Персональний «Родовід»: як двічі неплатоспроможний банк став джерелом збагачення багатьох пов’язаних осіб
Mind розпочинає цикл публікацій про відомі кейси «втечі» капіталу з України. У ньому розглянемо найпоширеніші схеми корупційного виводу коштів юридичних і фізичних осіб, починаючи з 1990-х років. За підрахунками журналістів редакції, зроблених, зокрема, на підставі відповідей офіційних органів, лише за 20 відомими справами Україна могла б повернути $100 млрд.
Зважаючи на війну та велику міжнародну підтримку України, саме зараз логічно залучити закордонних партнерів до процесу повернення українських грошей, які раніше були протизаконно виведені за кордон. Для цього потрібні політична воля всередині країни й активна позиція в зовнішній комунікації на рівні профільних відомств.
Перший текст присвячено історії Родовід Банку, який до 2008 року входив до 20 найбільших приватних фінустанов України. Відтоді він двічі був визнаний неплатоспроможним і став інструментом виводу великих сум на закордонні рахунки причетних до ситуації осіб. Як наслідок, борги банку перед державою становлять понад 15 млрд грн, з яких більш ніж 12 млрд грн коштів Міністерства фінансів і понад 3 млрд грн – рефінансування НБУ.
Чому питання роботи з виведеним капіталом актуалізувалося саме зараз?
Як стало відомо Mind, з 2025 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перейде до розгляду справи Родовід Банку «по суті вимог» на Кіпрі. Йдеться про повернення в Україну частини грошей, які були виведені з банку.
«Наразі щодо фактів виведення коштів із ПАТ «Родовід Банк» триває судовий розгляд кількох кримінальних справ в Україні, а також розглядається позов банку на Кіпрі про стягнення понад $62 млн», – повідомили Mind у ФГВФО.
Окрім цього, за даними редакції, майже $40 млн, що належали Родовід Банку, заморожені у швейцарському банку Pictet.
В Україні розглядаються окремі справи щодо протизаконного виведення з «Родоводу» пов’язаними особами 18 млн грн; 38,6 млн грн та 800 млн грн. Інші справи розглядають Вищий антикорупційний суд України, Шевченківській і Святошинські районні суди м. Києва. У всіх справах провадження триває за ст.191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».
«Кошти виводилися з «Родоводу» через укладання фіктивних договорів оренди, ремонту приміщень і надання юридичних послуг, яких насправді ніколи не було. Також гроші були виведені шляхом кредитування неплатоспроможних позичальників, ліквідне забезпечення за такими кредитами було замінено на земельні ділянки, яких не існувало. Позики стали незабезпеченими, а кошти до банку не повернулись», – кажуть у ФГВФО.
Офіційно імена підозрюваних є таємницею слідства. Проте, за даними трьох незалежних джерел Mind, на сьогодні відкрито кримінальні провадження по Родовід Банку стосовно родини Шепелєвих, яка мала відношення до фінустанови після її націоналізації у 2009 році. Основним фігурантом є колишній народний депутат від БЮТ, уродженець Горлівки Олександр Шепелєв. На сьогодні він перебуває в одному з київських СІЗО.
«Закордонний» процес стосується рахунків родини Шепелєвих на Кіпрі. На цю ж родину записані $40 млн у швейцарському банку Pictet. У разі отримання позитивного рішення кіпрського суду фонд матиме можливість стягнути гроші на користь України. Інформація щодо судового процесу в Швейцарії наразі не розголошується.
Як починався «Родовід»?
Родовід Банк був заснований 1990 року під назвою «Перкомбанк», де «Перком» розшифровується як «Персональний комп'ютер». Згодом установу перейменували на «Родовід».
До 2004 року це був середній за розміром банк. У 2004-му його придбала команда нових акціонерів, серед яких відомі брати-спортмени Сергій і Василь Бубки (Сергій є багаторазовим чемпіоном світу з легкої атлетики, згодом обирався до Верховної Ради IV скликання). Серед міноритаріїв банку значилися швейцарський UBS, Deutsche Bank тощо.
Це був історичний період після Помаранчевої революції, коли міжнародний імідж України як демократії значно зріс, і в країну активно заходили іноземні інвестори. Українські банки отримали нових власників, таких, як австрійські Erste та Raiffeisen, французький BNP Paribas, німецький Commerzbank, італійські Intesa Sanpaolo та Unicredit, шведські SEB і Swedbank, польський PKO та інші.
Інвестори зазвичай хотіли придбати великий банк із розвинутою мережею відділень по всій Україні й великою клієнтською базою. Мрією українського банківського ринку було створити такий великий банк і вигідно його продати іноземцям.
