Мрія Гетманцева: 5000 компаній – у «Дія.City». Що для цього робить Мінцифри
Та до чого тут біонічні протези й електромобілі
Спеціальний податковий режим «Дія.City» стартував у «дуже вдалий» час – за декілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. До 24 лютого 2022-го в «Дія.City» встигли зареєструватися 79 компаній. А в найгарячіші дні лютого та протягом березня-2022 додалися ще 74 юрособи, у квітні – 62, в травні – 38. Надалі спостерігалася стабільна динаміка: щонайменше декілька десятків нових резидентів на місяць. Нині в «Дія.City» вступили вже 830 ІТ-компаній – як великі з топ-50, так зовсім молоді стартапи.
«Мало», – наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на конференції, присвяченій підсумкам двох років робити «Дія.City». Хоча ще 2021 року Гетманцев, м’яко кажучи, не вітав створення цього режиму. Чому зараз змінилася його позиція? Як «вистрелив» DefenseTech у «Дія.City»? Компаніям із яких іще нових ніш скоро мають відкрити доступ до режиму? Про це та багато іншого розповідали спікери на конференції. Mind занотував найцікавіше.
Денис Шмигаль,
прем'єр-міністр України:
– Простір «Дія.City» під час повномасштабної війни допоміг ІТ-індустрії не просто вижити, а розвиватися та масштабуватися. Низькі податки, інструменти для залучення венчурних інвестицій, різні форми наймання спеціалістів, надійні форми захисту прав інвесторів і власності – це робить «Дія.City» затребуваною сьогодні.
У нас є багато амбітних планів. Один із них – допомога українським ІТ-компаніям у співпраці з глобальними бізнесами. Зараз створюємо всеукраїнську онлайн-платформу, де світові компанії зможуть шукати постачальників ІТ-сервісів і послуг в Україні. А вітчизняному бізнесу буде легше налагодити роботу з глобальними клієнтами, зокрема з компаніями зі списку Fortune Global 500. Це частина нашого курсу на залучення іноземних інвестицій – не колись після війни, а тут і зараз.
Також хочемо удосконалювати умови роботи в «Дія.City», зробити його більш доступним для технологічного бізнесу. Після російського повномасштабного вторгнення дозволили використовувати «Дія.City» оборонним технологічним компаніям. Зараз їх там працює більше сотні. Це збільшує кількість DefenseTech розробок, яких вже понад тисячу.
Близько половини з них є пріоритетними для наших Сил оборони: дрони, роботизовані системи, системи управлення, зв’язку та захисту, РЕБ та багато інших сучасних розробок. У ВПК робимо ставку на інновації, щоб бути на крок попереду ворога. Важливо і подалі не втрачати цього темпу.
Найближчим часом хочемо поширити можливості «Дія.City» на компанії, які займаються виробництвом біонічних протезів та електромобілів. Перший напрям особливо важливий, він про здоров’я наших захисників. Другий напрям про «зелений» перехід, який робимо разом із всією Європою, незважаючи на війну. Також це про використання наших природних ресурсів, покладів, які дають можливість налагодити повний цикл виробництва електрокарів не лише для внутрішніх потреб, а й на експорт. Хоча внутрішні потреби в нас настільки великі, що найближчі 5–10 років можемо працювати тільки на задоволення попиту всередині країні.
Тож чекаємо на нових резидентів, інвестиції, стартапи, розробки для зміцнення економіки та оборони.
Михайло Федоров,
віцепрем'єрміністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України:
– Розширення видів діяльності для резинденства в «Дія.City» дає можливість оперативно реагувати на виклики, які сьогодні загрожують країні. Наприклад, нам вкрай потрібна інноваційна зброя, яка знищуватиме ворога. Тому додали DefenseTech у «Дія.City». Ці компанії отримали конкурентні переваги: у «Дія.City» є податок на виведений капітал, який стимулює компанію реінвестувати в розвиток власних спроможностей.
Уже є багато таких компаній, які інкорпорувалися в «Дія.City». Рік тому їх ще не існувало. А сьогодні вони створюють продукти, які активно використовуються на фронті. Зараз хочемо стимулювати розвиток MedTech. У нас багато ветеранів, які втратили кінцівки, дуже важливо зараз підтримати компанії, які працюють у цьому напрямі й активно розвиваються. Тому додаємо і цей напрям.
