У Львові відбувся Mind Invest Summit-2024

У Львові протягом двох днів відбувається Mind Invest Summit – конференція для інвесторів, підприємців, команд стартапів і всіх, хто серйозно розглядає Україну та її активи як об’єкти інвестування. Ми зібрали збалансований склад спікерів, виступи, судження, переконання й думки яких прямо або опосередковано впливають на інвестиційну привабливість країни.

Протягом двох днів на сцені Mind Invest Summit:

• представники державних регуляторних органів, які відповідають як за залучення інвестицій в Україну, так і за регуляторний режим для інвестора. Зокрема, Руслан Магомедов, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Олексій Соболев, заступник міністра економіки України, та Віталій Коваль, голова Фонду держмайна;
• інституціональні та державні інвестиційні фонди, які вже інвестують в Україну або розглядають можливості інвестування;
• бізнесмени із сегмента по-справжньому великого бізнесу, які не лише залучають інвестиції, а й самі є інвесторами. Серед них – Сергій Коваленко (YASNO), Іван Компан (Академія Deloitte), Сергій Мартинчук (Cisco Україна), Михайло Бубнов (Schneider Electric Україна), Михайло Поляков (Філіп Морріс Україна), Ашот Абраамян (банк «Львів»), Ростислав Вовк («Кормотех»);
• малий і середній бізнес, який шукає інвестиції та шляхи виходу на нові, експортні, ринки.

Починається робота в перший день, 28 червня, з інтерв’ю з третім Президентом України Віктором Ющенком. Ця розмова важлива з двох причин: характерно, що вона відбувається в День Конституції, гарантом якої був Віктор Андрійович. А також тому – що за часів каденції Ющенка в Україну було залучено рекордний обсяг прямих іноземних інвестицій (у 2005 році сальдо інвестицій становило +340,3%, осяг ПІІ – $7808 млн).

З повною програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.

Трансляція новин і подій відбуватиметься на нашому сайті, стежте за стрічкою новин, активностями в соціальних мережах і матеріалами.

Окрім того, на території працює технологічна виставка UA Tech Show – експозиція, що об’єднала провідні технологічні компанії України, які презентують відвідувачам останні продукти та винаходи. Завдання учасників експозиції насправді просте – шукати та знайти партнерів, інвесторів чи замовників.

А ввечері обидвох днів на учасників очікують виступи в рамках Jazz Fest. Першого дня гостей саміту занурить в атмосферу вишуканої музичної імпровізації Jazz in Kyiv Band та її знаний лідер Олексій Коган, другого дня – неперевершена Ніно Катамадзе.

Віктор Ющенко на Mind Invest Summit 2024: Україна потребує нових потужностей з нафтопереробки, виробництва добрив, зерносховища.

«Сьогодні Україна потребує побудови 2 НПЗ. В Україні працювало 5 хімкобінатів у сфері переробки зерна, сьогодні не працює жоден. Україна потребує найбільше в Європі добрив: немає жодного заводу з виробництва добрив, також відсутні постачання цієї продукції [на зовнішні ринки]», – зазначив 3-й Президент України.

«Дві третини українців, які виїхали за кордон, мають вищу освіту. Україна має боротися за повернення громадян додому», – також зазначив Ющенко. За його словами, «державі вистачить людського потенціалу і без мігрантів».

Міський голова Львова Андрій Садовий: «Якщо ми хочемо в Україні мати успіх, ми маємо 10 років інвестувати в освіту. Тільки інвестиції в освіту дадуть результат».  За його словами, Україна має неймовірний людський потенціал, але наразі він працює на інші країни. І треба працювати над тим, щоб повернути цей потенціал додому. 

Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента: «Україні треба відходити від «телефонного права» до інституалізації відносин бізнесу з державою». 

За його словами, в Україні є давня «традиція» – намагатись вирішити всі питання на персональному рівні. Натомість, вже настав час делегувати ці задачі конкретним інституціям, напрацьовуючи конкретні алгоритми. 

Що стосується конфліктів бізнесу з держустановами, то з них слід виходити цивілізовано. Для цього є три шляхи: 

1. Публічність.
2. Інституалізація відносин.
3. Спілкування на різних рівнях.

