Дайджест книжкових новинок січня: «Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України», «Корейське економічне диво», роздуми про Європу від одного із батьків-засновників Італійської Республіки й не тільки

Історія дисидентів та українського визвольного руху, чому люди продовжують вірити у фейкові новини, теорію змови й шарлатанство, а також як Південна Корея стала технологічним гігантом за 30 років.

Про це і не тільки – у новій добірці Mind.

---

Роман Клочко «Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України» («Віхола») 

ОУН і шістдесятники, Іван Дзюба та Левко Лукʼяненко, Василь Стус і Вʼячеслав Чорновіл, протести, арешти й табори.

У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, а також українського визвольного руху, який тривав від середини 1950­-х до другої половини 1980­-х.

Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце – монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг. Попри всі зусилля пропаганди та фактично фізичне знищення дисидентів, вони продовжували боротися і лякати радянську владу.

---

Стівен Пінкер «Раціональність. Що це таке, чому важливе і чому трапляється так рідко» («Лабораторія») 

Сьогодні людство досягло неймовірного технологічного й наукового розвитку, але разом із цим, схоже, втратило розум. Як може вид, який менш ніж за рік створив вакцину від COVID-19, вірити у фейкові новини, теорію змови та шарлатанство? Можливо, від природи ми просто ірраціональні?

Пінкер безжально відкидає це твердження та доводить, що і в примітивних племенах, і в технологічно найрозвиненіших містах люди народжуються розумними та раціональними. Людство просто забуло про переваги потужних інструментів міркування, які ми відкрили протягом тисячоліть: логіку, критичне мислення, імовірність і причиново-наслідкові зв'язки.

Ми боїмося змін, тому весь час робимо неправильні висновки, покладаючись на звички та інтуїцію. Та насправді раціональність є лише способом отримати те, чого ми хочемо. Саме вона веде нас до найкращого вибору й допомагає цьому світові не скотитися в хаос.

Стівен Пінкер – канадсько-американський науковець, який працює в галузі експериментальної психології і когнітивних наук. Він є також автором праць із популяризації науки. Пінкер відомий як активний прихильник концепції еволюційної психології та «обчислювальної теорії розуму».

---

Сью Блек «Закарбовано на кістках. Таємниці, які ми залишаємо після себе» (#книголав) 

Наші кістки – мовчазні свідки нашого життя. Кожна частина нашого тіла може розповісти свою історію. Те, що ми їмо, куди ми йдемо, усе, що ми робимо, залишає сліди, повідомлення, яке терпляче чекає місяцями, роками, іноді століттями, доки судово-медичний антрополог не розшифрує його.

Спираючись на роки своїх досліджень і надзвичайний досвід, всесвітньо відома судова антропологиня, професорка Сью Блек пояснює, як працюють судові антропологи, щоб ідентифікувати померлу особу, як вони допомагають  патологоанатому визначати спосіб і причину смерті; у який спосіб життєвий досвід записується на наших кістках і як наука допомагає розплутувати загадки та приховані історії в тому, що ми залишаємо позаду.

---

Яакко Халметоя, Оллі Совіярві, Теему Аріна «Посібник біохакера» («Фабула»)

Автори книжки – доктор медичних наук Оллі Совіярві, експерт із технологій Теему Аріна та експерт із харчування Яакко Халметоя – розповідають, як збалансувати різні аспекти життя: сон, харчування, фізичну активність, роботу й розумову діяльність. Що є тими 20% внеску, які надають 80% результатів, коли йдеться про оптимізацію стану здоров’я?

«Посібник біохакера» звертається до результатів найостанніших досліджень цілісного здоров’я і перетворює їх на корисну практичну інформацію у візуальному та читабельному форматі. Маючи понад 1500 посилань на наукові джерела та сотні ілюстрацій, «Посібник біохакера» – «забраклий посібник із людського тіла» і важливе доповнення до бібліотеки, робочого місця, кухні, спортзалу, валізи та спальні будь-кого, хто щиро зацікавлений в оптимальній продуктивності, здоров’ї та гарному самопочутті.

