Nota Bene: як бездіяльність АРМА підриває національну безпеку та обороноздатність України

Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більше емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи автора в досліджуваному питанні. Цього разу адвокат Андрій Потьомкін аналізує, якою була доля російських і білоруських активів, що були передані в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) за перший рік повномасштабної війни.

Минулого тижня Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала Звіт антикорупційних реформ в Україні за результатами пʼятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції. Документ містить аналіз за 2022 рік і перше півріччя 2023-го. Зокрема, експерти моніторингової групи дійшли висновків про те, що Україна, в особі АРМА, не виконала контрольний показник 8.2.1. щодо ідентифікації, розшуку та повернення злочинних доходів, у тому числі від корупції (стор. 73). А також, що Україна не відповідає встановленим вимогам контрольного показника через відсутність повернення активів на практиці (стор. 74).

Водночас визнано задовільним контрольний показник 8.2.2. стосовно управління АРМА арештованими активами (стор. 75). Проте із зауваженням, що такий менеджмент показує мізерні результати та зазнає політичного втручання (стор. 73).

Експерти наголосили, що АРМА потрібно посилювати свій авторитет, зміцнювати довіру громадськості до своєї роботи, його діяльність має стати прозорою, підзвітною та незалежною від політичного втручання (стор. 9, 73, 74). Також у звіті звернули увагу на відсутність співпраці АРМА з іншими антикорупційними органами (НАБУ, САП) [стор. 85].

Пропонуємо детальніше зосередитися на результатах роботи АРМА під час повномасштабного вторгнення рф в Україну, базуючись на матеріалах згаданого звіту та українських держреєстрах.

Станом на 18.03.2024 до Реєстру арештованих активів було внесено 54 720 записів про передачу активів в управління АРМА, стосовно 49 695 з яких не скасовано арешт і зберігається безумовний обовʼязок агентства здійснювати оцінку, облік та управління. При цьому 32 045 таких записів, або 58,5%, внесено до реєстру 2022 року, стосовно 29 371 з яких не скасовано арешт.

Майже всі арештовані та передані в управління АРМА у 2022 році активи є обʼєктами права власності:

• російської федерації та її резидентів (прямо або опосередковано);
• осіб, які не є громадянами росії, але мають тісний звʼязок із нею і фінансують насильницьку зміну конституційного ладу, меж території та захоплення державної влади України;
• осіб, які з використанням ЗМІ визнають правомірною та заперечують збройну агресію росії проти України;
• колаборантів і державних зрадників.

Йдеться про житлову й комерційну нерухомість, обʼєкти енергетичної інфраструктури, земельні ділянки, автомобільний і залізничний транспорт, повітряні, морські й річкові судна, трактори, екскаватори, крани, сільськогосподарську та іншу спеціалізовану техніку, корпоративні права сотень підприємств, що працюють, цілісні майнові комплекси, як-от заводи й фабрики, і багато іншого.

Таких російських активів передано в управління АРМА у 2022 році на загальну вартість понад 100 млрд грн.

Управляючи російськими активами, АРМА мало підрубати коріння російському бізнесу в Україні. Зокрема:

• зменшити присутність росіян в економіці України;
• позбавити джерел фінансування структури російського впливу, які діють у нашій державі;
• перенаправити відповідні фінансові потоки для забезпечення мільярдних надходжень до Держбюджету України.

Тепер розглянемо детальніше низку прикладів.

8 листопада 2022 року суд передав в управління АРМА 12 російських літаків Ан-124-100, вартістю $840 млн, чотири з яких, вартістю $280 млн, 27–28 лютого 2022-го були заблоковані в міжнародних аеропортах Теда Стівенса в м. Анкоридж (Канада) та Лейпциг/Галле в м. Шкойдіц (Німеччина). Інші вісім літаків останні два роки не покидають ізольований від цивілізованого світу повітряний простір російської федерації.

У квітні 2023 року премʼєр-міністр Денис Шмигаль, домовляючись у Канаді про більшу кількість боєприпасів і техніки для українського контрнаступу, в тому числі порушив питання конфіскації одного зі згаданих літаків.

27 квітня 2022 року суд передав в управління АРМА 10 російських морських суден – Rondo, Svir, Avangard, Volga-Balt 225, Volga-Balt 193, Volga-Balt 244, Omskiy-6, Naviger-2, Omskiy-132, NikaSpirit – вартістю понад 530 млн грн, що знаходилися в акваторії порту Ізмаїл, Одеської області.

Спочатку АРМА пʼять місяців нічого не робило (стосовно NikaSpirit – десять місяців), далі у вересні 2022 року призначило управителя (NikaSpirit – у лютому 2023-го), а через рік, у серпні 2023 року, зізналося, що менеджмент цих суден приносить державі лише 90 тис. грн на місяць, тобто кожне з них щомісяця заробляє для Держбюджету менше 10 000 грн.

