«Якщо хочете, щоб у ваших абонентів залишився інтернет, поділіться 20% від доходу»: хто й чому демонтує телеком-мережі під час війни
Та чи зможе парламент втрутитися? Спойлер: поки що в депутатів більш нагальні справи
Майже три тижні – на акумуляторах. Так із 17 листопада отримують доступ до інтернету абоненти провайдера «Білінк», що мешкають у столичному ЖК San Francisco Creative House. Цей блекаут спричинили не російські ракети або дрони, а «барабашка».
Управляюча компанія «Атмосфера» в офіційному листуванні запевняє провайдера, що немає відношення до незаконного відключення його мережі від енергоживлення та взагалі не є власником інфраструктури будинку.
Абонентам пропонується інша версія: начебто провайдер відмовляється платити. «Це, м’яко кажучи, недостовірна інформація. «Атмосфера» в односторонньому порядку та без пояснення причин розірвала з нами договір. Наші пропозиції подальшої співпраці відкидає. Прохання пояснити причини ігнорує. Щоб не залишити абонентів без доступу до інтернету, працюємо на акумуляторах. Так, це додаткові витрати коштів і часу наших аварійних бригад», – розповідає Mind керівник «Білінк» Євген Ющенко.
Від управителя ЖК San Francisco Людмили Четвертухиної Mind почув третю версію: «Провайдер не уклав із нами договір. Так, з нами – це з «Атмосферою». Хто це сказав, що «Атмосфера» – не власник будинку?! Ми сказали?!» На подальші запитання вона відмовилася відповідати та кинула слухавку.
Тим часом у ЖК San Francisco продовжують безперешкодно працювати ще три інтернет-провайдери. Чи пов’язаний «барабашка» із змовою та хабарами управляючій компанії – на це запитання має відповісти слідство. Інтернет асоціація України (ІнАУ) направила листи до Мінцифри та Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) з проханням припинити неправомірні дії «Атмосфери».
Цей кейс – не поодинокий приклад незаконного «відключення» телеком-мереж під час війни з боку власників інфраструктури. В ІнАУ Mind розповіли, що отримують безліч скарг від гравців ринку. Абонентам «Білінк» ще пощастило: здебільшого «самоуправлінці» взагалі демонтують мережі – і тоді акумулятори та генератори вже безсилі.
Як наразі вирішують цю проблему інтернет-провайдери та мобільні оператори? Чого вимагають власники інфраструктури? Чи допоможе прийняття законопроєкту №9593? На ці та інші запитання шукав відповіді Mind.
Чому взагалі така проблема виникає? Багато років тому парламент ухвалив закон «Про доступ до інфраструктури». Його норми зобов’язують власників інфраструктури – обленерго, керуючі компанії забудовників, транспортників тощо – виконувати дві прості «речі». Перша – безперешкодно надавати свої об’єкти для прокладання телеком-мереж (тобто не вимагати хабарів, не просувати тільки «своїх» провайдерів тощо). Друга – виставляти тарифи за користування за граничними нормами, а не як заманеться.
Втім за ці роки власники інфраструктури періодично вигадують нові лазівки для обходу норм закону. Їм це вдається не лише через дірки в законодавстві: деякі провайдери вирішують, що краще поступитися шантажу та «домовитися», ніж витрачати час і гроші на суди.
Читайте також: Масштаб катастрофи «трохи» перебільшений: що буде з інтернетом під час блекаутів
Що відбувається зараз? Велика війна стала ще одним козирем для власників інфраструктури. У ситуації, коли інтернет потрібен тут і зараз, погроза демонтажу стала гарним «приводом» підняти тарифи за доступ. Ні, не на рівень інфляції, а шонайменше в декілька разів. Є випадки, коли тільки за вхід у багатоповерховий будинок вимагають «платіж» 100 000 грн, а далі – 20% від обороту щомісяця, розповідають Mind в ІнАУ.
«Конфліктні ситуації виникають у двох випадках. Перший, коли провайдер збирається прокласти телеком-мережу – йому виставляють тарифи «на свій розсуд» усупереч закону «Про доступ до інфраструктури». Якщо гравець не погоджується на такі умови – з ним не укладають договір, знову ж таки всупереч закону. Другий випадок, коли провайдер уже інвестував у мережу та обслуговує абонентів – йому волюнтаристським чином нав’язують нові значно підвищені тарифи. Якщо оператор не «домовляється» – демонтують кабелі й обладнання без рішення суду», – пояснює голова правління ІнАУ Олександр Савчук.
Під час повномасштабної війни гучні скандали виникали з КП «Луцьксвітло», АТ «Чернівціобленерго», КП «Київпастранс», «Інвестбудгаличина», «Ковальська-Житлосервіс» тощо.
«Найчастіше проблеми – з керуючими компаніями забудовників. Інтернет-провайдери – як і енергетичні компанії, постачальники централізованого опалення, водоканали – пропонують послуги мешканцям будинків. Але тільки з перших керуючі компанії збирають платню – по суті, за право надавати мешканцям доступ до інтернету. Чому? Тому що всі інші – монополісти, з ними шантаж не мінеться. А на телекомниках можна сколотити окремий бізнес. Якщо якась інфраструктура поліпшує життя мешканців, то навіщо додатково брати гроші? Ці ж витрати провайдерів перетікають у тарифи для абонентів. Тобто керуючі компанії, які голосно заявляють турботу про мешканців, насправді стимулюють підвищення тарифів і забирають частину коштів собі», – пояснює Олександр Савчук.
