Уповільнення інфляції, зростання бізнес-активності та проблеми з експортом. Як НБУ оцінив ситуацію в економіці України на початку 2024 року

Національний банк оприлюднив новий монетарний огляд, у якому дав коротку оцінку макроекономічної ситуації в Україні за січень – лютий 2024 року.

Стислі підсумки такі. Темпи споживчої інфляції у країні сповільнюються, водночас спостерігається пожвавлення економічної активності та зростання попиту на робочу силу (особливо на кваліфікованих співробітників).

Зовнішня торгівля, попри загострення ситуації на українсько-польському кордоні, розширюється, а дефіцит державного бюджету навіть в умовах обмеженого зовнішнього фінансування поки що не викликає особливого занепокоєння.

Інфляційний тренд та очікування. Цінова ситуація у перші два місяці 2024 року виявилася цілком сприятливою. У січні зростання споживчих цін проти грудня 2023 року сповільнилося з 0,7% до 0,4%, а в лютому – до 0,3%.

НБУ пов'язує це з достатньою пропозицією продуктів харчування та переорієнтацією окремих виробників на внутрішній ринок, зі збереженням ефекту від великого врожаю 2023 року, зі зниженням цін на деякі групи непродовольчих товарів (одяг та взуття), з мораторієм на підвищення окремих тарифів на послуги ЖКГ та з падінням темпів зростання світових цін на нафту.

До речі, про очікування: за даними опитування НБУ, на найближчі 12 місяців банки, бізнес та експерти прогнозують споживчу інфляцію в діапазоні від 8,2 до 11,3%.

*Під помірним негативним сальдо НБУ має на увазі його в рази менший розмір проти кінця 2023 року, а також урахування того факту, що Україна січень – лютий пройшла з мінімальним фінансуванням з-за кордону.

Ділова активність і настрої бізнесу. Нацбанк констатує, що в Україні продовжується пожвавлення економічної активності. Зокрема, Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у лютому зріс до 47,5 пункту, хоча в січні він перебував на позначці в 41 пункт.

З одного боку, такі чинники, як затяжна війна, затримка з надходженням зовнішнього фінансування, логістичні проблеми через блокування західного кордону, слабкий інвестиційний попит і дефіцит кваліфікованих кадрів негативно впливають на бізнес.

З іншого – стабільність в енергетичній галузі (блекаутів минулої зими, на щастя, не було), нарощування постачань альтернативними шляхами (морем і залізницею), раннє потепління, зниження інфляційного тиску та стійкий споживчий попит підштовхують збільшення товарообігу й обсяги закупівлі сировини / товарів для виробництва / продажу.

Це говорить про те, що бізнес адаптувався до воєнних умов і потребує персоналу. Але пропозиція робочої сили обмежена міграцією і мобілізацією. Також цілком імовірно, що зменшення кількості пошукачів пов'язане з тим, що багато хто з них уже знайшли нову роботу й не потребують працевлаштування.

Зовнішня торгівля. У січні було зафіксовано різке скорочення негативного сальдо торгівлі товарами проти грудня 2023 року – з мінус $3,2 млрд до мінус $1,7 млрд. Тобто майже вдвічі.

Цьому сприяв рекордний обсяг експорту за весь час воєнного стану – він у січні сягнув 12 млн тонн продукції, з яких понад 70% було вивезено морськими шляхами. Разом з тим у січні знизилися обсяги імпорту, що пов'язано насамперед із фактором сезонності.

Але в лютому картина може бути вже не такою райдужною (Державна митна служба за цей місяць дані поки що не оприлюднила. – Mind). Блокада на українсько-польському кордоні вийшла на новий виток, а переговори прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска з лідерами фермерських організацій, які ініціювали страйк, не дали жодного результату. Тому українські експортери, як і раніше, у скрутній ситуації. Тішить те, що морський коридор продовжує працювати: за даними Міністерства відновлення, експорт з України морськими шляхами в лютому знову зріс і досяг 8 млн тонн.

Державний бюджет та фіскальний сектор. Січень і лютий видалися порівняно спокійними для державних фінансів. Попри те, що за два місяці обсяг міжнародного фінансування, яке зайшло в Україну, становив $1,2 млрд, негативне сальдо держбюджету за цей період лише трохи перевищило 100 млрд грн.

Через скромне зовнішнє фінансування НБУ не зміг поповнити свої золотовалютні резерви. У січні – лютому їхній обсяг скоротився майже на $3,5 млрд – до $37,1 млрд, оскільки Нацбанк спрямовував кошти на погашення зовнішніх боргів та на валютні інтервенції. Але НБУ запевняє, що для занепокоєння немає причин: рівень резервів зараз вищий, ніж рік тому, і коштів на підтримку стабільності курсу все ще достатньо.