Співорганізатор виставки «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини»: «Наш проєкт розвінчує міф про участь радянської влади у розвитку Сходу України»
Корній Грицюк – про роботу з історичною пам'яттю, індустріалізацію Сходу та походження комбінату Ілліча
У Києві на Михайлівській площі відкрили вуличну виставку «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» про європейський спадок Донеччини й Луганщини.
Експозиція присвячена історичним памʼяткам Маріуполя, Дружківки, селища Нью-Йорк та Лисичанська, що побудовані промисловцями з країн Європи, та їхньому руйнуванню до та під час повномасштабної війни. Виставка проходитиме до 4 червня й доступна українською та англійською.
Виставка є частиною комплексного культурно-просвітницького проєкту, присвяченого спадщині європейських країн на Сході України, що включає документальний фільм «Євродонбас», аудіоподкаст «Євродонбас: Німецька спадщина» та онлайн-проєкт «Європейська індустріальна спадщина на сході України».
Авторами проєкту виступили кінопродюсерка Анна Паленчук та режисер-документаліст Корній Грицюк.
Mind поспілкувався зі співорганізатором виставки, режисером Корнієм Грицюком про те, як народився проєкт, як він трансформувався з початку повномасштабної війни, які міфи розвінчує, а також про роботу з історичною пам'яттю і не тільки.
– З чого почався проєкт, яка його мета?
– Проєкт почався задовго до відкриття виставки – з ідеї дослідження історії Донеччини й Луганщини та зйомок фільму «Євродонбас». Пізніше ми продовжили розвивати цю тему у подкасті «Євродонбас. Німецька спадщина», де говорили про німецький внесок у розвиток Сходу України. Виставка, що зараз проходить на Михайлівській площі у Києві, є логічним продовженням обох цих проєктів, адже докладніше розкриває історію конкретних міст регіону і частково показує те, що не увійшло у фільм.
І фільм, і виставку об’єднує ідея розповісти про те, що перша індустріалізація нашого Сходу відбувалась наприкінці XIX – на початку XX століття саме завдяки іноземцям і західним інвестиціям, а також українцям, які там жили, а не завдяки росіянам чи радянській владі.
– Як трансформувався проєкт з початку повномасштабної війни?
– До архівних матеріалів кінця XIX – початку XX століть і наших власних зйомок фільму, які залишились з літа 2021 року, додались фотографії та аудіовізуальні матеріали того, як зараз виглядають ці міста й об'єкти європейської архітектурної спадщини. Більшість з них зруйновані, частина опинилась в окупації, наприклад, в Маріуполі чи Лисичанську, частина – на лінії фронту в Нью-Йорку Донецької області чи неподалік фронту у Дружківці Донецької області.
Звичайно, війна наклала свій відбиток на те, що залишилось від європейців. Таких об’єктів було не так багато і в 2021 році, коли ми знімали кіно, фактично зафільмувавши останнє відносно спокійне літо на Сході України.
– Говорячи про російську пропаганду, які міфи розвінчує проєкт? І як саме?
– Головний міф, який розвінчує проєкт «Євродонбас», – про участь радянської влади у розвитку Сходу України. Ми живемо у стереотипах, що Схід – індустріальний і модерний, тому що його таким зробили радянські влада та індустріалізація.
Ми ж показуємо, що ці території стали такими внаслідок європейської присутності наприкінці XIX – на початку XX століття, і що цивілізація туди прийшла саме завдяки західним країнам та інвесторам. Вони займалися не філантропією, а бізнесом, вкладаючи гроші й отримуючи прибуток.
Паралельно з цим вони принесли туди цю цивілізацію, і тому наш Схід був дуже жвавим і сучасним регіоном як у Російській імперії, так і в Радянському Союзі.
Загалом, здобутки європейців і під час Незалежної України використовувались, як-от комбінат Ілліча, шахти, Донецький металургійний завод або Лисичанський содовий завод.
– Ви говорите, що частина обʼєктів була зруйнована. Про які обʼєкти йдеться?
