Порятунок держбюджету за рахунок кишень бізнесу. До чого призведе жорстке підвищення податків, яке анонсував Кабмін
На українських платників податків чекає кардинальне підвищення податкового тиску. Станеться це вже найближчим часом: Кабінет Міністрів 19 липня зареєстрував законопроєкт №11416, який передбачає перегляд податкових ставок. Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, уряд ухвалив цей законопроєкт на засіданні 18 липня. За словами Мельничука, його норми спрямовані на створення умов для належного функціонування економіки та наповнення доходної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів.
Зростання податків відчують на собі всі: і бізнес, для якого будуть суттєво збільшені ставки військового збору, і фізособи, які сплачуватимуть додаткові внески до бюджету при купівлі авто та продажу нерухомості. Mind розібрався у майбутніх податкових новаціях.
Чим Кабмін і депутати аргументують підвищення податків?
Ще на початку червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що в державному бюджеті на 2024 рік не вистачає на потреби безпеки та оборони приблизно 400 млрд грн. Він попередив, що для розв'язання цієї проблеми доведеться підвищувати податки.
Втім на той момент, коли законопроєкт про підвищення податків був уже майже готовий, депутати заговорили про те, що «дірка» у держбюджеті становить майже 500 млрд грн. Про це повідомила голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.
Важливо й те, що разом із податковим законопроєктом Кабмін затвердив поправки до державного бюджету на 2024 рік, які містять перегляд як видаткової, так і доходної частини. Зокрема, уряд погодився збільшити витрати загального фонду держбюджету на 434,6 млрд грн, а доходи – на 214,5 млрд грн (125 млрд грн із цієї суми має забезпечити підвищення податків). Крім того, депутати планують збільшити на 221 млрд грн фінансування держбюджету за борговими операціями у 2024 році.
Отже, доходи загального фонду держбюджету-2024 зростуть до 1,81 трлн грн, витрати – до 3,55 трлн грн, а бюджетний дефіцит збільшиться з 1,57 трлн грн до 1,79 млрд грн.
Як зміняться податкові ставки та податкове адміністрування?
Щодо рівня оподаткування Кабмін пропонує таке:
- збільшити базову ставку військового збору з 1,5 до 5%. Військовий збір за такою ставкою стягуватиметься з доходів, отриманих як на території України (наприклад, із зарплати найманих співробітників), так і з іноземних доходів;
- запровадити військовий збір за ставкою 1% для юридичних осіб, які є платникам податку на прибуток, і для юросіб – платників єдиного податку 3 та 4 груп спрощеної системи оподаткування;
- запровадити для фізосіб-підприємців, які є платниками єдиного податку 1, 2 та 4 груп, військовий збір за ставкою 5%, базою нарахування якого є дві мінімальні зарплати (у 2024 році це 800 грн на місяць);
- запровадити військовий збір для підприємців 3 групи єдиного податку за ставкою 1% їх доходу;
- запровадити сплату військового збору в розмірі 5% для фізосіб та юросіб, які купують банківські метали в банків;
- запровадити військовий збір для ювелірного бізнесу за ставкою 30%, яка застосовується до вартості реалізованих ювелірних виробів;
- запровадити військовий збір з операцій із купівлі рухомого майна (легкових авто) у розмірі 15% вартості транспортних засобів у разі їх першої реєстрації в Україні. Платитимуть цей збір як компанії (бізнес), так і фізособи;
- запровадити військовий збір у розмірі 5% доходу під час продажу нерухомого майна фізичними особами;
- запровадити військовий збір за ставкою 5% вартості послуг операторів мобільного зв'язку;
- встановити щомісячну сплату авансових внесків із податку на прибуток для компаній, які торгують пальним. Розмір таких внесків становитиме 0,5 мінімальної зарплати (4000 грн) з розрахунку на 1 куб. м ємностей для зберігання палива (бензину, дизеля, зрідженого газу);
- встановити специфічну ставку акцизного податку розміром 0,1 євро за 1 літр газованих солодких напоїв;
- скасувати пільгу зі сплати ПДВ для міжнародних посилок. На сьогодні посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ. Кабмін пропонує ввести ПДВ для всіх посилок вартістю понад 45 євро, які фізособи відправляють фізособам в Україні.
У частині податкового адміністрування передбачені такі нововведення:
- державна податкова служба (ДПС) ухвалюватиме рішення про те, що платник податків здатний виконувати свої податкові зобов'язання, якщо такий платник протягом двох послідовних періодів подає звітність, що свідчить про ведення господарської діяльності;
- платники податків будуть зобов'язані проводити інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів на вимогу ДПС під час проведення перевірки;
- великі платники податків, платники ПДВ, платники акцизного податку та платники зі статусом електронного резидента (е-резидента) зможуть вести комунікацію з податковою лише в електронній формі;
- будуть встановлені рамки вартості товарів, які зможуть ввозити фізособи до України без сплати ПДВ у багажі або ручній поклажі.
Яким буде очікуваний фіскальний ефект підвищення податків?
За даними, які оприлюднив Данило Гетманцев, сумарно очікувані податкові надходження у 2024 році становитимуть плюс 125 млрд грн (це за умови, що зміни набудуть чинності з 1 серпня). А за 2025 рік держбюджет додатково має отримати 342 млрд грн (докладніше – див. таблицю).
Очікуваний ефект від податкових змін, передбачених законопроєктом №11416
| № з/п | Захід | Очікувані додаткові надходження у 2024 році (з 1 серпня 2024 року), млн грн | Очікувані додаткові надходження у 2025 році, млн грн |
| 1 | Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% | 45 580.80 | 107 731.60 |
| 2 | Встановлення обов’язку сплати військового збору: | ||
| 2.1 | - юридичними особами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку третьої та четвертої групи | 48 576,8 | 145 730,6 |
| 2.2 | - ФОП – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи у розмірі 5% в розрахунку з двох МЗП на місяць | 2308,5 | 7803.40 |
| 2.3 | - ФОП – платниками єдиного податку третьої групи у розмірі 1% доходу | 1970,3 | 5911.00 |
| 2.4 | - юридичними та фізичними особами, які здійснюють операції з придбання у банків банківських металів у розмірі 5% вартості банківських металів | 20,8 | 62.3 |
| 2.5 | - підприємствами, установами та організаціями та фізичними особами-підприємцями, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння (в тому числі виробленими із давальницької сировини) у розмірі 30% вартості реалізованих ювелірних виробів | 143,7 | 431.1 |
| 2.6 | - підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону, у розмірі 15% вартості набутого рухомого майна | 10 207,6 | 24 498,1 |
| 2.7 | - фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості у розмірі 5% доходу з продажу нерухомого майна | 1 242,8 | 2 982,6 |
| 2.8 | - операторами мобільного зв’язку у розмірі 5% з вартості будь-яких послуг мобільного зв’язку, сплаченої кінцевими користувачами таких послуг | 915,5 | 2 746,4 |
| 3 | Встановлення обов’язку щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним, у розмірі 0,5 МЗП, встановленої законом станом на 1 січня звітного (податкового) року для АЗС, які здійснюють реалізацію пального, у розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання пального | 8 344,0 | 28 224,0 |
| 4 | Впровадження акцизного податку на продукцію за кодом 2202 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД «води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин» за ставкою 0,1 євро за 1 літр | 2400 | 7827.60 |
| 5 | Скасування положення, які передбачають, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів, вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро | 3 300,0 | 8000.00 |
| РАЗОМ | 125 010,8 | 341 948,7 |
У які терміни депутати планують ухвалити поправки до податкового законодавства?
З огляду на таблицю вище, законопроєкт має «стартувати» з 1 серпня 2024 року. Тобто Рада має встигнути розглянути його трохи більше ніж за тиждень.
Перший заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк вважає, що вкластися в такий строк майже нереалістично. На його думку, найімовірніше, податковий законопроєкт разом із поправками до закону про держбюджет на 2024 рік парламент проголосує у 20-х числах серпня, і те тільки в першому читанні.
Тому набрання чинності новими податковими вимогами відбудеться не раніше вересня. Якщо ж розгляд законопроєктів затягнеться, то зміни в податковому законодавстві стануть реальністю у жовтні.
Як це вплине на бізнес?
Данило Гетманцев, анонсуючи майбутнє зростання податків, пояснював, що це «найменше зло» в умовах, що склалися. За його словами, забезпечити бюджетні надходження можна, прискоривши девальвацію гривні, за допомогою емісії або шляхом перерозподілу профіциту місцевих бюджетів на суму приблизно 155 млрд грн. Але було обрано саме шлях підвищення податкових ставок.
Експерти та представники бізнесу вкрай стурбовані такими ініціативами. На їхню думку, зростання податків спричинить збільшення витрат бізнесу, які у свою чергу ляжуть на плечі кінцевого споживача, що призведе до розкручування темпів інфляції.
Парламент уже ухвалив у другому читанні законопроєкт №11256-2 про підвищення акцизу на паливо та алкогольні напої з 1 вересня. Податкова складова в ціні бензину та дизеля зросте на 1,5–2 грн /літр, а для автогазу – на 5 грн /літр. Через складну ситуацію з електроенергією бізнес змушений користуватися генераторами. Цілком логічно, що зростання паливного акцизу збільшить витрати підприємців. На додаток до цього збільшення такого квазіналогу як військовий збір разом із драматичним розширенням бази, з якої він стягуватиметься, зріже рентабельність бізнесу.
Плани щодо введення військового збору для операцій із купівлі нових авто та продажу житла негативно вплинуть на авторинок і ринок нерухомості. Відповідно це вдарить і по автодилерах, і по забудовниках.
Якими будуть наслідки для економіки?
Якщо законопроєкт №11416 пройде голосування в Раді в такому вигляді, у якому його розробив Кабмін, можливо, на короткій дистанції держбюджет справді матиме збільшення надходжень.
Але відповіддю на ці кроки стане закриття багатьох компаній і ліквідація фізосіб-підприємців. Наприклад, за даними YouControl, за перше півріччя в Україні закрилося 1500 компаній і 92 тис. ФОП, що на 15% і 54% відповідно більше, ніж за аналогічний період 2023 року. А Національний банк у своєму нещодавньому дослідженні ділових очікувань підприємств зазначив, що настрої бізнесу погіршуються. Причини не лише у війні, а й у високих цінах на енергоносії, сировину та матеріали, у нестабільності курсу гривні й у нестачі кваліфікованих працівників.
Ще один наслідок посилення фіскальної політики – підвищення цін на товари та послуги. За даними аналітичного агентства Info Sapiens, до липня споживчі настрої українців погіршилися, а індекс інфляційних очікувань, навпаки, зріс.
Прискорення темпів інфляції планомірно відбуватиметься до кінця 2024 року, і за підсумками всього року її рівень може досягти 15–16%, що вдвічі більше, ніж очікує НБУ (принаймні наразі він свій прогноз не змінював).
Ну й найголовніше, що спроба за допомогою податків закрити бюджетні проблеми 2024 року може призвести до зворотного ефекту у 2025-му. Тобто, коли бізнес-активність разом із купівельною спроможністю населення суттєво просядуть внаслідок такої фіскальної політики, дірка в держбюджеті стане ще більшою. Її в результаті все одно доведеться латати щляхом емісії або глибокої девальвації гривні.
