навряд чи отримаєте хоча б одному з магазинів фіскальний чек. І це на центральній вулиці країни. Чи платять ці продавці всі податки – риторичне запитання.

А що роблять правоохоронні органи, які мають впливати на чорний ринок? Не повірите, вони приходять до COMFY. Два тижні тому – в розпал «Чорної п'ятниці», максимально пікових продажів – до нас завітали з БЕБ. Я таке два рази проходив. Один раз при Януковичі, тоді це були «квіточки». Бо так, як зараз поводяться співробітники БЕБ, – свинство та нахабство. Лякають і блокують людей, півтори години не показують ухвалу. Просто треш. Минулого року ми сплатили 750 млн грн податків, цього – приблизно 1 млрд грн. Аудуємося «великою четвіркою». Тобто в Deloitte та КPMG немає запитань до податків, а у БЕБ є.

Щодо бізнесу. Цьогоріч ми зросли. Відкрили 23 нових магазини та розподільчий центр, найняли 2100 співробітників. Зараз у COMFY працює майже 4800 людей.

Дефіцит працівників дійсно є. Вже багато великих компаній на конференціях кажуть, що вони беруть просто всіх, хто приходить, а потім навчають і розвивають. Втім, коли в центрі вашого бізнесу є людина, у працівнику ви бачите людину, – здебільшого у вас не буде таких великих проблем із персоналом, як на ринку.

---

Василь Даниляк,
CEO групи компаній ОККО:

– У нас як і колег по індустрії є величезна проблема з офіційною та неофіційною заробітною платою. Коли дивимося рейтинги сплати податків поважними компаніями – хочеться плакати: деякі гравці зовсім не люблять своїх працівників, державу і ЗСУ. В нашій індустрії дві третини ринку формують ОККО, WOG, «Авіас», «Укрнафта», БРСМ і UPG. Різнобій у сплаті податків (не тільки ПДФО) настільки величезний, що просто вражає. А наші правоохоронні органи замість того, щоб порівняти статистику та виявити тих, хто не в «тренді», витрачають час на походи до COMFY.

Ще одна величезна проблема – знайти стабільного підрядника на будівельно-монтажні й оздоблювальні роботи. Цього року зробили реконструкцію 50 об'єктів. На одному з них три рази всю бригаду будівельників забирали до війська. Зараз неможливо планувати розвиток, нове будівництво, реконструкції. Будівельники з деяких районів, наприклад із Франківщини, категорично відмовляються виїжджати по за межі своєї області. Кажуть: «Людей заберуть, ми втратимо бізнес». І так практично в кожному регіоні.

З лінійним персоналом на заправних станціях нам трошки легше: там здебільшого працюють жінки. Всього в нас приблизно 9500 працівників, з них 5500–6000 – на АЗС. Там плинність персоналу трошки зменшилася в 2022-му, а в цьому – повернулася на довоєнний  рівень: близько 60% на рік. Вакансії на АЗС закриваємо більш-менш нормально. А от із пошуком середнього та топового персоналу – великі проблеми. Наразі єдині «безпроблемні» вакансії – інженерні. Дуже багато інженерів, які працювали на великих виробництвах на Сході, залишилися без роботи. Вони готові працювати за адекватні гроші.

З логістикою нам трошки простіше, тому що традиційно наш бізнес працює із залізницею. Тільки невелика частина продукту доставлялася автотранспортом, він покривав останню милю. Для нашого бізнесу автоперевезення майже завжди були дорожчими, подешевшали тільки у 2023 році. На автотранспорт компанії вимушено перейшли під час війни, коли були «вузькі горлечка» та не вистачало перевалок на кордоні. А сьогодні з перевалками все нормально. І навіть зріджений газ, який їздив в автоцистернах, зараз перевозимо в залізничних цистернах.

До блокування кордону автотранспорт коштував приблизно на $15 за тонну вантажу дешевше, ніж залізниця. Через блокування автотранспорт став утричі дорожче: ціна зросла з $60 до $180 за тонну. Тобто зараз везти залізницею набагато дешевше та швидше.

Залізниця справляється, вона трохи буксувала в перші квартали війни: західний напрямок був дуже нетиповий для нашої індустрії щодо завозу товару, і там не було достатньої кількості перевалок. Як тільки ті перевалки відновили та добудували – проблема знялася. Сьогодні вузьких місць на кордоні по перевалці практично не існує. Можуть бути незначні затримки через вихідні чи невчасну подачу вагонів. Але порівняно з простоями авто на кордоні – це копійки та незначні проблеми.

