Правління НБУ, Комітет з нагляду за діяльністю банків і Комітет з нагляду за ринком небанківських фінпослуг затвердили щорічний план виїзних перевірок. План складено на підставі ризик-орієнтованого підходу – в тому числі з урахуванням результатів оцінки ризиків діяльності банків та небанківських установ. Mind розібрався, кого саме перевірятиме НБУ і яка ситуація у банків та небанківських учасників ринку з дотриманням вимог фінмоніторингу.
Національний банк України оновив план перевірок учасників фінансового ринку на 2024 рік на предмет дотримання вимог фінансового моніторингу, валютного й санкційного законодавства. У планах регулятора – чотири банки та сім небанківських фінансових інституцій: страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди.
Кого саме перевірятиме НБУ у 2 півріччі 2024 року? Початкову версію плану перевірок на 2024 рік НБУ оприлюднив ще у грудні 2023 року. Тоді до нього потрапили сім банків та дев'ять небанківських структур.
Протягом I кварталу 2024 року НБУ мав намір перевірити ПриватБанк і РВС Банк, фінкомпанію «Монблан Фінанс» і платіжний сервіс Wayforpay. На II квартал було призначено перевірки ОТП Банку, Банку «Кредит Дніпро», ломбарду «Фінанс» та компанії «ОТП Лізинг».
У березні 2024 року Нацбанк оновив план. Серед банків, які підпадають під перевірки, змін не відбулося. З переліку небанківських фінустанов було виключено ломбард «Фінанс» (через відкликання ліцензії), замість нього туди потрапив ломбард «Донкредит».
Згідно з найсвіжішою версією плану, що була затверджена 7 травня, до кінця 2024 року НБУ перевірить:
1. Банки:
ОТП Банк – II квартал;
Кристалбанк, Радабанк – III квартал;
Банк «Восток» – IV квартал.
2. Небанківські установи:
Ломбард «Донкредит», компанію «ОТП Лізинг» – II квартал;
СК «Надійна», ТОВ «НоваПей» – III квартал;
Кредитну спілку «Кредит-СоюЗ», ТОВ «Аванс Кредит», СК «Ультра Альянс» – IV квартал.
Які особливості перевірок НБУ? Порядок проведення перевірок із питань, що стосуються фінансового моніторингу, валютного нагляду та нагляду у сфері обмежувальних заходів (санкцій), затверджено постановою НБУ №90 від 30 червня 2020 року (зі змінами).
Як було зазначено вище, перш за все Нацбанк затверджує щорічний план перевірок.
До нього потрапляють передусім ті фінустанови, які вже мали порушення, або згідно з оцінками й аналізом НБУ перебувають у групі ризику. Тобто банк чи страховик ще не є порушниками, але можуть стати ними в майбутньому.
Нацбанк повідомляє про перевірку заздалегідь, надсилаючи копію наказу не пізніше ніж за 20 днів до її початку.
Такий наказ містить:
дати початку та закінчення перевірки;
період, який охоплюватиме перевірка;
інформацію про керівника / заступника керівника інспекційної групи;
перелік питань, що підлягають виїзній перевірці;
інформацію та документи, які потрібно підготувати до перевірки.
НБУ залишає за собою право подовжувати термін перевірки, змінювати перелік питань та аспектів діяльності фінустанови, які підпадають під перевірку, а також припиняти або навіть скасовувати контрольно-ревізійні заходи.
За результатами перевірки Нацбанк складає довідку, в якій ключовими моментами є висновки НБУ та докладний опис виявлених порушень.
Цю довідку Нацбанк має надіслати фінустанові протягом 30 днів. А керівництво банку, страховика чи ломбарду зі свого боку зобов'язане протягом 10 днів повідомити Нацбанк про те, що довідку отримано та з нею ознайомилися.
При цьому менеджмент фінустанови має право надати письмові пояснення та заперечення про обставини, факти й висновки, викладені в довідці про перевірку.
Якщо ж заперечень немає, об'єкт перевірки зобов'язаний протягом місяця надати НБУ дані / документи про усунення виявлених порушень і перелік вжитих заходів, які дозволять уникнути таких порушень у майбутньому.
Які штрафи за порушення вимог фінмоніторингу накладає Нацбанк? НБУ ще із середини 2023 року посилив контроль за дотриманням вимог фінмоніторингу учасниками фінансового ринку. Це виражається не лише в поновленні виїзних перевірок (вони не проводилися в період з 15 червня 2022 року до 29 липня 2023 року), а й у збільшенні штрафів за порушення.
Mind уже писав про те, що за недотримання вимог щодо ідентифікації клієнтів максимальний штраф зріс з 400 тис. грн до 1 млн грн, а штраф за порушення вимог законодавства у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму за платіжними операціями та переказами може сягати 10 млн грн.
У другому півріччі 2023 року середній штраф серед банків за порушення правил фінмоніторингу становив близько 10 млн грн, а серед небанківських фінустанов (страховиків, кредитних спілок тощо) – 700 тис. грн.
У 2024 році Нацбанк продовжує карати порушників. Протягом січня – квітня НБУ вже встиг оштрафувати 7 банків і 34 небанківські фінустанови.
Найбільші штрафи отримали:
РВС Банк – 21 млн грн;
«Укрпошта» – 17,4 млн грн;
Банк ¾ – 10 млн грн;
Фінкомпанія «Фенікс» – 6,3 млн грн;
Фінкомпанія «Ап.Мі Фінанс» – 4,2 млн грн.
Хто може втратити ліцензії за порушення? Перевірки, які проводитиме НБУ у травні – грудні 2024 року, можуть стати підставою не лише для штрафів, а й для виведення окремих фінустанов із ринку.
Річ у тім, що систематичне порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу (запобігання та протидії легалізації злочинних доходів, фінансування тероризму та зброї масового знищення) дає Нацбанку право відкликати ліцензії. Це стосується і банків (ст. 77 закону «Про банки та банківську діяльність»), і страховиків (ст. 123 закону «Про страхування»), і фінансових компаній (ст. 50 закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).
До того ж така практика вже є. Наприклад, НБУ в серпні 2023 року анулював ліцензію банку «Конкорд», у січні 2024 року відкликав у ТОВ «НСП» (оператор сервісу 24pay) ліцензію на перекази коштів у національній валюті без відкриття рахунків, а у квітні Нацбанк забрав ліцензію на видачу кредитів і надання послуг факторингу у фінкомпанії «Монблан Фінанс».
Клієнтам банків та інших фінансових структур варто бути готовими до того, що до них буде дедалі більше питань. Як у частині оцінки ділової репутації (виявлення відносин із політично значущими особами (РЕР), зв'язків із країною-агресором тощо), так і щодо походження доходів, особливо коли ці доходи отримані із сумнівних джерел (немає можливості їх документально обґрунтувати) чи за межами України.
В іншому разі фінустанови розриватимуть ділові взаємини з клієнтами, оскільки платити величезні штрафи та втрачати ліцензію і поготів ніхто не хоче.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Повідомити про помилку в тексті
Авторизація
Ви можете увійти, використовуючи ваш обліковий запис таких соцмереж