У грудні презентували національну стратегію інновацій, яка поєднує у собі багато напрямів, які потрібно стимулювати. Зараз активно працюємо над декомпозицією кожного з них.
Також цього року плануємо робити у світі промокампанію українського IT. Вважаю, потрібно промовтити сталість та залізність і продавати світу як бренд те, що в Україні «залізобетонні» люди, які працюють над ІТ-продуктами та паралельно допомагають перемагати у війні.
Ще ставимо собі за мету – збільшити кількість людей, які працюють в ІТ-галузі. Це стосується і реформи в ІТ, і окремих стимулів, які будемо запроваджувати.
Також у нас є окремий комітет щодо штучного інтелекту. Хочемо зробити AI act, який стане провідником в цьому напрямку та підказуватиме, як будемо розвивати ШI та які стимули створювати. Хочемо вибрати менш консервативний підхід у порівнянні з тим, що напрацьовується в ЄС. Зараз Україна вже активно використовує ШІ і в дронах, і в ІТ-системах та платформах для управління мережецентричною війною, і в багатьох інших напрямах. Наприклад, станемо використовувати ШІ в освітньому проєкті «Мрія», де буде створюватися індивідуальна освітня траєкторія для кожної дитини.
Данило Гетманцев,
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики:
– Спочатку я дуже скептично ставився до «Дія.City». Сьогодні визнаю: проєкт відбувся. Цей правовий і податковий режим є одним із найкращих у світі. Він має потужний поштовх для розвитку всієї IT-індустрії країни.
У 2023 році отримали 8,5 млрд грн податків від 812 резидентів «Дія.City»: податку на прибуток – 1,7 млрд грн, податку та збору на доходи фізичних осіб – 3,2 млрд грн, податку на додану вартість – 3,6 млрд грн (для порівняння: загалом всі приблизно 5000 ІТ-компаній торік сплатили 20,8 млрд грн податків. – Mind). На 1 січня 2024 року 48% резидентів «Дія.City» обрали податок на виведений капітал. Кожна копійка, яку з вами збираємо, йде на армію, нашу безпеку та оборону.
Втім буду відвертим, поки маємо менше резидентів, ніж хотіли. Хоча попри надзвичайну перешкоду бачимо їх збільшення. Мені б хотілося, щоб резидентами стали всі 5000 IT-компаній України та відмовилися б від тих практик оподаткування, які досі існують паралельно з «Дія.City».
Олександр Конотопський,
засновник Ajax Systems:
– Зараз змінюється обличчя української технологічної індустрії. Ми маємо припинити її вимірювати виключно за КВЕДом «програмування». Якщо подивитися, з якою швидкістю зростав вітчизняний MilТech під час війни – побачимо найшвидшу динаміку в Європі. Дуже круто, що Мінцифри дозволило MilТech-компаніям приєднатися до «Дія.City». Тепер вони мають комфортні умови для зростання. Думаю, при правильному розвитку MilТech зможе генерувати такий же обсяг доходів, які зараз видає вся ІТ-індустрія.
Втім наразі один із важливих челенджів – зупинити відплив фахівців. Люди – високомобільна субстанція, а не шматок землі, які не можна вивезти. У мене є заводи, але вони коштують 2%, а 98% вартості бізнесу – люди, які створюють цінність. Успіх українського техсектору неможливий без них.
Знаю багато успішних українських підприємців, які інкорпоровані не в нашій країні. Моя мрія – щоб вони були інкорпоровані тут. І не тому, що їх «закріпили» або закрили в камери, а тому що вони хочуть бути в Україні попри все. На мою думку, «Дія.City» – те, що може утримати підприємців у нашій країні. Тому що так виглядає юрисдикція «здорової людини», а не юрисдикція «курця».
Олександр Бережний,
директор Quantum Systems в Україні (німецька технологічна компанія, що займається виробництвом дронів):
– Ми вийшли в Україну у 2023 році з розумінням, що нам потрібно розгортати виробництво та відкривати R&D. Нам було важливо локалізуватися в Україні, мати українських інженерів, постійний фідбек від військових. Одразу зареєструвалися в «Дія.City». Німецький офіс був вражений простотою процедури та тим, що можна зареєструвати компанію за годину.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
