Захворіло у світі
11,662,574
Померло у світі
539,058
Вилікувалось у світі
6,336,732
Захворіло в Україні
49,607
Померло в Україні
1,283
Вилікувалось в Україні
22,193
«Держава у смартфоні – стоп»: як муніципалітети та депутати підставляють Зеленського

«Держава у смартфоні – стоп»: як муніципалітети та депутати підставляють Зеленського

Чому мобільні оператори й інтернет-провайдери можуть вийти на мітинги протесту

Цей матеріал також доступний російською
«Держава у смартфоні – стоп»: як муніципалітети та депутати підставляють Зеленського
Фото: pixabay

Вже котрий місяць поспіль президент Володимир Зеленський заявляє про важливість запуску «Держави у смартфоні». «Хочу швидких змін. Ми повинні спільно готувати ініціативи, законопроекти і вживати кроків, що знімають бар'єри перед цифровою економікою й електронним управлінням. Запевняю, що особисто звертатимусь до тих держслужбовців, які чинять опір на місцях», – наголосив президент ще в червні на першому обговоренні концепції «Держава у смартфоні».

Паралельно місцеві органи влади дають зрозуміти творцям базису е-держави: без додаткового фінансового стимулювання – «кіна не буде». Днями до числа супротивників е-gov приєдналося й парламентське лобі. Під прикриттям добрих намірів – турботи про власників квартир – депутати намагаються «завалити» важливий законопроект, який вирішує проблему. До чого тут власники житла? У чому суть цієї міжусобиці? Які «креативні» виверти використовують чиновники, аби проігнорувати розпорядження президента? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

У чому суть проблеми?

Побудувати «Державу в смартфоні» неможливо без фундаменту – доступу хоча б 90% українців до інтернету. Тим часом штучне створення бар'єрів для прокладання мереж мобільними операторами й інтернет-провайдерами вже котрий рік залишається основним «болем» галузі.

Після візиту міністра цифрової трансформації Михайла Федорова в Естонію Україна нібито націлена активніше переймати досвід цієї балтійської країни щодо переходу на «цифру». До слова, естонський уряд ще в середині 1990-х компенсував учасникам ринку 90% витрат на будівництво телеком-мереж до хот-спотів (адміністрацій, шкіл тощо) по всій країні.

Гравці вітчизняного ринку навіть не мріють про такий подарунок. Вони просять набагато меншого: просто виконувати прийнятий два роки тому закон «Про доступ до інфраструктури». Цей документ також вимагає дечого від її власників. Перше: не перешкоджати прокладанню мереж. Наприклад, забудовник багатоквартирного будинку або місцева влада, що володіють комунальним житлом і підприємствами, зобов'язані безперешкодно забезпечити доступ до їхньої інфраструктури всім операторам, а не укладати договори лише зі своїми «кишеньковими» компаніями.

Друге: не встановлювати ціни на свої послуги вище прописаних у законі граничних тарифів. Наприклад, обленерго за підвіс кабелю на одному стовпі може стягувати до 0,3% від мінімальної зарплати і не має права вимагати «благодійних внесків» під загрозою недопуску.

Як створюються перешкоди?

На практиці лобі власників інфраструктури – місцева влада, енергетики, транспортники тощо – винаходять хитрі способи обійти норми закону: додаткові доходи втрачати не хочеться.

Відразу після набрання законом чинності власники інфраструктури одноголосно заявили: вони почнуть його виконувати лише після затвердження згаданих у документі методик визначення плати за доступ до елементів інфраструктури. І з 2017 року поспіхом розробляли ці складні документи. Лише нещодавно закінчили. Паралельно місцева влада так само поспіхом приймає відповідні рішення, а їх «підлеглі» підприємства імплементують методики.

«Закон не виконується більшістю муніципалітетів по всій Україні. Чиновники використовують просту тактику: «погоджуємося й імітуємо бурхливу діяльність». Наприклад, близько року тому при КМДА створили робочу групу. За цей період вона «ударно» попрацювала: зібралася аж два рази, щоб констатувати наявність проблеми», – розповідав глава правління ІнАУ Анатолій П'ятников на нещодавній прес-конференції «Хто гальмує український інтернет?». На його думку, «оперативність» пов'язана з фінансовою складовою проблеми.

А без рішення місцевої влади оператори не мають права (пере)укладати договори про доступ. Раніше президент «Київстар» Олександр Комаров на прикладі проілюстрував, як небажання місцевої влади виконувати закон може «вивести» місто в офлайн. «У нас простежується парадоксальна тенденція: де-юре закон має виконуватися, але в окремих областях ми стикаємося з блокуванням доступу. Чиновники вперто не хочуть «грати» за новими правилами. Наприклад, у Миколаєві у всіх мобільних операторів спливає термін дії договорів оренди об'єктів комунальної власності. Місцева влада не поспішає їх продовжувати, в результаті чого частина міста може залишитися без зв'язку», – пояснював Комаров.

