Книжка тижня: «Таборові діти» Любові Загоровської

Книжка тижня: «Таборові діти» Любові Загоровської

Свідчення цілого покоління людей, які у дитинстві зазнали репресій радянської каральної системи

Книжка тижня: «Таборові діти» Любові Загоровської

Бекграунд. «“Перший рік свого життя я провела в тюремній камері. Там і ходити вчилася”. Ця фраза з одного інтерв’ю стала для мене тим тригером, який і спонукав до написання цієї книги. Я замислилася, скільки ж серед нас людей, репресованих радянською системою ще у дитячому віці», – розповідає Любов Загоровська, авторка книжки.

Розповіді, подані у цій книжці, – чергове розвінчування міфу про «один народ», чим так любить маніпулювати російська пропаганда. Історія змушує повторювати невивчений урок: українських дітей знову масово викрадають і вивозять до росії, де тими самими методами «перевиховують», викорінюючи з них все національне...

Це історії дітей, яких було оголошено «ворогами народу». Діти, які були винні тільки в тому, що народились у сім’ях, неугодних тодішній владі.

Видавництво: «Видавництво Старого Лева»

Сюжет. Життєвий сценарій героїв цієї книжки майже для всіх був однаковим або схожим: або ти одразу народжуєшся у таборі і живеш в умовах антисанітарії, відсутності медичної допомоги, непосильної праці та голодування, або тебе «виривають» зі звичайного повсякденного життя з родиною, і це стає твоєю новою реальністю. Ти отримуєш примітку «ворог народу» в особисту справу, що стає клеймом.

«Нас вивозили у 49-му році. То була глибока осінь. Мені запам’яталося, бо я не пішов до школи. І в мене така потім в голові була думка, що через те, що я не пішов до школи, мене вивезли на Сибір. То ж дитиною був. Мене самого забрали, привезли в Козову, то я в камері-одиночці, дитина в шість років, два тижні просидів. Я боявся. Вночі відправили мене самого туди спати, а немає нічого, ні лавки ніякої, ні ліжка, і нікогісінько. Я сам-один», – розповідає Степан Смачило, один з героїв книжки.

Вивозили і арештовували за все: за національну позицію, українську мову, за допомогу тим, хто іншої думки, за матеріальне становище, яке могло бути краще, ніж у односільчан, за «зраду», якої не було, та багато іншого...

Постає логічне питання: «Чому забирали дітей?» Що такого могла зробити дитина? Народитися не в тій родині… Це система, яка працювала дуже багато років, поки при владі був Йосип Сталін. Його модель таборів взяли за основу зокрема у Північній Кореї, бо Сталін був для них учителем та взірцем. От тільки якщо в СРСР після смерті вождя сталось розвінчання культу особи (хоча тепер ми бачимо, що це сумнівне твердження), і людей перестали відправляти у Сибір, то як справи в Кореї, нам всім відомо...

Читайте також: Книжка тижня: «Втеча з табору 14» Блейна Гардена 

Історії, зібрані у цій книжці, мають щасливий фінал, якщо його можна таким вважати. Адже ці люди вижили і змогли повернутися додому. Щоправда, у багатьох з них вже не було того дому, що вони знали.

Це люди, яких відірвали від життя, викинули на його збіччя, змінювали їхню ідентичність, а потім повертали назад, наче нічого не сталося.

Саме під час правління Хрущова багатьох репресованих звільнили. Був такий анекдот: «За Леніна росла, за Сталіна сохла, за Маленкова пила молоко, а за Хрущова здохла».

Це дійсно важка, проте важлива книжка. Адже свідки цих подій вже відходять, їх стає дедалі менше. Тож необхідно записати всі їхні свідчення, зафіксувати кожен злочин системи проти людини і проти дитини.

А нам потрібно прочитати і вивчити цей урок, аби такого більше не сталося. Ніколи знову...

Вам сподобається, якщо: ви полюбляєте документалістику і реальні історії з життя очевидців, які пережили карколомні події; ви читаєте книжки та матеріали про Другу світову війну, СРСР та злочини, які відбувались у ті часи.

Вам не сподобається, якщо: це не ваш жанр, і вам важко читати подібні історії про людські страждання і безпідставно скалічені долі.

Головна причина прочитати: ми маємо зберегти пам’ять про несправедливі злочини і передати свідчення жертв радянської каральної системи наступним поколінням. Це не легка прогулянка, проте важлива, бо дійсно змушує задуматись і провести паралелі з тим, що відбувається зараз.

У тому ж дусі:

Любов Загоровська «Моя УПА»

Книжка тижня: «Таборові діти» Любові Загоровської

39 розповідей про людей, які або воювали в УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України майже сто років тому.

Книжка про людей, які зазнали переслідувань, арештів, репресій і які залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі.


Філіп Сендс «Східно-західна вулиця»

Книжка тижня: «Таборові діти» Любові Загоровської

Книжка, написана відомим юристом-міжнародником Філіпом Сендсом, є спробою об'єднати історичну детективну історію, сімейну легенду та законний трилер. Вона розповідає про авторову подорож до Львова, міста, пов'язаного з його сімейним минулим та з історією міжнародного права.

Видання порушує питання про зв'язок між Львовом і сучасним міжнародним правом, а також розглядає внесок видатних юристів-міжнародників, як-от Герберт Лаутерпахт і Рафаель Лемкін, у розвиток правових понять «злочини проти людяності» та «геноцид». 

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло