Банки заплатять сповна: як збільшення податкового навантаження вплине на банківський сектор
І чому у 2024-му фінустановам варто забути про надприбутки
Наприкінці 2023 року Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №9656-д (тепер це закон №3474-IX), який передбачає збільшення ставок податку на прибуток банків. Норми нового закону зобов'язали банки сплатити податок на прибуток за 2023 рік за ставкою 50%. Причому заднім числом. А із січня 2024 року ставку встановлено на рівні 25%, що майже в 1,5 раза вище за стандартну ставку, яка становила 18%.
За задумом авторів цієї ініціативи, банки, які отримали надприбутки, мають допомогти державному бюджету грошима. Як прокоментував голова парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Данило Гетманцев, додаткові надходження будуть скеровані на фінансування військових витрат. Чи вдасться реалізувати цей задум, скільки податків можуть заплатити банки, звідки вони братимуть ці гроші і як така необхідність вплине на систему, розбирався Mind.
Читайте також: Рейтинг життєздатності банків – 2024. Перевірка на витривалість
Як збільшаться податкові надходження від банків? За даними НБУ, за весь 2023 рік банківський сектор отримав 87 млн грн чистого прибутку. При цьому сума сплаченого за рік податку на прибуток сягнула 74 млрд грн. Це вже з урахуванням зростання ставки до 50%.
За підрахунками Міністерства фінансів, внаслідок збільшення ставки податку на прибуток у 2023 році банки додатково сплатили 24–25 млрд грн.
Можна зробити висновок, що за умови збереження стандартної ставки на рівні 18% банки заплатили б за 2023 рік орієнтовно 50 млрд грн податку на прибуток. А загальний чистий прибуток банків у такому разі становив би трохи більше 110 млрд грн.
Розрахунки, звісно, дуже приблизні. Але тенденцію вони відображають.
Показово те, що за 11 місяців 2023 року чистий прибуток банків перевищив 130 млрд грн за сплаченого податку на прибуток у сумі 26 млрд грн. Тож вплив вищої ставки податку на прибуток, за яким банки перерахували свої податкові зобов'язання за весь 2023 рік, очевидний.
За даними того ж Мінфіну, 2024 року додаткові податкові надходження від банків будуть уже не такими значними. У межах 6–7 млрд грн «плюсом» до того податку, який би банки сплатили при збереженні ставки 18%.
Чим депутати мотивували потребу підвищення ставки податку на прибуток? Аргументи на користь збільшення податкового навантаження для банків народні обранці виклали в пояснювальній записці до законопроєкту № 9656-д.
«Внаслідок посиленого інфляційного тиску та запровадження більш жорстких монетарних умов виникли обставини, сприятливі для зростання чистих прибутків банків. Такі прибутки можуть бути джерелом додаткових надходжень до бюджету для досягнення ефективнішого розподілу відповідної «економічної ренти» між економічними агентами», – сказано пояснювальній записці.
Якщо перефразувати, то банки скористалися ситуацією в економіці, зокрема високою обліковою ставкою НБУ, що дозволило їм заробити багато й майже без жодного ризику. Депутати дійшли висновку, що такий «надприбуток» – надто велика розкіш в умовах війни, тому вирішили відщипнути більше до держбюджету.
На чому заробляють банки у війну? Якщо подивитися на структуру доходів банків, то за підсумками 2023 року їхні процентні доходи перевищили 304 млрд грн, комісійні доходи становили 97 млрд грн. При цьому абсолютний розмір процентних доходів банків ніколи не був таким значним (якщо аналізувати дані НБУ з 2009 року).
У звичайних умовах, коли економіка працює злагоджено й у країні немає активних бойових дій, зростання процентних доходів не є чимось надзвичайним. Тому що банки кредитують бізнес і приватних клієнтів, на чому й заробляють.
Читайте також: Голова Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні: «Виводитимемо «Укргазбанк» на приватизацію»
Але зараз кредитування не б'є рекордів. З червня 2023 року кредитний портфель банків поступово зростає: на 1 січня 2024 року він досяг 1,13 трлн грн. Але це все одно менше, ніж двома роками раніше. Крім того, банки оформлюють переважно кредити за програмою «5-7-9», яка має пільгові умови та ставки. Стандартні комерційні кредити, ставки за якими становлять у середньому 18–20%, серед виданих позик займають невелику частку.