– Ми знаємо, що зруйнована Лисичанська гімназія та туберкульозний диспансер, а також частково зруйнована житлова забудова бельгійців. У Маріуполі зруйнований готель «Континенталь». У Нью-Йорку сильно пошкоджений німецький старовинний млин Пітера Діка.
Багато об'єктів зруйновано чи пошкоджено, але точну кількість і стан цих об’єктів ми зможемо дізнатись лише після деокупації.
– Окреме місце у проєкті належить Комбінату Ілліча. Яке місце заводи займали у розвитку Маріуполя?
– Комбінат Ілліча, який ми прекрасно знаємо, – це величезне підприємство, де працювало більше 20 тисяч людей у часи розквіту, на якому був частково зав'язаний Маріуполь. Воно було серцем цього міста.
Комбінат Ілліча – це американський завод «Нікополь» та «Русский Провиданс», заснований бельгійцями. Комбінатом імені Ілліча ці два підприємства почали називатися вже після радянської націоналізації.
Заводи перетворили Маріуполь на надзвичайно розвинене місто з кінотеатрами, парками, скверами. Вже тоді у місті працювало сім іноземних консульств, а також величезний порт, що також був дуже розвиненим.
Коли прийшла радянська влада, вона, власне, об'єднала ці два заводи у комбінат Ілліча. Пізніше частина персоналу цього комбінату перейшла працювати на нове підприємство, яке називалось «Азовсталь». Ще пізніше частина цехів комбінату Ілліча, де виготовляли різні машини, відокремилась в окреме підприємство «Азовмаш». На цих трьох гігантах Маріуполь жив усе ХХ століття і початок ХХI.
– Як змінилося значення комбінату?
– Зараз, на жаль, комбінат у зруйнованому стані... Коли ми знімали його у 2021 році, він мене дуже вразив. Це просто величезна територія, якою можна їздити 20 хвилин на автівці, по якій їздять поїзди. Ми знімали з дрона і бачили масштаб цього виробництва. Комбінат був індустріальним гігантом, який вражав.
Зараз комбінат має зовсім інший підтекст. Це одне з місць, де наші військові тримали оборону Маріуполя, і яке відіграло величезну роль у ході війни. Нині комбінат має бути місцем пам'яті та вшанування героїзму наших військових.
Я думаю, у майбутньому необхідно буде переосмислити значення міста і комбінату загалом. Поки триває війна, про такі речі вже варто замислюватися, але давати якісь остаточні відповіді зараз неможливо.
– Що вам відомо про стан комбінату зараз?
– Про стан комбінату Ілліча мені відомо так само, як і більшості українців, – з інтернету. Зараз з Маріуполем дуже складний зв'язок… Я знаю, що комбінат частково ріжуть на металобрухт, заради цього розбирають багато його цехів. Про відновлення його роботи не можу говорити, тому що я не є носієм цієї інформації…
– Як українцям працювати з історичною памʼяттю?
– Українцям треба працювати з історичною пам'яттю. Ми, на жаль, дуже любимо все поділяти на чорне та біле, говорити тільки про добрі або погані речі. Це стосується тієї самої європейської спадщини.
Європейців, які розбудовували Донеччину і Луганщину, можна було б показати і з негативної точки зору, адже траплялися і колоніальні практики з їхнього боку. Водночас важливо говорити, що вони принесли туди і цивілізацію. Важливо памʼятати і про позитивні, і про негативні аспекти.
Для того, щоб переосмислювати історичну пам'ять, з нею передусім треба почати працювати. Варто бути об'єктивними, критичними до себе, не боятися білих плям нашої історії, працювати з травмами і з колективними травмами, визнавати, де ми були неправі, а де ми не дуже гарно поводилися як держава або народ. Так само важливо і вимагати історичної справедливості.
– Чи плануєте продовжувати проєкт? Можливо, за кордоном?
– Фільм «Євродонбас» ледь не щотижня показують у європейських країнах, у Північній Америці, в Азії. Скоро він виходить у Нідерландах, а нещодавно були покази у Польщі. В Україні стрічка була у прокаті і незабаром вийде на стрімінгових платформах. Виставку теж плануємо показувати за кордоном. Зараз перша її частина доступна у Києві на Михайлівській площі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