«Родовід» почав зростати, і вже 2008 року входив до 20 найбільших українських банків. У планах був або продаж інвестору, або ж амбітний вихід на IPO, який уже успішно здійснили бізнеси з інших секторів української економіки – наприклад, компанія «XXI століття» Льва Парцхаладзе та Ferrexpo Костянтина Жеваго.
Чому «Родовід» захитався?
Ситуацію змінила світова фінансова криза, яка почалася восени 2008 року у США та спричинила «ефект доміно». Один за одним почали банкрутувати банки по всьому світу. Україна не стала винятком. До великих українських фінустанов вишикувалися черги вкладників, які намагалися забрати свої заощадження. Національний банк під керівництвом вкрай непублічного банкіра старої формації Володимира Стельмаха ввів мораторій на видачу депозитів, щоб зупинити паніку. Українські банки «падали».
Спочатку «Родовід» отримав від НБУ допомогу – рефінансування на суму у 2,2 млрд грн. Проте цих грошей було недостатньо.
Мітинг вкладників банку
Основний міжнародний партнер України, МВФ, почав надавати фінансову допомогу країні за умовив тому числі порятунку кількох банків. До меморандуму між Україною та МВФ було внесено три установи, які мали бути врятовані через націоналізацію: Укргазбанк, «Родовід» і «Київ». У 2009 році Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Тимошенко націоналізував ці банки, внісши в їхній капітал державні кошти. Колишні акціонери-засновники нічого не отримали, але погодилися на це, щоб врятувати установи.
2009 року «Родовід» перейшов під крило держави, отримавши близько 2,8 млрд грн: облігації Мінфіну на цю суму були надані банку, а їх своєю чергою викупив Нацбанк. Частка держави у статутному капіталі «Родоводу» стала 99,9%.
У червні 2009 року тимчасовим адміністратором було призначено Сергія Щербину – колишнього голову невеликого Трансбанку, експерта департаменту рекапіталізації Мінфіну. На той час інституту тимчасових адміністраторів при Фонді гарантування вкладів ще не існувало, цим займався Нацбанк. Питання щодо «Родоводу» вирішував також новий акціонер в особі Міністерства фінансів.
Mind на сьогодні невідомо про претензії держави щодо акціонерів, які володіли банком до 2009 року. «Ми ще 2009 року передали банк Міністерству фінансів України за символічну 1 гривню, щоб урятувати», – згадує Сергій Дядечко.
Чому націоналізація не врятувала банк?
Щодо подій у банку, які передували падінню у 2009 році, то у ФГВФО мало документів, за якими можна зробити якісь висновки. Проте, як повідомили Mind у фонді, робота з дослідження всіх обставин наразі ведеться.
За даними редакції, розслідування тимчасової адміністрації показало, що до 2009 року банк видав великі кредити, у тому числі деяким членам Партії регіонів і підприємствам олігарха Дмитра Фірташа. У пресслужбі Дмитра Фірташа на момент публікації тексту цей епізод не прокоментували.
Восени 2009 року до «Родоводу» передали клієнтів збанкрутілого Укрпромбанку. «Грошей, які держава передала в Родовід банк уже за першого етапу капіталізації у 2009 році, цілком вистачало на те, щоб врятувати банк. Але після капіталізації державою на баланс «Родоводу» було переведено пасиви Укрпромбанку, а це близько 6 млрд грн. Активи ж Укрпромбанку «Родоводу» не передали. За рахунок чого «Родовід» міг розрахуватися з клієнтами Укрпромбанку?» – розмірковує в бесіді з Mind колишній акціонер і віцепрезидент Родовід Банку Сергій Дядечко.
Сергій Щербина
Тимчасовий адміністратор «Родоводу» Сергій Щербина звертався до суду з позовом до НБУ та Кабміну, щоб до банку перевели активи «Укрпрому». Але цього так і не сталося.
«Під час мого адміністрування банк вийшов на нормальні показники в серпні-вересні 2009 року. У жовтні 2009-го рішенням Кабміну до «Родоводу» приєднали банк-банкрот «Укрпром» з пасивами на 6,5 млрд грн. Водночас активи Укрпромбанку нам не передали всупереч письмовим зобов'язанням НБУ. Всі проблемні вкладники Укрпромбанку стали в чергу до «Родоводу» – і це був кінець платоспроможності банку» – так пояснює розвиток подій колишній тимчасовий адміністратор Родовід Банку Сергій Щербина.