«Протягом розвитку української держави її часто звинувачували в інфантилізмі. Але інфантильною може бути не лише держава. Інфантильним може бути і бізнес також. І йому теж треба дорослішати», – підкреслив. Подоляк.

Руслан Магомедов, голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку: «У сучасних умовах в Україні актуальною стає проблема захисту корпоративних прав та власності. Зокрема, багато компаній опинилися в ситуації, коли їхні корпоративні права можуть бути під загрозою».

За його словами, як відповідь на ці виклики, Нацкомісія запропонувала та впровадила інноваційну послугу, яка вже працює для бізнесів по всій Україні – облік у центральному депозитарії. Цей механізм дозволяє компаніям перенести свої корпоративні права під захист держави через безпосередню реєстрацію у централізованому реєстрі, що захистить їх від незаконних атак через маніпуляції з боку реєстраторів.

«Ця послуга не лише забезпечує надійний захист прав власності, а й спрощує процедури взаємодії з державними структурами та депозитаріями. Це робить її важливою для будь-якого бізнесу в умовах геополітичної нестабільності», – підкреслив Магомедов.

Тарас Кицмей, співзасновник компанії SoftServe: «IT-індустрія України має високу репутацію і якість послуг. Разом з тим, галузь змінюється відповідно до реалій війни й наразі багато українських спеціалістів працюють у сфері виробництва зброї, зокрема БПЛА».

За його словами, завдяки ІТ-індустрії України зараз створюється новий ВПК.

Як одну з конкурентних переваг українських айтівців Тарас Кицмей назвав їхню здатність до неординарних технічних рішень. «Креатив – це те, що ви не можете спрогнозувати. Але такі рішення більше ціняться. Українські технічні спеціалісти дуже креативні, і в цьому вони обходять світових конкурентів», – зазначив він.

Сергій Мартинчук, гендиректор Cisco Україна: «Ми продовжуємо вірити у великий потенціал цього ринку. Зміни в населенні, зростання ВВП на душу населення – це все впливає на наші рішення. Наше завдання зараз – зберегти населення та сприяти його зростанню. Як велика компанія, ми розуміємо нашу відповідальність за рівень цифровізації та розвиток цифрових послуг».

Юлія Ліповецька, засновниця та СЕО компанії SAPience: «Міжнародні партнери приходять в Україну за нашим інтелектом. Інтелектуальний потенціал, – це цінність нашого менталітету, надзвичайно важлива, особливо в умовах змінних економічних і геополітичних факторів. Навіть в умовах війни Україна залишається великим інтелектуальним ринком з населенням у понад 30 мільйонів людей».

Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України (НАДПУ): Україна входить у топ-10 за покладами важливих мінералів, здебільшого на експорт. Серед них: титанові руди, каолін, залізна руда та графіт, однак основні поклади знаходяться на окупованих територіях.

«На думку як мою, так і геологічних експертів, війна в Україні ведеться саме через ці ресурси. Ви можете побачити, що найбільші бойові дії тривають саме там, де найбільше накопичено ресурсів», – сказала вона. На окупованих територіях України серед корисних копалин є вугілля вартістю приблизно $7 трлн та інші копалини, які оцінюються орієнтовно у $12–13 трлн, зазначила Оринчак.

Оринчак зауважила, зокрема, що літієві руди в Україні не видобуваються через військові дії. До повномасштабного вторгнення Україна входила до світових лідерів за запасами літію. 

Віталій Коваль, Голова Фонду держмайна України: «Держава має багато активів, які наразі виглядають, як пасив. Важливо, щоб кожен з вас знайшов свої точки росту. Бізнес завжди ефективніше у операційній діяльності, ніж державний менеджмент, і ми прагнемо, щоб це було зрозуміло для всіх зацікавлених сторін».

За його словами, в державній власності слід залишити лише ті об'єкти, які мають стратегічне значення. «Про готелі цього сказати не можна, тому ми налаштовані активно виставляти державні готелі на приватизацію, щоб вони згодом стали успішними приватними бізнесами», – наголосив він. 