Банки ще у 2022 році перемкнулися на такі інструменти, як депозитні сертифікати НБУ та військові облігації (ОВДП).
Дохідність депсертифікатів прив'язана до облікової ставки. Коли облікова ставка НБУ дорівнювала 25%, дохідність депсертифікатів овернайт становила 23%. Після того, як ставка опустилася до 15%, дохідність цих сертифікатів зрівнялася з нею. Дохідність облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) залежно від строків обігу при первинному розміщенні коливається від 16,8% до 18,5%.
Тобто банки можуть спокійно розраховувати на пасивний дохід у межах 15–19%. Для цього їм не потрібно ризикувати, видаючи кредити, які в якийсь момент можуть опинитися в категорії проблемних (NPL) через те, що у виробництво чи склад влучила ракета.
Попри те, що облікова ставка НБУ з літа 2023 відчутно знизилася (з 25% до 15%), депозитні сертифікати продовжують користуватися у фінустанов великим попитом. Банки тримають у цьому інструменті від 325 млн до 480 млн грн (щодня ця сума змінюється). Вкладення в ОВДП також зростають. Станом на 14 лютого 2023 року портфель облігацій банків становив 519 млн грн, на 14 лютого 2024 року – 665 млн грн.
Як коментує ситуацію Нацбанк? Наприкінці 2023 року, презентуючи черговий звіт про фінансову стабільність, НБУ попередив, що безстрокове підвищення ставки податку на прибуток банків до 25% з 2024 року призведе до зниження рентабельності банківського бізнесу та вплине на швидкість поповнення капіталу банками.
«У листопаді в опитуванні про системні ризики банки вперше за довгий час зазначили якість законодавства та податкової системи як один із найбільш значущих ризиків», – наголосив Нацбанк.
Водночас НБУ нагадує, що 70% прибутку банківської системи генерують держбанки. Левову частку податку заплатять до держбюджету саме вони. Виходить, що держава повертає свої вкладення до державних банків коштом їхнього прибутку. Простіше кажучи, перекладає гроші з однієї кишені до іншої.
Читайте також: Держбанки беруть реванш: як і чому їм вдається домінувати на ринку
Також Нацбанк у своєму звіті зазначає, що Україна – далеко не єдина країна, яка вдається до практики підвищеного оподаткування прибутку банківського сектору. Серед країн ЄС за останні два роки податок на надприбутки банків запровадили Італія, Іспанія, Литва, Чехія та Угорщина.
Як новації оцінюють банкіри та експерти? Оцінки впливу норм закону № 3474-IX на банківський сектор дуже відрізняються.
Як тільки депутати озвучили ідею збільшити ставку податку на прибуток для банків, співвласник monobank Олег Гороховський назвав цю ініціативу «сюрреалістичною». На його думку, держава має намір наповнити бюджет, запроваджуючи додатковий податок на свій прибуток, який і так повністю дістається державі. Згодом він також обурився тим, що стягнення податку на прибуток із прибутку банків за 2023 рік за ставкою 50% відбуватиметься постфактум. «Вводити податки заднім числом не можна!» – написав Гороховський у себе в телеграм.
За словами голови правління ОТП Банку Володимира Мудрого, не варто однозначно стверджувати, що, забираючи з банків прибуток, держава зменшує потенціал кредитування економіки.
«Більшість прибутку генерують державні банки, який вони все одно перераховують до держбюджету. Натомість для іноземних комерційних банків існує заборона на виплату дивідендів. Усе, що ми можемо робити – це реінвестувати свій прибуток в економіку України», – пояснив Мудрий.
Втім деякі експерти вважають, що зростання податкового навантаження в середньостроковій перспективі може стати вироком для окремих банків. Насамперед йдеться про невеликих гравців, які не можуть конкурувати з великими системними банками на кредитному ринку та перебувають під тиском дедалі більших витрат на ведення бізнесу.
«Не виключено, що НБУ доведеться виводити з ринку деякі дрібні банки. Збільшення податкових зобов'язань призводить до скорочення прибутку, можливості для заробітку знижуються, і таких доходів, які ми бачили у 2023 році, у банків уже не буде. Водночас продовжують зростати витрати – на утримання інфраструктури та IT, на безпеку та персонал. Тому банки, акціонери яких не зможуть провести докапіталізацію, будуть змушені піти», – вважає фінансовий експерт Василь Невмержицький.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
