Не лише «5-7-9» і «єОселя». Що відбувається з банківськими кредитами
І хто найчастіше не повертає позики
Національний банк оприлюднив огляд банківського сектору за I квартал 2024 року. У ньому особливу увагу регулятор приділив ситуації з кредитуванням. Попри складну економічну ситуацію у країні, банки збільшують видачу кредитів. Активність у залученні позикових коштів демонструє не лише бізнес. З боку фізосіб попит на кредити також зростає.
Важливим є те, що збільшується обсяг позик, виданих за межами пільгових програм, таких, як «5-7-9».
Кредитні ставки зменшуються, що безпосередньо пов'язано зі зниженням облікової ставки НБУ. Проте рівень процентних ставок усе ще недостатньо комфортний для того, щоб позичальники ставали за кредитами в чергу. Mind вивчив загальний «портрет» кредитного сегмента української банківської системи на підставі звітності НБУ.
Скільки кредитів видали банки? Кредитний портфель банків станом на 1 квітня 2024 року становив 1,165 трлн грн. З цієї суми 255 млрд грн – кредити населенню, 832 млрд грн – кредити корпоративному сектору (фізособам-підприємцям у тому числі).
За даними НБУ, зростання корпоративного кредитування триває вже три квартали поспіль. Зокрема, за I квартал 2024 року чистий гривневий портфель кредитів бізнесу зріс на 2,9%, приріст цього портфелю рік до року становив 7,2%.
Обсяг гривневих кредитів малим і середнім підприємствам за I квартал збільшився на 1,6%, а в річному вимірі – на 15,9%. Загалом частка кредитів МСБ сягнула 59% чистого гривневого кредитного бізнес-портфелю.
Водночас чистий корпоративний кредитний портфель в іноземній валюті за I квартал скоротився на 4,8% і на 9,8% рік до року. Таку тенденцію НБУ пояснює тим, що бізнес-клієнти гасять заборгованість насамперед в іноземних та державних банках.
Обсяги кредитування населення зростають ще швидшими темпами. Приріст чистих роздрібних гривневих кредитів за січень – березень становив 9,9% і перевищив третину за рік.
Кого кредитують банки? Банки дедалі більше видають комерційні, а не тільки пільгові кредити. Для прикладу: за 2023 рік уже понад 50% позик було оформлено поза програмою «5-7-9». А протягом I кварталу 2024 року обсяг валових кредитів за цією державною програмою скоротився ще на 3% – до 126 млрд грн. У результаті частка кредитів у рамках «5-7-9» у гривневому кредитному портфелі банків зменшилася до 30%.
Банки найактивніше кредитують торгівлю, оскільки цей вид бізнесу має високий рівень оборотності товарів (запасів). Кредити у промисловій галузі отримували переважно державні підприємства. Агрокредитування скорочується другий квартал поспіль, оскільки темпи погашення «старих» позик із боку фермерів випереджають темпи видачі нових кредитів.
У сфері роздрібного кредитування пальму першості утримують карткові кредити (ліміти за кредитними картками). НБУ говорить про два банки-лідери в цьому сегменті, які є його драйверами. Очевидно, йдеться про ПриватБанк і monobank, які випустили найбільше платіжних карток.
Також відбувається пожвавлення іпотечного кредитування. Приріст чистого портфелю іпотечних кредитів за I квартал 2024 року становив 16,5%, у річному вимірі – 75%. Таке зростання відбулося насамперед завдяки програмі кредитування «єОселя», завдяки якій обсяг виданих іпотечних кредитів лише за січень – березень 2024 року зріс на 3,8 млрд грн. Загалом частка іпотеки сягнула 12,4% чистого гривневого роздрібного кредитного портфелю.
Яка ситуація з «поганими» боргами? Якість кредитного портфелю повільно, але поліпшується. Показник дефолтів (неплатоспроможності позичальників) у березні 2024 року до грудня 2023 року скоротився на 0,3 в. п. – до 6%.
Частка непрацюючих кредитів знизилася у всіх групах банків (державних і приватних) до 36,1% – на 1.3 в. п. за I квартал 2024 року та на 2,7 в. п. за 2023 рік. Драйвером цих процесів є списання непрацюючих кредитів фізосіб: їхня частка знизилася до 21,4% проти 32,0% роком раніше.
При цьому частка непрацюючих кредитів бізнесу зменшилася всього на 0.2 в. п. та на 0.4 в. п. за січень – березень 2024-го й у річному вимірі відповідно. Це говорить про те, що корпоративний сектор продовжує відчувати на собі вплив війни – як економічний, так і фізичний у вигляді руйнування активів і потужностей, що призводить до неспроможності обслуговувати борги.
Що відбувається з кредитними ставками? З початку 2024 року НБУ вже двічі знизив облікову ставку – загалом на 1,5 в. п. – до 13,5% річних. Як наслідок, кредитні ставки також відреагували на цю подію. Але несуттєво.
Наприклад, ставки за гривневими бізнес-кредитами протягом січня – березня 2024 року знизилися на 1 в. п. – до 16,7% річних. Більш відчутно, на 4.6 п. п., знизилися ставки за короткостроковими новими кредитами великим підприємствам. Ставки за кредитами МСБ знижувалися повільніше.
За кредитами фізичним особам середня кредитна ставка на кінець І кварталу перебувала на рівні близько 27,5% річних.
Отже, високі відсоткові ставки, як і раніше, залишаються вагомим фактором, який відлякує позичальників. Особливо це відчуває бізнес, що балансує на межі рентабельності. Йому складно обслуговувати позики, вартість яких може сягати 20% річних.
Позичальникам-фізособам у цьому плані дещо простіше. За кредитними картками банки дають безвідсотковий пільговий період на 50–60 днів. А іпотеку в рамках програми «єОселя» дотує держава, тому відсоткова ставка в цьому разі становить 3–7% річних.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