Це при тому, що порт Ізмаїл є:

• одним із найбільш сучасних і високомеханізованих портів на Дунаї;
• європейськими воротами України;
• важливою транспортною ланкою, що з’єднує країни Центральної та Північної Європи з країнами Чорного й Середземного морів;
• транспортним вузлом, що забезпечує зерновий коридор та інші ключові перевезення України.

12 липня 2022 року суд передав в управління АРМА два асфальтозмішувальні заводи та спецтехніку до них (екскаватори, грейдери, бульдозери, катки), на загальну вартість 25 млн 653 тис. грн, які знаходяться в Миколаївській області й належать республіці білорусь.

Білорусь надала росії територію для наступу на Україну, зокрема, з неї було випущено по нашій країні понад 700 ракет, які пошкодили або знищили інфраструктуру, житло, господарські об’єкти тощо. Здавалося б, згадані асфальтозмішувальні заводи і спецтехніка гостро потрібні для відновлення України, а також можуть бути корисні бізнесу, який зазнав втрат в умовах війни й потребує засобів виробництва для відновлення своєї діяльності та розвитку в кризових умовах.

Дуже важко повірити в те, що названі білоруські асфальтозмішувальні заводи і спецтехніка нікому в цьому проєкті не потрібні.

6 вересня 2022 року суд передав в управління АРМА базу відпочинку «Бескид» (СПА-готель), що належав подружжю Віктора Медведчука й Оксани Марченко, вартістю понад  $2 млн. Адреса об’єкта: Івано-Франківська область, Долинський район, с. Мислівка, урочище Йозифсталь, буд. 13.

Станом на початок січня 2024 року Івано-Франківську громаду обрали прихистком понад 123 тис. внутрішнього переміщених осіб, або 87 тис. сімей, які були змушені рятуватися від російської збройної агресії, яку в тому числі привів на українську землю держзрадник Віктор Медведчук.

За 18 місяців АРМА так і не знайшло управителя для цього мінерального курорту з численними джерелами лікувальної води, номерами різних категорій, укомплектованими всім необхідним для комфортного перебування. А також – з басейнами просто неба й у приміщенні готелю, сауною, соляною печерою, гідромасажними ваннами, конференц-залом з обладнанням, необхідним для проведення різноманітних конференцій тощо.

Продовжуючи болючу тему переселенців, слід сказати, що АРМА понад рік розпоряджається: у м. Одеса клінічним санаторієм ім. Горького, готелями «Центральний», «ОК Одеса», «Аркадія», «Моцарт»; на Закарпатті – санаторіями «Карпати», «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Синяк», «Квітка Полонини», «Шаян», лікувально-туристичними комплексами «Синевирське озеро», «Світанок», «Карпати», «Пікуй»; у Львівській області – санаторіями «Моршинський», «Янтар», «Весна», «Вілла Христина», реабілітаційним СПА-центром «Мед-Палас», готелями «Міротель», «Рубін», «Алмаз», «Кристал»; у Київській області – санаторіями «Жовтень» та «Дубки»; у Вінницькій області – санаторієм «Хмільник»; у м. Києві – готелями «Турист» і «Дружба»; у Дніпропетровській області – санаторієм «Курорт Орлівщина»; у Рівненській області – готелем «Турист»; у Хмельницькій області – готелем «Каприз»; у Миколаївській області – готелем «Турист»; в Івано-Франківській області – лікувально-оздоровчим комплексом «Карпатські зорі» та готелем «Прикарпаття».

За даними Міністерства з питань реінтеграції, кількість внутрішніх переселенців в Україні перевищує 4,8 млн громадян, а за оцінками міжнародних спостерігачів їх понад 7 млн. Тобто мільйони наших співвітчизників розпочинають усе з нуля в інших регіонах країни, вмістивши життя в декілька валіз.

Відповідно до законодавства Україна декларує, що піклуватиметься про своїх громадян, безоплатно надаватиме житло тим, хто потребує соціального захисту, а також гарантує кожному право на достатній життєвий рівень, що передбачає і житло. Проте в реальності соціального житла для переселенців досі бракує. Зокрема, і через те, що АРМА не спромоглося знайти управителів згаданим санаторіям та готелям.

У семи кримінальних провадженнях АРМА передано в управління понад 21,1 тис. залізничних вагонів (вантажні напіввагони, зерновози, цистерни, платформи тощо), які є власністю підприємств російської федерації та республіки білорусь.