Віталій Коваль розповів, що «у роботі Фонду зараз є два нових важливих напрямки – приватизація націоналізованих активів російських власників та активне відкриття ринку оренди землі».

Сергій Притула, волонтер, засновник благодійного фонду: «Однією із запорук успіху волонтерської діяльності є  залучення блогерів, селебриті та зірок креативної індустрії та спорту як ретрансляторів інформації на свої бульбашки».

Завдяки синергії волонтерів, влади та українського бізнесу: від фізичних осіб-підприємців до великих корпорацій – ми бачимо збори, які збирають сотні тисяч гривень. Я вважаю це максимально розкішною історією.

«Утім, мені б хотілося, аби держава активніше переймала ініціативи, які їй пропонує волонтерський сектор», – підкреслив Притула.

Ольга Руднєва, CEO Superhumans Center: «Якщо людина воювала – вона сьогодні і є селебриті».

Ашот Абраамян, голова правління банку «Львів»: «Минулі роки працювали з діючими партнерами, то цього року приєдналися чотири нових партнери. Підписали нові угоди на 30 млн євро. Очікуємо кредитні гарантії $65 млн. Зараз настала фаза, коли всі хочуть щось робити для України».

За його словами, тиждень тому НБУ дав дозвіл голландському фонду стати акціонером банку «Львів» з часткою у 20%. Завдяки цьому капітал банку зросте на $6 млн. «Це унікальна подія, коли з початку великої війни новий іноземний інвестор влив кошти у банківську сферу України», – підкреслив Абраамян.

Зараз інвестори готові надавати кредитування для українського бізнесу.  «Спочатку війни іноземні акціонери були шоковані. Вони казали: закінчить війна, тоді і будемо допомагати. Наступна фаза – вони зрозуміли, що війна не закінчить швидко», – пояснив він.

За словами Абраамяна, першими відгукнулися діючі клієнти банку – почали укладати  нові угоди. «Коли вони почали це робити, інші почали наслідувати їм. Зараз  настала фаза, коли всі хочуть щось робити для України», – резюмує він.

Василь Хмельницький, засновник UFuture: «Я радію, коли я не в збитку. Ця панель анонсована, як платформа для спілкування великого бізнесу. Я б сказав, що це панель міцного середнього бізнесу. А так як усе рухається, я не здивуюся, якщо через кілька років ми представлятимемо малий бізнес».

«Зараз моя мета – не заробити 100 млн, а утримати команду й процеси. Якщо я це утримаю, я вважатиму, що переміг», – зізнався він.

Також Василь Хмельницький закликав український бізнес активно розвивати виробництво продукції глибокої переробки: «У світі немає країн, зацікавлених у тому, щоб Україна припинила бути сировинною економікою. Це вже наша справа – розвивати виробництво».

Тетяна Лукинюк, В2С директорка «Київстар»: «Телеком – не такий бізнес, який може взяти усе й переїхати за кордон. Ми точно продовжуємо будувати мережу в Україні».

Говорячи про роботу в умовах регулярних блекаутів, Тетяна  Лукинюк зазначила: «Ми робимо все можливе. Втім зв’язок не може працювати без світла. Наприклад, на 1 базову станцію потрібно поле сонячних електростанцій.  Щоб поставити генератор, потрібні два інженери, а окрім того – цілодобова охорона». Тому неможливо заживити 40 000 базових станцій, якими володіє компанія. 

Але це не скасовує оптимістичних та амбітних планів. За її словами, компанія зараз бачить своє завдання втому, щоби в перспективі покрити мобільним зв’язком від «Київстар» 98% населення і всі дороги.

Ростислав Вовк, голова наглядової ради та співвласник «Кормотех»:  «Не починайте вихід на міжнародні ринки з Польщі. Це найскладніший ринок. Для нього ми пишемо вже третю стратегію, якщо й вона не спрацює, ми покинемо цю справу. Молдова, Румунія, Албанія, Сербія мають набагато більше можливостей».