Це не поодинокий випадок. «Третій рік ми не можемо розширюватися в будинках комунальної власності Києва просто тому, що органи місцевого самоврядування не ухвалили свою методику. Коли це трапиться – невідомо», – пояснив на прес-конференції заступник директора «Ланет» Сергій Лева. Його колега з «Ланет» Антон Марчук розповів анекдотичну історію (втім, її героям аж ніяк не смішно): «Наш клієнт – держпідприємство, що запускає проект із радіонагляду, – хоче розмістити своє обладнання на дахах муніципальних будівель. Комунальні підприємства не проти надавати ці послуги. Але без рішення КМДА не мають права укладати договори й додатково заробляти».

«Держава у смартфоні – стоп»: як муніципалітети та депутати підставляють Зеленського
Олександр Глущенко, Володимир Ляшенко, Анатолій П'ятников і Сергій Лева (зліва направо) під час прес-конференції
Фото автора

Питання в ціні?

Іронія в тому, що яку б собівартість послуг не прописали відповідно до методик власники інфраструктури – в кінцевому підсумку ціни за доступ дорівнюють затвердженим законом граничним тарифам. Гравці телеком-ринку не можуть пригадати випадків, коли їхні контрагенти, які все-таки встигли за два роки запровадити методику, виставили б тарифи хоча б на копійку нижче граничних.

Паралельно багато власників інфраструктури готові допускати провайдерів до об'єктів, але за «своїми» цінами. Лідером у креативному трактуванні норми закону і зростанні вартості доступу стало київське КП «Київавтошляхміст». «Підприємство завищує ціни на доступ до інфраструктури для провайдерів у 50 разів», – повідомив журналістам Анатолій П'ятников. За граничними нормами, оператори мають платити максимум 5% від мінімальної зарплати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць.

Обійти закон вдалося простою зміною назви договору. «КП запевняє, що відтепер воно надає не доступ до своєї кабельної каналізації, а послуги з її обслуговування. Ці послуги нічим, окрім назви, не відрізняються. Але ця «дрібниця» не заважає підприємству заявляти, що їхні послуги жодним чином не зачіпає закон «Про доступ...». Отже, воно може виставляти розцінки на власний розсуд», – пояснює телеком-юрист Володимир Ляшенко. За словами Анатолія П'ятникова, креативний прийом «Київавтошляхмосту» вже почали використовувати й інші столичні «комунальники».

Тисячі ОСББ вдаються до схожої схеми. Вони заявляють, що закон на них не розповсюджується: де-юре об'єднання не володіють житловим фондом. Провайдери зі свого боку намагаються донести ОСББ, що така тактика призведе до зростання тарифів на інтернет для мешканців будинку: через низьку маржинальність бізнесу гравці ринку не можуть не реагувати на зростання собівартості. Але до такої аргументації, як правило, дослухаються не всі голови ОСББ. Деяким вигідніше домовитися лише з одним провайдером, а його конкурентів не пускати в будинок.

Як можна врівноважити ситуацію?

На початку вересня депутати комітету ВР з цифрової трансформації зареєстрували законопроект №2042 «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики».

За словами Анатолія П'ятникова, прийняття цього документа допоможе вирішити основні проблеми з доступом. «Внесені поправки знімають із місцевої влади «важкий тягар» необхідності роками розробляти і приймати окремі підзаконні акти, приводити свої рішення у відповідність до закону «Про доступ...». Новий закон поширюватиметься на всіх, включаючи муніципалітети та ОСББ. У ньому забороняється вимагати від замовника укладення будь-якого іншого договору (оренди, сервітуту тощо), крім договору про доступ», – пояснив глава ІнАУ минулої п'ятниці, 20 вересня.

У неділю, 22 вересня, співавтор законопроекту №2042 Олександр Федієнко повідомив у закритій групі Facebook, що прийняття документа під загрозою: «На нараді звучали меседжі, що №2042 – суцільне зло. Нібито оператори, провайдери претендують на власність ОСББ».

Нардеп поки не ризикує публічно повідомляти, які групи впливу ініціюють ці меседжі. Також залишається таємницею, яка норма документа так насторожила його супротивників.

У законопроекті уточнюється, що власник – це (власник, балансоутримувач чи управитель) інфраструктури об'єкта доступу – фізична або юридична особа, в особистій власності або співвласності (володінні), управлінні, розпорядженні, яких знаходиться інфраструктура об'єкту доступу або окремі її елементи, на підставі права власності, договору з управління, рішення місцевої ради і т. п. (доповнення до закону виділено). Про передачу будь-яких прав власності третім особам (операторам) – у документі немає ані слова.

Якими є наслідки для галузі?

«Доступ до інтернету в Україні – один із найдешевших і найякісніших у світі. Якщо законсервувати проблему – про «Державу в смартфоні» нам залишиться тільки мріяти, а про доступні ціни – згадувати з ностальгією», – наголосив на конференції телеком-експерт Олександр Глущенко.

«Які б амбітні завдання не ставив президент, цифрова трансформація неможлива без доступу споживачів до сучасних телеком-мереж. Якщо ж однією «головою» декларується загальний доступ до 3G і 4G, а іншою – ціни завищуються у 50 разів, то трансформація відбуватиметься лише з грошовими знаками», – резюмував Анатолій П'ятников.

Гравці ринку сподіваються, що законодавча та виконавча влада їх усе ж почує. В іншому разі загрожують мітингами протесту.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті