Пальне зі знижкою, дешева їжа та «білоруська електроніка». Як росія використовує Грузію в обході санкцій
І чому грузинський уряд не поспішає цьому протистояти
У рамках транскордонного проєкту Women Investigative Journalists Network (WIJN) журналісти аналізували, як росія обходить міжнародні санкції. Mind писав про те, як і чому всупереч санкціям збільшився імпорт до росії електроустаткування подвійного призначення з Туреччини та Казахстану.
Читайте також: Тепловізор у два кліки. Купувати високотехнічну електроніку для росії через Туреччину та Казахстан стало просто, як ніколи
Сьогодні ми публікуємо розслідування журналіста з Грузії Ніно Рамішвілі про те, яку роль відіграє Грузія для російського імпорту, оминаючи санкції. Оригінальну версію статті грузинською мовою можна прочитати тут.
Уряд Грузії заявляє про повне дотримання міжнародних санкцій, запроваджених проти росії через війну в Україні. Проте інформація, отримана «Студією Монітор», викликає побоювання, що російський бізнес може використовувати територію Грузії для ухилення від західних санкцій.
«Довге плече» комп'ютерних технологій
«Айті-Дистриб’юшен» заснована у 2019 році громадянином Білорусі Сергієм Копітаєнком у селі Кацх у Чіатурі, Грузія. Компанія займається гуртовою торгівлею комп'ютерами, комп'ютерною периферією та програмним забезпеченням. Склад розташований у торговельному центрі «Хуалінги Тбілісі Сі Плаза» у Тбілісі.
У березні 2023 року Копітаєнко разом зі своїм російським партнером заснував у москві ТОВ «Цифровий Ритейл», яке, як і грузинська компанія, займається гуртовою торгівлею комп'ютерами, периферією та ПЗ.
За даними, отриманими «Студією Монітор» від Грузстату, «Айті-Дистриб’юшен» входить до десятки найбільших компаній-імпортерів з Китаю до Грузії у 2023 році, а також є в списку експортерів із Грузії до Вірменії.
Компанія експортувала до Вірменії та Казахстану різні види електронного обладнання, серед якого системні блоки, процесори та контролери, пристрої приймання, перетворення та передання звуку, зображення або інших даних.
Відповідно до міжнародних санкцій постачання цих пристроїв у рф з 2023 року заборонені Євросоюзом, США, Японією та Великобританією. З червня також обмежений їх експорт до третіх країн, звідки ця продукція може потрапити до росії. У результаті співробітництва чотирьох вищезгаданих країн розроблено список товарів подвійного призначення, оскільки встановлено, що ця продукція використовується росією в агресії проти України.
«Не дозволяється, але можна»
«Ми не можемо контролювати, що замовник робитиме з товаром, коли отримає його, – розповіла «Студії Монітор» представник «Айті-Дистриб’юшен» Кеті Масхулія. – Це має контролюватися на державному рівні, а держава не має таких важелів. Поки що ні на митниці, ні в якомусь іншому органі до нас претензій не було».
На початку червня глава відділу координації санкцій Держдепартаменту США Джеймс О'Браєн заявив, що ухилення від санкцій є «істотною проблемою». І що він обговорює ці питання з різними країнами, серед яких Туреччина, Казахстан, Грузія, Об'єднані Арабські Емірати та Вірменія. Тоді видання POLITICO додало до цієї заяви О'Браєна інформацію, отриману від митниці, згідно з якою торгівля з росією країн Південного Кавказу та Центральної Азії – Грузії, Казахстану та Вірменії – збільшилася після початку війни в Україні.
З червня 2023 року Євросоюз запровадив 11-й пакет санкцій проти росії. Після цього боротьба з ухиленням від санкційних обмежень ще більше посилилася. Зокрема, було обмежено транзит таких товарів та технологій подвійного призначення, які можуть допомогти зміцнити російську військову міць.
«Студія Монітор» отримала від Грузстату дані про торгівлю електронними товарами із санкційного пакета. У результаті вдалося з'ясувати, що транзитом цієї продукції до Грузії займалося багато компаній, у тому числі 2023 року, коли ці санкції були введені.
Імпорт із Китаю до Грузії за 10 місяців 2023 року збільшився майже на 23% порівняно з аналогічним періодом 2022 року і становив $1,132 млрд. За цей час у Китаї закуповувалося переважно електрообладнання.
Турецький слід
У 2023 році багато грузинських компаній закупили електроприлади подвійного призначення як у Китаї, так і в Туреччині.
За перші 10 місяців 2023 року темпи імпорту з Туреччини порівняно з аналогічним періодом попереднього року зросли приблизно на 10% і становили $2,104 млрд.
У січні – вересні 2023 року грузинська компанія ТОВ «Геоімпекс» імпортувала з Туреччини електроприлади подвійного призначення, а потім експортувала їх до Вірменії. Директор компанії Бесік Корідзе розповів «Студії Монітор», що у вересні отримав від Служби доходів коди електротоварів, які підпадають під дію 11-го пакету санкцій ЄС проти росії, та повідомлення про те, що їх не можна вивозити з Грузії.
«Місяць тому сталася заборона на товари за цим кодом, і весь товар було повернуто до Туреччини. Експорт із Грузії заборонений у всіх випадках, тобто не дозволений у жодну країну», – повідомив Бесік Корідзе.
Вірменський шлях та «треті країни»
Обсяг експорту з Грузії до Вірменії за перші 10 місяців 2023 року, порівняно з аналогічним періодом роком раніше, збільшився на 56% і склав $657,52 млн. Крім того, посилене зростання зафіксовано в експорті електротехнічної продукції подвійного призначення. Наприклад, у січні – жовтні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022-го експорт цифрових блоків збільшився на 1280% та становив $3,047 млн.
Після початку війни в Україні збільшився імпорт електротехнічного обладнання до Вірменії із різних країн. Через зв'язки з російським бізнесом та постачання йому обладнання деякі компанії, що працюють у Вірменії, вже потрапили під санкції. Наприклад, обмеження з боку США торкнулися ТОВ «ТАКО», яке торгувало у Вірменії електрообладнанням.
Тіна Хідашелі, колишній міністр оборони Грузії, а нині засновник неурядової організації «Громадянська ідея», у розмові зі «Студією Монітор» звернула увагу на те, що, крім Вірменії, до так званого списку третіх країн також увійшли Казахстан та Киргизстан, з якими різко зросли показники експорту Грузії. Це викликає обґрунтовану підозру, що Грузію використовують для ухилення від антиросійських санкцій.
Обсяг експорту з Грузії до Киргизстану за 10 місяців 2023 року порівняно з аналогічним періодом роком раніше збільшився майже на 900% (з $57 млн до $564 млн). Якщо казати про Казахстан, то в січні – жовтні 2023 року з Грузії було здійснено експорт на суму до $580 млн – це на 240% більше за аналогічний період 2022-го.
«Погляньте на темпи зростання інтересу до Киргизстану. Він був включений Америкою до списку країн, які опосередковано беруть участь в обході санкцій. Ми збільшили торгівлю з Вірменією та Киргизстаном. Дані щодо Киргизстану неймовірні. Уряд Грузії може сказати, мовляв, кінцевий пункт призначення – Киргизстан, і надалі ми нічого не контролюємо. Технічно це так, але насправді ні. Принаймні після того, як США опублікували список країн високого ризику, я думаю, варто хоча б задуматися про те, яку торгівлю Грузія веде з країнами, з якими ніякої торгівлі раніше не було, і чим це викликано», – сказала Тіна Хідашелі.
Що (не)робить грузинська влада?
«Студія Монітор» звернулася до податкової служби Мінфіну, яка відповідає за контроль над процесами ввезення та вивезення підсанкційних товарів, але не отримала відповіді, як компанії можуть торгувати цією продукцією через територію Грузії.
Після запровадження міжнародних санкцій проти росії прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що Грузія не приєднається до цих обмежень.
«Грузія, враховуючи наші національні інтереси й інтереси нашого народу, не збирається брати участь у фінансових та економічних санкціях, оскільки це тільки завдасть значно більшої шкоди нашій країні й нашому населенню. Відповідно я, як глава уряду, відповідальний за нашу країну та населення, відповідальний як за внутрішню, так і за зовнішню політику, керувався, зважаючи на національні інтереси, лише інтересами нашої країни», – заявив Іраклій Гарібашвілі 25 лютого 2022 року, на другий день після початку російсько-української війни.
Однак пізніше Мінфін Грузії опублікував заяву, в якій зазначається, що Грузія повністю дотримується міжнародних санкцій і активно співпрацює з країнами-партнерами. «З моменту запровадження міжнародних санкцій Грузія отримала понад 1200 митних рішень щодо повернення підсанкційних товарів із прикордонних пунктів пропуску та зон митного оформлення. Понад 800 митних рішень відхилено при зверненні особи в усній / письмовій формі про намір вивезти чи реекспортувати», – читаємо в повідомленні.
У цей же період податкова служба Міністерства фінансів також опублікувала заяву про експорт підсанкційного електроустаткування через Грузію. У ньому було згадано, що з моменту запровадження міжнародних санкцій Грузія «повністю дотримується встановлених правил і суворо контролює виконання всіх митних формальностей».