Він також закликав усіх підприємців, власників бізнесу подбати про кожного співробітника в умовах регулярних відключень електроенергії, особливо згодом, напередодні зими. Бо «енергонезалежність» офісу – це ще не 100%-ва гарантія успіху. «Коли він [працівник] повертатиметься з вашого освітленого офісу до своєї холодної темної квартири, це дуже впливатиме на мотивацію. Тому подумайте про те, як забезпечити кожного свого робітника усім необхідним для нормального функціонування під час блекаутів», – наголосив спікер.

Сергій Коваленко, генеральний директор YASNO: «Україна як держава стала енергодефіцитною впродовж двох років. У нас немає варіантів, коли немає дефіциту. Просто варіюється його обсяг».

За його словами, цьогоріч ворог змінив тактику. Росіяни на 90% знищили генерацію ТЕЦ, на великий відсоток знищили гідрогенерацію, і останніми тижнями повернулися до атак великих мережевих обʼєктів.

«З серпня по жовтень очікуємо деякого полегшення ситуації з електрозабезпеченням в Україні. Це пов'язано з тим, що вийдуть з ремонту блоки АЕС, а підвищене споживання опалювального періоду ще не розпочнеться», – сказав гендиректор YASNO.

«Щоб побудувати велику генерацію потрібно дуже багато часу. Альтернативні джерела енергії не можна використовувати для балансування енергосистеми», – пояснив CEO компанії.

Обговорюючи питання альтернативної генерації, він зазначив, що з усього загалу відновлюваної енергетики сонячна генерація більш популярна і сприймається перспективнішою через її більшу доступність для домогосподарств і тому більшу поширеність. Але унікальність України – в тому, що її територія має великі перспективи і для вітряної генерації.

Марія Шевчук, директорка Асоціації IT Ukraine: «Наша задача – продавати Україну як локацію. Зараз ми непогано виглядаємо навіть з огляду на всі виклики. Але у нас підростають конкуренти. Найбільший – це Індія. Зараз вона може фокусуватися на не дуже складних рішеннях, українці ж не бояться братися за складні задачі. До того ж, у нас класні діджитальні скіли як у нації. Тож наразі привабливість української ІТ-галузі є набагато вищою. Але Індія так само зараз нарощуватиме свої можливості».

Вона зазначила, що одним із нюансів конкуренції у цьому випадку є великий розрив між обсягами ринків двох країн. «Якщо на українському ринку працює 300 тис. програмістів , то на індійському їх близько 6 млн», – сказала Марія Шевчук.

CEO та співзасновник компанії Intellias Віталій Седлер: Песимізм щодо падіння It-сектору відносний, якщо порівняти з попередніми роками, коли «нормально було зростати на 20%».

За його словами, не слід вважати, що «галузь впала вдвічі», однак йдеться про скорочення зростання. «Якщо об’єктивно подивитися, то катастрофи не сталося. Зараз економічна криза. Після економічного спаду буде зростання. Зараз завдання – показати, що можемо бути в цих умовах», – наголосив він.

Андрій Трофімов, керівник західноукраїнської локації ЕРАМ зауважив, що його компанія планує незначне падіння, яке коливатиметься «близько нуля». «Зараз час для внутрішньої оптимізації, щоб бути revenue ability. Потрібно передивитися бюджети, бо вони були орієнтовані на зростання», – пояснив він.

Трофімов додав, що компанія продовжує стратегічне поглинання. «Якщо купуємо, то компанію з експертизою, яка нам цікава. Заборони на купівлю компаній в Україні немає», – сказав Трофімов.

Відповідаючи на запитання про інвестиційну стратегію, він пояснив: «Якщо ми купуємо нову компанію, ми купуємо насамперед нову експертизу. Якщо компанія з потрібною нам експертизою буде в Україні, ми бачитимемо в цьому поштовх вести з нею перемовини».

Дмитро Зозуля, заступник голови правління МХП з M&A: «Україна має бути гравцем глобального ринку продуктів харчування. Наступний крок для цього – консолідація вітчизняних харчових виробників для створення екосистеми, яка зможе бути конкурентною на глобальних ринках».

За його словами, в Україні є велика кількість галузей, які мають сильний експортний потенціал. Але на іноземні ринки треба йти об’єднуючись, і нести туди продукт, який має додану вартість.