Книжка тижня: «Таборові діти» Любові Загоровської
Свідчення цілого покоління людей, які у дитинстві зазнали репресій радянської каральної системи

Бекграунд. «“Перший рік свого життя я провела в тюремній камері. Там і ходити вчилася”. Ця фраза з одного інтерв’ю стала для мене тим тригером, який і спонукав до написання цієї книги. Я замислилася, скільки ж серед нас людей, репресованих радянською системою ще у дитячому віці», – розповідає Любов Загоровська, авторка книжки.
Розповіді, подані у цій книжці, – чергове розвінчування міфу про «один народ», чим так любить маніпулювати російська пропаганда. Історія змушує повторювати невивчений урок: українських дітей знову масово викрадають і вивозять до росії, де тими самими методами «перевиховують», викорінюючи з них все національне...
Це історії дітей, яких було оголошено «ворогами народу». Діти, які були винні тільки в тому, що народились у сім’ях, неугодних тодішній владі.
Видавництво: «Видавництво Старого Лева»
Сюжет. Життєвий сценарій героїв цієї книжки майже для всіх був однаковим або схожим: або ти одразу народжуєшся у таборі і живеш в умовах антисанітарії, відсутності медичної допомоги, непосильної праці та голодування, або тебе «виривають» зі звичайного повсякденного життя з родиною, і це стає твоєю новою реальністю. Ти отримуєш примітку «ворог народу» в особисту справу, що стає клеймом.
«Нас вивозили у 49-му році. То була глибока осінь. Мені запам’яталося, бо я не пішов до школи. І в мене така потім в голові була думка, що через те, що я не пішов до школи, мене вивезли на Сибір. То ж дитиною був. Мене самого забрали, привезли в Козову, то я в камері-одиночці, дитина в шість років, два тижні просидів. Я боявся. Вночі відправили мене самого туди спати, а немає нічого, ні лавки ніякої, ні ліжка, і нікогісінько. Я сам-один», – розповідає Степан Смачило, один з героїв книжки.
Вивозили і арештовували за все: за національну позицію, українську мову, за допомогу тим, хто іншої думки, за матеріальне становище, яке могло бути краще, ніж у односільчан, за «зраду», якої не було, та багато іншого...
Постає логічне питання: «Чому забирали дітей?» Що такого могла зробити дитина? Народитися не в тій родині… Це система, яка працювала дуже багато років, поки при владі був Йосип Сталін. Його модель таборів взяли за основу зокрема у Північній Кореї, бо Сталін був для них учителем та взірцем. От тільки якщо в СРСР після смерті вождя сталось розвінчання культу особи (хоча тепер ми бачимо, що це сумнівне твердження), і людей перестали відправляти у Сибір, то як справи в Кореї, нам всім відомо...
Читайте також: Книжка тижня: «Втеча з табору 14» Блейна Гардена
Історії, зібрані у цій книжці, мають щасливий фінал, якщо його можна таким вважати. Адже ці люди вижили і змогли повернутися додому. Щоправда, у багатьох з них вже не було того дому, що вони знали.
Це люди, яких відірвали від життя, викинули на його збіччя, змінювали їхню ідентичність, а потім повертали назад, наче нічого не сталося.
Саме під час правління Хрущова багатьох репресованих звільнили. Був такий анекдот: «За Леніна росла, за Сталіна сохла, за Маленкова пила молоко, а за Хрущова здохла».
Це дійсно важка, проте важлива книжка. Адже свідки цих подій вже відходять, їх стає дедалі менше. Тож необхідно записати всі їхні свідчення, зафіксувати кожен злочин системи проти людини і проти дитини.
А нам потрібно прочитати і вивчити цей урок, аби такого більше не сталося. Ніколи знову...
Вам сподобається, якщо: ви полюбляєте документалістику і реальні історії з життя очевидців, які пережили карколомні події; ви читаєте книжки та матеріали про Другу світову війну, СРСР та злочини, які відбувались у ті часи.
Вам не сподобається, якщо: це не ваш жанр, і вам важко читати подібні історії про людські страждання і безпідставно скалічені долі.
Головна причина прочитати: ми маємо зберегти пам’ять про несправедливі злочини і передати свідчення жертв радянської каральної системи наступним поколінням. Це не легка прогулянка, проте важлива, бо дійсно змушує задуматись і провести паралелі з тим, що відбувається зараз.
У тому ж дусі:
Любов Загоровська «Моя УПА»

39 розповідей про людей, які або воювали в УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України майже сто років тому.
Книжка про людей, які зазнали переслідувань, арештів, репресій і які залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі.
Філіп Сендс «Східно-західна вулиця»

Книжка, написана відомим юристом-міжнародником Філіпом Сендсом, є спробою об'єднати історичну детективну історію, сімейну легенду та законний трилер. Вона розповідає про авторову подорож до Львова, міста, пов'язаного з його сімейним минулим та з історією міжнародного права.
Видання порушує питання про зв'язок між Львовом і сучасним міжнародним правом, а також розглядає внесок видатних юристів-міжнародників, як-от Герберт Лаутерпахт і Рафаель Лемкін, у розвиток правових понять «злочини проти людяності» та «геноцид».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].