---

Костянтин Коптелов «Порядок у хаосі. Метод Objective and Key Results (OKR)» («Наш Формат») 

У сучасному світі компанії прагнуть постійно поліпшувати свої показники та випереджати конкурентів. Для цього варто чітко розуміти власні цілі й бажані результати. Тут і вступає у гру метод Objective and Key Results (OKR).

У цій книжці автор крок за кроком пояснює, якими є переваги цілепокладання, які нові підходи до планування застосовують у сучасному світі, а також розповідає про основні принципи, структуру й інструменти OKR. Особливу увагу приділено впровадженню методу на практиці й опису типових помилок. Метод OKR дасть підприємцям змогу зосередитися на найважливішому й отримати більше за менший проміжок часу.

Костянтин Коптелов – експерт з OKR, MBA, TEDx Speaker, спікер популярних конференцій з управління проєктами та бізнесом, ментор бізнес-інкубаторів. Проводить регулярні лекції, майстер-класи зі стратегічного планування, управління проєктами, змінами, важливими навичками для менеджерів та оптимізації бізнес-процесів, на яких побувало вже понад 3000 осіб.

---

Луїджі Ейнауді «Роздуми про Європу. Вибрані статті про суспільство, економіку й політику» («Лабораторія»)

Луїджі Ейнауді – один із батьків-засновників Італійської Республіки.  Саме він очолив країну у 1948 році після складання повноважень через стан здоров'я першого президента Італії.

У цій книжці зібрано найважливіші статті Ейнауді в галузі політики й економіки. У своїх статтях він підносить індивідуальність, ініціативність і прагматизм. А головне – намагається застосувати реальну відповідність між ідеалом свободи та конкретно вільним суспільством з економічного та комерційного погляду. Луїджі Ейнауді вважають одним із тих людей, які стояли біля джерел Європейського Союзу.

Луїджі Ейнауді – італійський політик і економіст. Один із батьків Італійської Республіки. Президент Італії з 1948 до 1955 року. Після семирічного терміну президентських повноважень у 1955 році став довічним сенатором. Був членом багатьох культурних, економічних та університетських установ. Він був прихильником ідеалу європейського федералізму.

---

Лучано Пеллікані «Ленін і Гітлер. Дві іпостасі тоталітаризму» («Лабораторія»)

Попри ворожнечу й ненависть, яка їх розділяла, комунізм і нацизм мали набагато більше спільного, ніж здається. Одного ворога – буржуазне суспільство й одну мету – «очистити світ» у будь-який спосіб, навіть переступаючи через закони людяності.

До такої думки приходить італійський соціолог і журналіст Лучано Пеллікані. На основі різних джерел і власних висновків він доводить, що саме звідси походить прагнення і Гітлера, і Леніна здійснити настільки потужну революцію, щоб світ став досконалим та нарешті почав відповідати їхнім поглядам. Проте на історичній відстані ми розуміємо, що ідеали і нацизму, і комунізму привели в одну точку – жорстокого й нелюдського тоталітаризму.

---

Еліс Амсден «Корейське економічне диво: як Південна Корея стала технологічним гігантом за 30 років» («Наш Формат») 

Південна Корея стала взірцем «пізньої індустріалізації»: не маючи досвіду в інноваціях, вона перетворила навчання у країн-інноваторів на національну ідею. Уряд свідомо обмежив використання зовнішньої допомоги на купівлю іноземних технологій, новітнього обладнання та цілих заводів «під ключ». Щоб зберегти підтримку держави, корейські компанії мали увійти в галузі машинобудування, суднобудування, електроніки та металургії, хоча раніше шили одяг й очищували рис. Зусилля себе виправдали, і Корея сама стала інноватором, указуючи шлях іншим країнам.

Еліс Амсден – експрофесорка політекономії в Массачусетському технологічному інституті. Працювала консультанткою Світового банку, ОЕСР та організацій у межах ООН. У 2002 році отримала Премію Леонтьєва за розширення меж економічної думки й названа однією з 50 найкращих візіонерів за версією Scientific American.

---

Сергій Плохій «Атоми і попіл: глобальна історія ядерних катастроф» («Наш Формат») 

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».

Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.