Як продати частку в держбанку? Парламент змінює приватизаційне законодавство
Як це вплине на успішність приватизації державних банків?
Депутати мають намір урегулювати процедуру продажу (приватизації) державних банків. Верховна Рада 5 вересня прийняла за основу законопроєкт №11474 «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків».
У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що чинне законодавство передбачає продаж виключно тих банків, які перейшли від приватних акціонерів у власність держави в результаті рекапіталізації. Тому необхідно розширити дію законодавчих норм на приватизацію банків, які належали державі від самого початку.
Також автори законопроєкту вказують на те, що важливо передбачити «запобіжники», які унеможливлять участь у конкурсах із продажу держбанків осіб, пов'язаних із державами-агресорами, та осіб, на яких накладено санкції.
Mind розібрався, яким буде механізм приватизації державних банків.
Що взагалі відбувається з продажем держбанків? Дискусія щодо приватизації держбанків розпочалася доволі давно. Про необхідність знизити частку держави в банківському секторі представники Міністерства фінансів і Національного банку заговорили ще у 2017 році – після того як було націоналізовано Приватбанк і частка держави на банківському ринку стрімко зросла до 50%.
2019 року Мінфін і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали меморандум про передачу корпорації 20% у капіталі Укргазбанку в обмін на кредит від IFC у розмірі 30 млн євро.
За схожою схемою мала пройти часткова приватизація Ощадбанку. Кабмін планував передати Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) 20–25% акцій банку в обмін на 100 млн євро субординованого кредиту. Сторони дійшли попередньої угоди восени 2021 року.
Втім через початок повномасштабних бойових дій у 2022 році всі ці процеси були заморожені.
Обговорення перспектив приватизації держбанків відновилося лише у 2024 році. Кабінет Міністрів у лютому затвердив пріоритетний план дій уряду на 2024 рік, один із пунктів якого (конкретно – пункт № 275) передбачає скорочення частки держвласності в банківському секторі та розроблення відповідної нормативно-правової бази.
Крім того, у тексті Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ й у плані Ukraine Facility на 2024–2027 роки закріплено зобов'язання України скоротити присутність держави на банківському ринку.
Які зміни передбачає законопроєкт? У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що він розроблений з урахуванням рекомендацій експертів МВФ і Світового банку та визначає чітку процедуру продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, на конкурентних умовах та за участю зовнішніх радників (консультантів).
Основні положення / норми законопроєкту:
- передбачає продаж пакетів акцій системно важливих банків, що на 100% або частково належать державі;
- розширює коло потенційних інвесторів, яких може допускати держава для придбання банків;
- дозволяє продаж будь-якої частки держави в банку, а не лише 100% акцій держави, як це передбачено в чинному законодавстві;
- підвищує вимоги до юридичних осіб, яких може залучати держава як фінансових радників із продажу банків;
- допускає міжнародних донорів для участі у процедурі відбору фінансових радників із продажу банків;
- дає можливість проводити аукціони з продажу банків навіть за наявності одного претендента (інвестора);
- запобігає негативному впливу на процес приватизації держбанків із боку колишніх бенефіціарних власників або чинних міноритарних акціонерів.
Якою буде нова процедура продажу держбанків? Продаж (приватизація) держбанків проходитиме у три етапи:
- підготовка пакета акцій;
- проведення конкурсу;
- укладання договору купівлі-продажу з новим власником.
Кабмін формує комісію з продажу, членами якої є представники Мінфіну, Мінекономіки, Мін'юсту та інших відомств (на розсуд уряду).
До складу комісії можуть входити представники міжнародних фінансових організацій, які надаватимуть рекомендації, пов'язані з підготовкою та проведенням конкурсу. Крім того, до комісії можуть приєднатися представники тих банків, акції яких будуть виставлені на продаж.
Претендувати на частку в капіталі держбанків мають право резиденти та нерезиденти України, міжнародні фінансові інститути зокрема.
Заборонено брати участь у приватизаційному конкурсі особам, які:
- раніше володіли 10% та більше акцій держбанку;
- зареєстровані в офшорних юрисдикціях і юрисдикціях, пов'язаних із відмиванням «брудних» грошей (за класифікацією FATF);
- мають відношення до держав, визнаних за українським законодавством державами-агресорами;
- вчинили корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення;
- потрапили під санкції з боку іноземних держав.
Допуск претендентів здійснює згадана комісія за умови, що потенційний інвестор подав заяву на участь у конкурсі, вніс забезпечення у відповідності до конкурсних вимог (гарантійний внесок) та успішно пройшов перевірку СБУ, яка має підтвердити відсутність загрози державній безпеці з боку претендента.
Додатково Кабмін залучає спеціального радника (консультанта). Це компанія, яка має міжнародний досвід продажу фінансових установ і відповідний рівень компетентності для успішного продажу пакета акцій банку.
Радник збирає інформацію про банк та аналізує його фінансовий стан, здійснює пошук та/або дає рекомендації щодо відбору осіб, зацікавлених у придбанні держбанку, надає комісії з продажу висновок про відповідність претендентів усім необхідним вимогам і бере участь у визначенні стартової ціни продажу банку.
Останнє слово залишається за Кабміном: він узгоджує початкову ціну, за якою банк або пакет його акцій буде виставлений на продаж, а також затверджує проєкт та умови договору купівлі-продажу.
Торги визнаються комісією з продажу такими, що відбулися, якщо в них взяв участь принаймні один претендент, який запропонував за банк ціну, що дорівнює стартовій вартості або вище за неї.
На фінальному етапі Кабмін і переможець торгів укладають договір купівлі-продажу. Але остаточно право власності на акції банку переходить покупцю після повної оплати та погодження з боку Антимонопольного комітету і Нацбанку.
Які шанси на прихід нових власників до держбанків? За даними НБУ, станом на 1 серпня 2024 року в державній власності (повністю або частково) перебувало 6 банків – ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Сенс Банк і PINBank, а частка держави в банківському секторі досягла майже 58%.
При цьому під нові норми потрапляють лише перші п'ять банків, оскільки саме вони є системно важливими. PINBank дістався державі внаслідок конфіскації у російського бізнесмена Євгена Гінера, і його буде продано в рамках звичайної процедури приватизації.
Що принципово нового та важливого привнесуть у процедуру продажу держбанків норми законопроєкту №11474, якщо він буде прийнятий у другому читанні та набуде чинності?
З'явиться можливість продавати банки частинами, тобто окремими пакетами акцій. Це збільшить шанси на пошук нових власників. Адже одна річ, коли потрібно відразу викласти кругленьку суму за 100% акцій умовного Ощадбанку, та зовсім інша, коли можна придбати частку в розмірі 10–20–30% акцій.
Крім цього, процес продажу банків має стати більш відкритим і прозорим завдяки участі міжнародних партнерів та консультантів. Та й із погляду потенційного інвестора присутність у конкурсній комісії МВФ, IFC чи Світового Банку – позитивний знак.
Водночас буде нівельовано ризик зриву продажу банків колишніми та нинішніми власниками. Автори законопроєкту вважають, що міноритарні акціонери Укргазбанку, яким належить трохи більше 5% акцій, та ексвласники Сенс Банку, якими були росіяни Михайло Фрідман, Петро Авен й Андрій Косогов, не зможуть впливати на результати конкурсу.
Втім, навіть якщо законодавче поле для продажу держбанків буде ретельно відполіроване, залишається головна перешкода – низький інтерес з боку інвесторів до активів в Україні під час війни. Тому законопроєкт хоч і створює механізм для скорочення частки держави в банківському секторі, фактичний продаж держбанків може затягнутися на роки.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