Основні активи Укрпромбанку становили заправки АЗС ANP. Їх власник, банкір Микола Лагун, перепродав їх олігарху Ігорю Коломойському. Зауважимо, що обидва вказані бізнесмени наразі перебувають під слідством, причому Ігор Коломойський – під арештом, а Миколу Лагуна оголошено в міжнародний розшук.
У 2010 році в Україні змінилася влада: на президентських виборах переміг Віктор Янукович. Тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина після більш ніж року роботи був заарештований СБУ за звинуваченнями в розтраті банківського майна у великих розмірах. Він провів у в'язниці три роки. «Якби не пасиви Укрпромбанку, «Родовід» працював і процвітав би до сьогодні», – переконаний Щербина.
За даними Mind, за господарськими та адміністративними справами у ФГВФО зараз немає претензій до Сергія Щербини.
Як із «Родоводу» зробили санаційний банк і що з цього вийшло?
У березні 2011 року банк був ще раз докапіталізований Мінфіном на 3,8 млрд грн. Відповідно до постанов уряду було придбано акції додаткової емісії на 12,4 млрд грн в обмін на облігації внутрішньої державної позики. Того самого року розпорядженням Кабміну №880-р на базі ПАТ «Родовід Банк» було утворено санаційний банк. У 2012 році НБУ видав «Родоводу» ліцензію санаційного банку за №1.
Отже, на установу була покладена амбіційна місія – банк мав акумулювати так звані погані активи з різних банків, продавати їх і в такий спосіб повернути державі кошти, спрямовані на рекапіталізацію.
Проте вартість багатьох об'єктів комерційної нерухомості, які були серед активів «Родоводу», суттєво змінилася в порівнянні з докризовими 2007–2008 роками. Заради справедливості зазначимо, що аналогічна ситуація була в усіх банках. Ніхто з інвесторів не був готовий викуповувати ці об'єкти за цінами 2007–2008 років. Держава проводила переоцінку, продавала активи, одержуючи значно менші кошти, ніж вартість нерухомості у 2007–2008 роках. Це викликало численні нарікання, а також позови проти ФГВФО. «Заявники вважали, що посадові особи фонду за безцінь продали активи банку», – каже адвокат Ростислав Кравець.
У 2016 році «Родовід» знову був визнаний неплатоспроможним, і роком пізніше НБУ відкликав його банківську ліцензію. Почалася ліквідація, у процесі якої були знайдені численні порушення.
Згадані історії – це не єдині приклади того, як «Родовід» використовувався для нелегальних схем збагачення, коли банк уже був державним.
Основні державні надходження з почату падіння банку
| Тип надходження | Сума надходжень | Курс гривні | Сума у доларах | Хто надав гроші | Дата документу про надання грошей | Фактичний статус банку |
| Капіталізація | 2,8 млрд грн | 7,6 грн/долар | 370 млн | Кабмін та НБУ | 10 червня 2009 року | Державний націоналізований банк |
| Додаткова капіталізація | 5,6 млрд грн | 7,9 грн/долар | 708 млн | Кабмін та НБУ | 11 листопада 2009 року | Державний націоналізований банк |
| Додаткова капіталізація | 3,95 млрд грн | 7,9 грн/долар | 519 млн | Кабмін та НБУ | 30 березня 2011 року | Державний санаційний банк |
Чому виникла «справа Шепелєва»?
Як зазначалося вище, головним фігурантом у справах щодо «Родоводу» на сьогодні є колишній народний депутат Олександр Шепелєв, який зараз перебуває у СІЗО через низку звинувачень. 2009 року він був членом партії БЮТ і входив до Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківській діяльності. У «Родоводі» вважався так званим смотрящим від Кабміну, попри відсутність офіційної посади в банку. Згідно із судовими провадженнями, родина Шепелєва лише офіційно отримала від «Родоводу» десятки мільйонів гривень на різні потреби, наприклад ремонт офісів.
Олександр Шепелєв
Одержавши в листопаді 2009 року 5,6 млрд грн від Кабміну як другу рекапіталізацію, банк почав видавати кредити. До квітня 2011 року як кредитування різних юросіб було роздано понад 1,6 млрд грн.
Позов проти родини Шепелєва був ініційований віцепрезидентом банку Сергієм Дядечком 2013 року. ФГВФО є стороною цього процесу на боці банку. «На сьогодні Спеціалізована антикорупційна прокуратура України та Офіс Генерального прокурора підтримують обвинувачення у судах. Фонд гарантування вкладів підтримує вимоги ПАТ «Родовід Банк» на Кіпрі щодо стягнення шкоди, а також підтримує вимоги, заявлені Родовід Банком у цивільних позовах у межах кримінальних проваджень в Україні. У підсумку дослідження фактів вказаними органами було зібрано необхідну доказову базу, нині справи щодо стягнення збитків, завданих банку та його кредиторам, перебувають на розгляді в судах», – пояснюють у ФГВФО.
