Розвідка самітом: чи допоможе швейцарська зустріч зупинити війну в Україні
Наскільки різні країни готові розірвати зв’язки з москвою
У Швейцарії 16 червня завершився дводенний Глобальний саміт миру, організований за ініціативи Києва для обговорення умов припинення війни в Україні. За підсумками заходу абсолютною більшістю учасників було підписано комюніке, що містить три з десяти пунктів «формули миру», вперше запропонованої в листопаді 2022 року на зустрічі G20 в Індонезії. За словами Президента України Володимира Зеленського, решту «важких» питань наразі вирішили не виносити на обговорення, оскільки суперечки щодо них могли б розділити учасників саміту.
Як усе пройшло?
У першому Глобальному саміті миру взяли участь делегації з 92 країн і представники восьми міжнародних організацій, росію на конференцію не запрошували. Захід було проведено за ініціативи України, основні організаційні справи й витрати взяла на себе Швейцарія як сторона, що приймає.
Бюджет заходу становив приблизно 15 млн швейцарських франків. З них 1,6 млн федеральний уряд витратив на оплату харчування та проживання гостей саміту на території розкішного готельного комплексу «Бюргеншток», який розташований на горі поряд з озером Люцерн і належить Суверенному інвестиційному фонду Катару.
Безпеку політичній еліті забезпечували 4000 військових та понад 400 поліцейських, які були командировані на Бюргеншток з усіх кантонів Швейцарії. Військові були присутні на суші, воді й у повітрі. Озеро Люцерн постійно патрулювали моторні човни типу P16, а територію гори Бюргеншток обстежували винищувачі F/A-18. У різних місцях були розміщені зенітні гармати.
За даними екстрених служб, під час саміту в безпековій зоні не сталося жодних надзвичайних подій. Були побоювання щодо масованих кібератак російських хакерів на електромережі чи управління повітряним простором Швейцарії, проте жоден із найгірших сценаріїв не відбувся. Активність у кіберпросторі залишилася в межах прогнозованої.
Що зрештою ухвалили?
У підсумковому комюніке швейцарського мирного саміту відзначено три головні теми:
ядерна безпека (повернення Запорізької АЕС під повний контроль України), продовольча безпека (атаки на торговельні судна, цивільні порти й портову інфраструктуру – неприпустимі, а українська сільгосппродукція має безпечно та вільно постачатися третім країнам); гуманітарна складова (усі військовополонені мають бути обміняні, а депортовані цивільні – повернуті в Україну).
У документі також ідеться про те, що «повага до територіальної цілісності та суверенітету слугуватимуть основою для досягнення всеосяжного, справедливого й міцного миру в Україні». Але в ньому немає деталей щодо того, як потрібно організувати відведення військ протиборчих сторін і чи зможе Україна вступити в НАТО після закінчення війни.
Ще в комюніке сказано, що досягнення миру вимагає діалогу між усіма сторонами збройного конфлікту. росія в ньому згадується тільки один раз.
Чи звучало «газове питання»?
Проблеми української енергетики під час саміту у Швейцарії не обмежилися лише згадкою в комюніке. Віцепрезидентка США Камала Гарріс оголосила про допомогу в розмірі понад $1,5 млрд на підтримку енергетичної галузі, яка потерпає від ворожих атак, і гуманітарні потреби. А прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере повідомив про надання $102 млн на відновлення енергетичної інфраструктури.
Цікавого контексту до пронизаного геополітикою питання енергетичної безпеки додає також інтервʼю канцлера Австрії Карла Негаммера під час саміту, яке сьогодні вийшло на шпальтах Neue Zürcher Zeitung.
Очільник уряду країни, яка має усталений імідж дружньої до росії, запевнив, що для Відня не стане проблемою припинення транзиту російського газу через Україну після завершення чинного контракту між «Нафтогазом» і «газпромом» 31 грудня поточного року.
Карл Негаммер стверджує, що компанія OMV, яка частково належить державі та має експортну угоду з російським монополістом до 2040 року, «в змозі переорієнтуватися та вжити заходів проти «газпрому» у разі порушення контракту з 2025 року. «Навіть якщо потоки російського газу повністю будуть припинені, ми можемо компенсувати їх негайно», – запевнив політик.
За його словами, Австрія і досі імпортує 90% російського газу «автоматично, поки газ тече, бо він не піддається санкціям». Зараз росія також постачає до ЄС більше зрідженого, ніж трубопровідного газу. Водночас країни блоку «розбудовують систему, щоб отримувати газ із Норвегії та держав Перської затоки».
Чи принесе Глобальний саміт миру мир в Україну?
Посилаючись на західних аналітиків, газета The Washington Post зазначає, що на припинення війни саміт, найімовірніше, матиме лише незначний вплив. Причина в тому, що на зустріч не була запрошена росія, а її ключовий союзник – Китай – проігнорував запрошення.
У подібному ключі висловлюється про саміт і Bloomberg. Агентство констатує, що Україна змогла залучити на свій бік низку ключових країн глобального півдня, але багато держав, як і раніше, хочуть зберегти зв'язки з москвою та інакше дивляться на війну, ніж на Заході.
Загалом, як вважає видання, саміт не увінчався успіхом у прагненні Києва розширити міжнародну підтримку, ба більше, він показав, що росія не перебуває в ізоляції та, як і раніше, може впливати на геополітичне становище.
«Саміт на Бюргенштоку проходив у прямій конкуренції з першими днями Чемпіонату Європи з футболу в Німеччині. Швейцарська дипломатія досягла того, що в ці вихідні говорили про мир, а не про зброю. Це серйозний успіх», – зазначила газета Neue Zürcher Zeitung.
На думку журналістів видання, організація міжнародного саміту з такою кількістю учасників також є надзвичайним досягненням. За масштабом більші були хіба що кліматичні конференції в Парижі чи Кіото. Швейцарія змогла довести, що вона домінує в ролі геополітичного готельєра. «Час великої сцени закінчився, знову починається тиха робота непублічної дипломатії», – йдеться в публікації NZZ.
А що далі?
Уже почалася підготовка до другого Глобального саміту миру. За неофіційною інформацією, наразі основним претендентом на його проведення є Саудівська Аравія, яка хоче утвердитися в ролі нейтрального міжнародного посередника. Володимир Зеленський заявив, що не проти такого розвитку подій, оскільки «Україна має хороші, міцні відносини» з цією країною».
Захід може відбутися до президентських виборів у США (тобто до листопада 2024 року).
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