Заступниця голови комітету парламенту Грузії з оборони та безпеки, представниця опозиції Теона Акубардія впевнена: уряд мав провести парламентські дебати й ухвалити рішення про санкції, що унеможливило б будь-які підозри про причетність Грузії до ухилення від західних антиросійських обмежень.
«Є деякі санкції, які ми могли б запровадити, якби приєдналися. Хоча парламент визначає зовнішню та внутрішню політику, а уряд потім реалізує її, це навіть не обговорюється в парламенті. Якщо ми кажемо, що представляємо в парламенті все населення, то в нормальних країнах була б дискусія. Потім було б рішення про те, чи можемо ми приєднатися до економічних санкцій. А якщо не можемо, то як це позначиться на нас із погляду зовнішньої політики, зважаючи на бажання вступити до Європейського Союзу», – зазначила Теона Акубардія.
Уряд Грузії не приєднався до міжнародних санкцій проти росії. І навіть різко збільшив обсяги торгівлі з нею та економічну залежність від рф.
«Нафтова голка»
За січень – червень 2023 року імпорт із росії до Грузії збільшився на 31% і сягнув $927 млн. Найбільше зріс імпорт нафтопродуктів: за 9 місяців 2023 року він становив $477 млн. Для порівняння: у 2021-му до Грузії надійшло російських нафтопродуктів на $135 млн, а у 2022-му – на $620 млн.
Голова Спілки імпортерів нафти Вахтанг Йобашвілі пояснює, що це пов'язано з дешевизною нафтопродуктів із росії. За його словами, рф надавала велику знижку, оскільки вже понад рік російська нафта знаходиться під ембарго Євросоюзу, під санкції потрапили й російські нафтові гіганти.
«Ми не отримали підсанкційного продукту. У росії є великі компанії, які потрапили під санкції – «Роснєфть» тощо. Водночас до Грузії проникли невеликі приватні компанії, які не потрапили під санкції... Бізнес купуватиме там, де дешевше, незважаючи на політику, бо тільки так йому вдасться отримати прибуток. Це бізнес», – каже Вахтанг Йобашвілі.
За його словами, росія завжди використовувала й використовує паливне питання як політичну зброю. І те саме вона зробила й у випадку з Грузією, коли у вересні 2023 року російський уряд заборонив експорт автомобільного бензину: «Це було політичне рішення. Після цієї резолюції росія заявила, мовляв, якщо ви вступите до Євразійського Союзу проблем не буде».
А їсти хочеться...
Після початку війни в Україні українське продовольство в грузинських супермаркетах фактично повністю замінили на вироблене у рф. Голова Спілки імпортерів Грузії Іва Чхонія пояснює, що на зміну дорожчим українським продуктам прийшли дешеві російські.
«Обсяг імпорту зріс, і немає нічого дивного в тому, що він збільшився саме з росії. Тому що логістика дешевша, виробництво дешевше тощо», – каже Іва Чхонія.
Якщо порівнювати з імпортом, темпи експорту з Грузії до росії зросли незначно. Більшість із 10 найбільших експортерів – виноробні компанії. У 2006 році рф запровадила ембарго на грузинське вино, що на довгі роки створило серйозні проблеми в цій галузі. Але згодом якість, ціна та просування грузинських вин в інших країнах зросли. Після 2012 року, коли до влади прийшла партія «Грузинська мрія», рф скасувала ембарго на грузинське вино. Після цього залежність виноробів Грузії від російського ринку поновилася.
Чому так відбувається?
Заступник міністра економіки Геннадій Арвеладзе не відповів на запитання «Студії Монітор» про те, чому зростає економічна залежність Грузії від росії та наскільки це закономірно на тлі того, як Захід постійно розширює санкції щодо країни-агресора.
На думку Тіни Хідашелі, хоча посилення залежності від російського ринку має короткостроковий ефект, у довгостроковій перспективі це створює ризики для безпеки країни.
«Позиція уряду сприяла зміцненню цих зв'язків і посилила підтримку російської економіки, небачену досі. Безпека не вимірюється в доларах. Насправді нам у довгостроковій перспективі неприєднання до цих санкцій обійдеться набагато дорожче, ніж короткострокові переваги імпорту відносно дешевих товарів із російського ринку».
Згідно з останнім дослідженням НУО «Міжнародна прозорість Грузії», у 2022–2023 роках економічна залежність Грузії від рф зросла, що «небезпечно, оскільки традиційно росія використовує економічні відносини як важіль політичного тиску на незалежні країни».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
