Скільки банки заробили в липні – вересні та чи готові віддати половину прибутку державі

Українські банки за 9 місяців 2024 року одержали 118 млрд грн чистого прибутку, що на 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Чисті активи банківського сектору на 1 жовтня становили 3,18 трлн грн. Отже, приріст активів за січень – вересень досяг 8%. Крім того, кредитний портфель банків за 9 місяців зріс на 10% – до 1,13 трлн, а обсяг коштів клієнтів (фізичних осіб та бізнесу) – на 7%, до 2,5 трлн грн.

Як констатує Національний банк у своєму огляді банківського ринку за ІІІ квартал 2024 року, банки зберігають високу прибутковість завдяки операційній ефективності та низьким відрахуванням до резервів. Крім того, банки демонструють суттєвий запас капіталу. Навіть попри те, що податкове навантаження на сектор може зрости вдвічі, якщо президент підпише законопроєкт №11416-д, який передбачає збільшення для банків ставки податку на прибуток із 25% до 50%.

Mind проаналізував основні тенденції банківського ринку та перспективи на 2025 рік.

Банкрутства банків припинилися. Від липня з ринку не пішов жоден банк. Кількість платоспроможних фінустанов на цей момент – 62 фінустанови.

Єдина зміна – перехід Мотор-банку в державну власність на підставі рішення суду, який передав державі активи колишнього власника банку В'ячеслава Богуслаєва.

Прибуток і доходи банків. За ІІІ квартал банки одержали 38,6 млрд грн прибутку, хоча це й на 1,2% нижче, ніж кварталом раніше. Майже половину прибутку банківського сектору забезпечив ПриватБанк.

Збитковими були 15 невеликих банків (проти восьми у ІІІ кварталі) із сукупним збитком близько 0,3 млрд грн.

Чистий процентний дохід залишався основним джерелом прибутку, хоча дохідність депозитних сертифікатів НБУ зменшилася через зниження ставки за тримісячними сертифікатами. При цьому зросли доходи банків від ОВДП та кредитів фізособам. Водночас вартість зобов'язань банків (ставки за депозитами зокрема) знижувалася швидше за дохідність активів, тому відсоткова маржа сектору зросла до 7,6%.

Високий прибуток дозволив банкам безболісно перейти до нових нормативів достатності капіталу. У результаті станом на кінець ІІІ кварталу жоден банк не порушував мінімальні вимоги до капіталу.

Кошти клієнтів та депозитні ставки. За підсумками ІІІ кварталу 2024 року частка коштів клієнтів у структурі фондування банків знизилася до 92,2%, що пов'язано зі скороченням коштів бізнесу.

Обсяг гривневих коштів фізичних осіб у банках за ІІІ квартал зріс на 1,2% та на 15,4% рік до року переважно завдяки приросту у вересні. Строкові депозити фізосіб у гривні зросли на 0,4% за квартал. Водночас через швидше зростання залишків на поточних рахунках частка строкових коштів у гривні знизилася на 0,3 в. п. – до 34,3%.

Кошти населення в іноземній валюті зросли на 2,3% за квартал і на 6% рік до року насамперед завдяки збільшенню залишків на поточних рахунках. Рівень доларизації вкладів фізосіб зріс на 0,5 в. п. – до 33,1% на тлі ослаблення курсу гривні.

Процентні ставки за вкладами продовжують знижуватись. Середня прибутковість 12-місячних гривневих депозитів фізосіб за ІІІ квартал скоротилася на 0,3 в. п. – до 12,9% річних. А ставки за гривневими депозитами для бізнесу у вересні досягли 8,5% річних, що на 1 в. п. менше, ніж було навесні.

Кредитний портфель та NPL. Кредитування повільно, але відновлюється. Чистий гривневий портфель кредитів бізнесу за липень – вересень зріс на 6,9% та на 22,9% рік до року. При цьому частка кредитів МСБ протягом кварталу зросла на 0,5 в. п. – до 60%.

На думку НБУ, стабілізація відсоткових ставок сприяє більш жвавому кредитуванню. Втім частка субсидованих кредитів із компенсацією ставок усе ще залишається суттєвою. Наприклад, на позики за програмою «5-7-9» у загальному кредитному портфелі банків припадає 34%, хоча їхня частка і знизилася за квартал на 2 в. п.

Частка непрацюючих кредитів (NPL) зменшилася до 32,3% станом на 1 жовтня. У річному вимірі скорочення портфеля «поганих» кредитів становило 5,5 в. п. Найактивніше розчищають NPL державні банки та банки з іноземним капіталом. Це пов’язано як зі зростанням обсягів видачі нових кредитів, так і зі списанням токсичних позик.

Перспективи 2025 року. НБУ зазначає, що головним викликом для банківського сектору у 2025 році можуть стати законодавчі зміни, у зв'язку з якими ставка податку на прибуток для банків зросте до 50%. Причому як на 2024 рік (ще й заднім числом), так і на 2025-й.

Не виключено, що через нові податкові умови деяким гравцям ринку доведеться скоригувати свої бізнес-плани, зокрема переглянути програми капіталізації. Проте НБУ вважає, що висока прибутковість, як і раніше, дасть банкам можливість накопичувати запас капіталу.

Одним із пріоритетів на 2025 рік стануть заходи щодо подальшого зниження рівня непрацюючих кредитів. Нацбанк попереджає, що вже найближчим часом буде затверджено підходи до перевірки якості активів, яку згодом проведуть зовнішні аудитори.

Також НБУ у 2025-му повернеться до оцінки стійкості банківської системи, яка включатиме стрес-тестування за несприятливим сценарієм. Окремим банкам це може загрожувати підвищеними вимогами до капіталізації та збереження стійкості.