Як відстежують гроші, виведені з «Родоводу»?
Зазвичай, ніхто не виводить кошти з банку напряму за кордон. Трансакції відбуваються всередині України, і гроші пересилаються з рахунку деякої організації, що має рахунок у банку, на рахунок пов’язаної компанії вже в іншому банку. А потім уже з такого «общака» пов’язаної організації проходить трансакція за кордон на ім’я третіх осіб. Причому ітерацій може бути декілька як всередині України, так і за її межами, почасти з використанням так званих сміттєвих цінних паперів та інших фінансових схем.
Тому тепер надати конкретній трансакції статус нелегального виведення коштів із Родовід Банку з подальшим пересиланням в інші юрисдикції вкрай складно. Тож фонд іде шляхом встановлення осіб, причетних до сумнівних трансакцій, і пошуку закордонних активів цих осіб. Україна припускає, що ці закордонні кошти і є виведеними з України.
«Відстежувати можна будь-який платіж, маючи достатньо повноважень і сил. Ми знаємо в сучасній історії багато прикладів, коли за політичної волі та виправданому тиску знаходилися будь-які гроші, -– каже Ярослав Ломакін, керуючий партнер Honest & Bright ltd. – Проте всюди можуть бути винятки. Наприклад, якщо на певному етапі гроші були переведені у «сміттєві цінні папери» або готівку або ж пройшли через «схемну» закупівлю товарів і послуг, зокрема через фіктивні фірми, то пошук траси платежу сильно ускладнюється. Такі схеми роблять процес розшуку грошей дуже дорогим».
У Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) повідомили, що спеціалісти агентства отримали та опрацювали два запити, де серед фігурантів значився ПАТ «Родовід Банк». «За результатами опрацювання вказаних запитів АРМА надало інформацію щодо наявності у фігурантів запитів цінних паперів, нерухомого майна, земельних ділянок, майнових прав інтелектуальної власності, морського та річкового транспорту, грошових коштів на банківських рахунках, автомобільного транспорту тощо», – кажуть в АРМА.
За словами представників ФГВФО, відстеження виведених із Родовід Банку коштів за кордон та їх подальший арешт потребувало чималих зусиль, у тому числі іноземних юристів, залучених «Родоводом» і фондом, а також «вимагало взаємодії на рівні правоохоронних органів кількох країн у порядку міжнародної правової допомоги».
Що відбувається з боргами «Родоводу»?
За даними ФГВФО, на початок літа 2024 року «Родовід» майже на 54% погасив борги перед кредиторами-юрособами, які не пов'язані з банком. Загальна сума незадоволених вимог кредиторів до банку на 1 жовтня 2024 становить понад 3,4 млрд грн (до цієї суми входить і більш як 3 млрд грн рефінансування НБУ).
Загалом станом на жовтень 2017 року, коли банк визнали неплатоспроможним, у «Родоводу» вже було накопичено понад 4,4 млрд грн боргів перед НБУ по рефінансу. Частину цих боргів погасив ФГВФО у процесі ліквідації банку.
Отже, мета як судів в Україні, так і на Кіпрі – в основному повернути кошти Нацбанку. «Я вважаю, що повернути всі вкладені у банк гроші зараз нереально. Для цього потрібні вироки в Україні щодо визнання винних. Але навіть новостворений ВАКС слухає просту справу щодо виведення Шепелєвим коштів із «Родоводу» уже два з половиною роки й не дійшов навіть до середини справи», – каже Сергій Дядечко.
Як раніше писав Mind, однією з проблем у поверненні коштів з-за кордону є постійна зміна чиновників, які відповідають за цей процес. Наприклад, раніше епізоди виведення коштів із Родовід Банку розслідувало Національне антикорупційне бюро України.
Крім того, є ще вимоги акціонера банку, держави Україна в особі Міністерства фінансів. Уряд направив на поповнення статутного фонду банку більш ніж 12 млрд грн. Ці майнові права підтверджені цінними паперами, які Мінфін випустив для поповнення статутного фонду «Родоводу».
На момент публікації тексту НБУ та Міністерство фінансів не надали Mind свої позиції щодо повернення їм відповідно понад 3 млрд грн і більш як 12 млрд грн державних коштів. Редакція опублікує позиції НБУ та Мінфіну, коли отримає від них коментарі.
