Не Квітки-Основ'яненка чи Уривського: чи варто дивитись кінопрем’єру «Конотопська відьма»?

Цього тижня в український прокат вийшов український фільм «Конотопська відьма». Він обіцяє глядачам «насолоду від вбивства окупантів» та ще з перегляду трейлера видається ноткою кринжу.

Докладніше – в огляді Mind.

Сюжет. Українська пара живе своє ідеальне життя із собакою. Якось дівчині наснилася смерть. Вона радиться із тіткою, але не встигає вирішити питання, як настає 24 лютого 2022 року... Нареченого головної героїні вбивають, а вона починає мститися, бо всередині себе ховає справжню суть – конотопську відьму. Вона по черзі знущається над російськими військовими під Конотопом, допоки не дізнається, що вагітна...

У ролях: Тетяна Малкова («Смак свободи»), Тарас Цимбалюк (серіал «Спіймати Кайдаша» та шоу «Містичні історії»), Павло Вишняков (серіал «Опер за викликом»), Іван Шаран («Памфір»), Олена Хохлаткіна («Памфір») та інші.

В українському прокаті: з 22 серпня 2024 року. 

Бекграунд. «Конотопська відьма» – перший фільм з лінійки містичних горорів, які Film UA почали розробляти після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Їхня спроба – поєднати жанрове кіно, українську міфологію та серіальний підхід.

У творчій команді – сценарист «Захара Беркута» Ярослав Войцешек та режисер «Жіночого лікаря» Андрій Колесник.

Стрічка не базується на однойменній повісті Григорія Квітки-Основ'яненка, але створює свою – новелізацію сюжету навіть видали у друці, але логіки у фільмі та його історії не зʼявилося. Здається, що у стрічці загалом немає бекграунду, а в її команди – надивленості. Тут не видно спроби озирнутися на класичні чи сучасні горори, нині популярні по всьому світу, де відчувається тренд, – люди хочуть боятися у кінозалі. Так само тут немає міфів, сказань, а лише їхнє поверхове прочитання.

Відчути моду вдалося, але втілити – ні. Хоча плани були зрозумілі.

«Ми будемо намагатися підкорити для себе нову царину та жанр, нову аудиторію, бо у світі багато прихильників жахів. Цей вибір доволі давно напрошувався і нарешті ми до цього прийшли з таким проєктом. Це жахастик, побудований на нашій міфології. Містицизм, зокрема відьми, вплетений у ДНК нашої культури», – розповідав сценарист фільму, який називає себе містико-фантастом за профілем.

У стрічці немає логіки міфу, а значить за його плечами не було книжок про відьом, як, наприклад, колись зробив Роберт Еґґерс – для свого фольк-горору «Відьма» досліджував історії, які описували «реальні» випадки з життя. Немає у «Конотопській відьмі» і стандартних вчень про сценарій, а тому – розкриття героїні. Здається, що авторам більше цікаві росіяни, ніж українське ДНК з усією його містичністю. 

Вам сподобається, якщо: ви любите українські серіали, наприклад, «Жіночий лікар»; вам не хочеться включатися у сюжет на півтори години, а більше до душі дивитися уривчасті сцени, які викликають емоцію, – приблизно, як у Тік-Ток.

Вам не сподобається, якщо: ви очікуєте якості – від горору як жанру, від українського кіно як бренду, від акторів, їхньої гри та слів; ви бачили хоч один гарний жахастик за останні кілька років, то «Конотопська відьма» здаватиметься, на жаль, недолугою.

Головна причина подивитися: зрозуміти, що навіть така потужна акторка, як Олена Хохлаткіна, може грати непереконливо...