«Високі стосунки» з власниками інфраструктури не лише в інтернет-провайдерів, а й у мобільних операторів. Їм погрожують демонтувати цілі базові станції. У цьому разі без інтернету та голосового зв’язку відразу можуть залишитися десятки тисяч абонентів. «Проблема вимушених демонтажів нагальна на ринку через відмову окремих балансоутримувачів продовжувати договори оренди», – розповідають у «Київстар» і lifecell.
У «Vodafone Україна» доповнюють: останнім часом випадків демонтажу побільшало. Приміром, на заході країни минулого року оператору довелося демонтувати вісім об'єктів, цьогоріч – 12. «Причини можна умовно поділити на дві категорії: аварійний стан конструкцій, які ми орендуємо, і бажання орендодавців використовувати надані нам площі для власного бізнесу – особливо після релокації бізнесів (збільшення поверховості будівлі, розміщення нових будівель на займаних нами площах тощо)», – пояснює начальник відділу зв'язків із громадськістю «Vodafone Україна» Вікторія Рубан.
Друга причина: інколи вимогами демонтажу орендодавці намагаються підвищити орендну плату. «Ми так просто не «здаємось». Навіть у складних ситуаціях намагаємося знайти компроміси. Адже демонтаж обладнання та пошук нових майданчиків – це додаткові витрати. Ці кошти краще було б спрямувати на нове покриття», – додає Вікторія Рубан.
Читайте також: «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell у цифрах: хто з операторів лідирує за динамікою доходу, чистого прибутку/збитку та середнього чеку
Чи є вихід, окрім компромісів? Нещодавно профільні асоціації – ІнАУ, Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) і Телекомпалата України – надіслали листи до голови ВР та очільників політичних партій із проханням терміново ухвалити законопроєкт №9593, який «завис» у парламенті із серпня 2023 року.
«Під час воєнного стану ми стикнулися з кричущими випадками незаконного демонтажу українських мереж електронних комунікацій так званими українськими володільцями інфраструктури. Це обленерго, окремі «гарячі» голови ОСББ і управителі багатоповерхівок. Результат їхніх руйнівних дій такий самий, як від ворожих атак російськими ракетами і БпЛА», – йдеться в листах.
Що в законопроєкті? По суті, там одна норма: заборона демонтажу телеком-мереж під час воєнного стану без рішення суду. «Надзвичайні заходи з вирішення суперечок між володільцями інфраструктури та постачальниками послуг електронних комунікацій мають вирішуватися цивілізовано в судовому процесі. Національна безпека та оборона, інформаційна безпека не має залежати від бажання володільців інфраструктури дотримуватися законодавства про доступ», – наголошує голова правління АППК Наталія Клітна.
Чи потрібні правки до законопроєкту? Так. Про це йдеться у висновку головного комітету про розгляд документа. Там Міністерство енергетики нагадує, що порушують закон не тільки власники інфраструктури: «є непоодинокі факти розміщення технічних засобів електронних комунікацій… без укладення договору з доступу». Тому пропонується прийняти законопроєкт у першому читанні, а до другого – внести деякі правки. Ключова: заборонити демонтаж – окрім випадків самовільного розміщення.
З цією правкою згодні й на телеком-ринку. «У разі повної заборони демонтажу преференції отримають ті, хто розміщує мережі без дотримання будь-яких стандартів», – вважає заступник гендиректора з корпоративних відносин АТ «Укртелеком» Іван Коломоєць.
Чи буде ефективним новий закон, якщо норми старого ігноруються? Гравці телеком-ринку вважають, що в них з’явиться більше важелів відстоювати свою позицію в судах. Втім наразі не завжди це вдається. «Проблема демонтажу для нас актуальна, але не зовсім зрозуміло, як цей законопроєкт допоможе її вирішити. Наприклад, у нас закінчився договір оренди. Власник продовжувати його не хоче. Ми не демонтуємо. Власник подає позов до суду, отримує рішення, і ми все одно змушені провести демонтаж. Тобто все одно в підсумку все завершується рішенням суду», – наводять приклад у lifecell.
На думку Івана Коломойця, навряд чи в цьому питанні має сенс впроваджувати тимчасові норми: «Розв'язувати проблему потрібно системно. Уже є закон, який визначає правила доступу операторів до інфраструктури. Якщо власники інфраструктури порушують його норми, то потрібно йти до суду й захищати свої права».
Читайте також: Поки Нацпол не реагує: як крадії допомагають російським терористам нищити зв'язок
«Законопроєкт пропонує припинити демонтаж без рішення суду тільки на воєнний час. А далі конструктивним рішенням цього питання бачу вдосконалення закону «Про доступ до інфраструтктури» і розроблення таких методик нарахування тарифів, які будуть прийнятними як для провайдерів, так для власників інфраструктури», – пропонує компромісне рішення голова правління ІнАУ.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