---

Тарас Панасенко,
CEO та співвласник мережі магазинів «АВРОРА»:

– Заразі кожні 14 годин відкриваємо новий магазин. У грудні плануємо запустити ще 45. У нас працює 11 000 людей. На ринку праці маємо проблему. Зараз дуже важко знаходити чоловіків. Якщо офіційно влаштовуєш людину на роботу – потрібно поставити її на військовий облік. Компаніям, які не платять білу зарплату, – набагато простіше знаходити працівників. А ми, наприклад, три тижні тому відкрили розподільчий центр у Львові, зараз він укомплектований аж на 30%. Хоча пропонуємо зарплату вже майже на рівні польської.

З логістикою також проблема. 5% наших товарів – імпортні, це десь 200 контейнерів щомісяця. Зараз це все йде через європейські кордони. Максимально машина стоїть 20 днів, у середньому – 7 днів. Створили спеціальний штаб: шукаємо, які кордони швидше працюють. Уже 25% вантажів відправляємо через Констанце в Румунії. Там хоч і слабенький забюрократизований порт, але треба диверсифікувати постачання.

До того ж у нас є 390 виробників в Україні, з якими співпрацюємо. Багато хто з них прив’язані до імпорту сировини.

Проблема серйозна. Дуже сподіваємося, що будуть вжиті заходи та сформований уряд Туска. Держава дуже сильно втрачає. Читав, що митниця виконала план із надходжень на 81% і недоотримала 9,2 млрд грн у листопаді. Наші прямі втрати – десь 80 млн грн. Але ще можуть бути й інші втрати. Наприклад, якщо не привеземо товари до Різдва або 1 січня, їх просто треба буде відкласти на один рік із замороженими коштами.

---

Микола Щербина,
CEO аптек АНЦ:

– У нашому бізнесі структура попиту майже не змінилася: взимку люди купують ліки від застуди, влітку – від алергії. Суттєво змінилось ядро цільової аудиторії: багато жінок 25–45 років із дітьми виїхали за кордон. Міграція і падіння доходів призвели до того, що зараз на фармринку – страшенна цінова конкуренція. Вона у свою чергу призвела до того, що сьогодні в Україні аномальний за світовими мірками темп приросту електронної комерції.

За останні два роки e-commerce зріс на 165%. Так, це пов'язано із ціною. Бо головне поле «битви» – прайсагрегатори, де в один клік товари фільтруються по ціні. Сьогодні я ставлю на 2 копійки нижче – завтра мій конкурент. У цій битві виживе лише той, у кого більше ресурсів, хто більш операційно ефективний.

Чи робимо оцінку, яка кількість людей зараз на території України? Ми спираємося на загально відомі джерела: зараз у нас 12 млн економічно активного населення. Для мене як для СЕО ключова цифра на дашборді  – кількість активних клієнтів. Радує, що зараз ми вже наближаємося до передвоєнних показників. Але це не завдяки поверненню клієнтів з-за кордону, а результат конкуренції.

Мені часто задають питання, чому ми, як лідер, ринку так слабко розвиваємося, чому в нашого найближчого конкурента вже 1800 аптек, а у нас лише 1100. Завжди відповідаю: розганяючи цей ринок, відкриваючи нові аптеки, будемо мати погіршення ситуації з працевлаштуванням. Радію, що колеги – оптимісти. Але лідер – це ще й про відповідальність. Якщо завтра, не дай Боже, підтримка України зменшиться або отримуємо новини про війну на 3–5 років, колеги будуть змушені масово закривати аптеки, а люди залишаться без роботи. Це питання по нам теж дуже болісно б'є. Через дефіцит кадрів на ринку та екстенсивне, а не інтенсивне зростання з кожним роком проблема дедалі наростатиме. Україна вже на першому місці в Європі за кількістю аптек на 1000 осіб населення.

Зараз у нас в аптеках працює до 7000 людей, є приблизно 120–130 вакансій. Це не означає, що все прекрасно: середній час закриття вакансії становить до двох місяців. І це комплексна проблема. Зараз ще є невеличка можливість найняти людей, які звільняються через консолідацію ринку:  перша десятка набирає обертів, а регіональні гравці йдуть.