Слідчі судді постановили, що до того, як агентство визначить управителів, які генеруватимуть доходи до Державного бюджету України від користування цими вагонами, останні перебуватимуть на відповідальному зберіганні АТ «Укрзалізниця».

Під час війни перевезення військових і гуманітарних вантажів залізницею набули особливого значення для безпеки країни та населення. Але згадана 21,1 тис. залізничних вагонів, здатна працювати на оборону країни та/або щомісяця генерувати мільярдні надходження до держбюджету, просто стоїть на різних станціях. Приблизно 20% із цієї кількості вже використовуються різними структурами (катаються Україною на «перебитих» номерах). Але є і добрі новини: майже всі цистерни возять нафтопродукти для потреб ЗСУ.

Також 2022 року в управління АРМА потрапили численні виробничі підприємства. Наприклад: Чернігівське «Хімволокно», Харківський електротехнічний завод «Енергоміра», Овруцький щебеневий завод, Купʼянський молочноконсервний комбінат, залізничний термінал «Карпати», Глухівський карʼєр кварцитів, Кіровоградське рудоуправління, Харківський завод «Промзвʼязок», Олександрійська фабрика діаграмних паперів, Полтавський турбомеханічний завод, Калуський трубний завод тощо.

Далі – візуалізовано приклади російських активів, які АРМА залишило в користуванні росіян і за рахунок яких продовжується фінансування путінської війни

Примітка: аналіз не враховує російські активи, які вже націоналізовано рішенням ВАКС, передано в управління за рішенням Кабміну, а також широковідомі у ЗМІ, де за останні півтора року АРМА так і не спромоглося організувати ефективне управління та генерування значних доходів до Держбюджету (наприклад: АЕРОК, Моршинський завод, Миргородський завод, Глухівський карʼєр кварцитів, АЗС «Глуско», ТРЦ «Оушен Плаза», Завод «Промзвʼязок» та інші).

---

---

---

---

---

---

---

Попри очікування суспільства, від АРМА за перший рік війни не було жодних рішень, дій чи ініціатив стосовно використання згаданих російських активів із метою забезпечення Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та інших сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

Наприклад:

• у готелях і санаторіях можуть організовуватися реабілітаційні центри для поранених військових;
• екскаватори, трактори, самоскиди та крани здатні використовуватися для будівництва оборонних укріплень на кордонах із росією та білоруссю;
• вантажівки, морські та повітряні судна можуть бути задіяні у військових і гуманітарних перевезеннях;
• автобуси та легкові автомобілі спроможні перевозити поранених військових і забезпечувати виконання завдань територіальної оборони;
• житлова нерухомість здатна використовуватися для розміщення військових, правоохоронців, переселенців;
• офісна нерухомість, склади та гаражі можуть забезпечувати різноманітні потреби військових структур.

Однак, маючи реальну можливість, АРМА нічого не зробило для того, щоб допомогти Силам оборони, обравши позицію стояти осторонь.

Перегляд лише одного вебсайту АРМА чітко показує, що перший рік війни робили чиновники АРМА, замість того щоб передавати російські активи в розпорядження українським компаніям, тим самим збільшуючи доходи державного бюджету та зменшуючи присутність росіян в економіці України й позбавляючи останніх джерел фінансування війни.

Так, посадовці АРМА займалися:

• персональним піаром, саморекламою, підвищенням своєї впізнаванності як впливових державних діячів;
• формальними комунікаціями з іншими державними службовцями, організаціями та участю в публічних заходах, які жодним чином не стосуються менеджменту арештованих активів росіян;
• налагодженням співпраці з навчальними закладами, криптобіржами, Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей;
• «списанням» арештованого аміаку більш ніж на 470 млн грн – у квітні 2023 року ТСК Верховної Ради з економічної безпеки встановила завдання збитків державі та Одеському припортовому заводу від проведеної АРМА реалізації аміаку (чиновники давали пояснення у ВР, ДБР поводило обшуки, виїмку);
• нарахуванням великих заробітних плат і працевлаштуванням в АРМА близьких друзів (Рахункова палата встановила, що очільник АРМА виплачує собі рекордно високу винагороду, а також із порушенням законодавства нараховує працівникам виплати; на засіданні Антикорупційного комітету ВР 02.05.2022 депутати обговорювали розтрати й бездіяльність керівництва АРМА, звинувачували у виплаті завищених надбавок у розмірі понад 300% під час війни, роздутому штаті патронатної служби та працевлаштуванні в АРМА близьких друзів).

Разом з тим десятки тисяч активів росіян посадовці АРМА залишили без оцінки та не передали в управління за договором українським компаніям.

Як змінилася ситуація та в який бік у ході другого року війни, у тому числі стосовно активів візуалізованих у цій публікації, розкажемо найближчим часом.