За лаштунками інавгурації Трампа: чому це дійсно дороге задоволення та хто такі «цифрові олігархи»
Як зміна політичних поколінь у США задає тренди на світовій арені
Сьогодні, 20 січня, відбувається офіційна інавгурація президента США Дональда Трампа. Про бажання відвідати її напередодні заявляв чи не весь діловий американський бомонд. «Усі хочуть стати моїми друзями!!!» – похвалився Трамп у своєму аккаунті у власній соціальній мережі Truth Social.
Скільки коштує Трамп?
За попередніми підрахунками, 26 його найбільших спонсорів-мільярдерів загалом інвестували в передвиборчу кампанію $162 млн. Але з перемогою на виборах грошовий потік на користь Трампа не вичерпався. Тепер ті, хто хоче завоювати прихильність 47-го президента США, жертвують гроші на його інавгурацію. «Відтоді як у листопаді Трамп переміг на виборах, його союзники зібрали значно більше $200 млн від численних донорів. Ці гроші підуть на організацію інавгурації, на виконання політичних завдань, а також, можливо, на відкриття президентської бібліотеки», – пише The New York Times, посилаючись на поінформовані джерела.
Підтримка Трампа після виборів є чудовою можливістю заслужити прихильність нової адміністрації. Як зазначає NBC News, «хоча немає нічого нового в тому, що корпорації та впливові особи вкладають великі гроші в інавгураційні комітети, фактор Трампа змінює розрахунки… Ніхто з цих людей не хоче бути хлопчиком для биття протягом чотирьох років.
Одна з найстаріших приказок у Вашингтоні говорить: «Якщо тебе немає за столом, значить, ти в меню, і ціна за місце за столом постійно зростає». Тому вони кидають гроші до його ніг, щоб вислужитися».
У 2017 році інавгураційний комітет Трампа зібрав близько $107 млн, що на той момент було найбільшим показником в історії США. Друга інавгурація Трампа побила цей рекорд.
Настільки потужний потік пожертвувань на другу інавгурацію Дональда Трампа частково пояснюється тим, що в ньому взяли участь лідери технологічних гігантів, які раніше не підтримували цього кандидата у президенти США. Так, три найбагатші людини світу – Ілон Маск, Марк Цукерберг і Джефф Безос ще зовсім недавно вступали з Трампом у відкриті конфлікти, а тепер вони стали «найкращими друзями», і кожен із них пожертвував на інавгурацію свого президента $1 млн.
Генеральний директор Apple Тім Кук, генеральний директор Microsoft Сатья Наделла та генеральний директор Google Сундар Пічаї також переказали по $1 млн в інавгураційний фонд, щоб продемонструвати Трампу свою підтримку.
Трамп vs WEF: символ чи спільнота?
Паралельно із цим 20 січня, коли 47-й президент США у Вашингтоні складає присягу, у швейцарському Давосі стартує Всесвітній економічний форум (ВЕФ), куди зазвичай також з'їжджалися мільярдери зі США, аби похвалитися своїми досягненнями.
Але цього року інавгурація Трампа затьмарила ВЕФ. Постійні відвідувачі Давосу зі Сполучених Штатів воліють пропустити його, щоб особисто брати участь у святі Трампа. «Я не знаю нікого, хто поїде в Давос», – поділився з New York Post співрозмовник з оточення американського президента.
«Для ВЕФ це невдалий момент. Якщо ви керівник бізнесу, вам краще провести час на прийомах, зустрічаючись із людьми, які визначатимуть політику в США, де ви говорите про бізнес і торгівлю, а також про вплив цих подій на інші країни. Американські вибори показали, що давоський спосіб мислення про світ мертвий», – додав ще один співрозмовник видання, близький до Трампа.
Трамп знову президент США. Що далі?
У таборі політичних опонентів новообраного президента США, які втратили Білий дім, бачать у такому розвитку подій суцільні ризики.
«Я хочу попередити країну про деякі речі, які мене дуже хвилюють. Це небезпечна концентрація влади в руках небагатьох надзаможних людей. Сьогодні в Америці формується олігархія надзвичайного багатства, влади та впливу, яка буквально загрожує всій нашій демократії, нашим основним правам і свободам, а також справедливим шансам для кожного просунутися вперед», – зазначив Джо Байден, востаннє звертаючись до нації на президентській посаді.
Про те, що в американській політиці розпочинається нова «олігархічна доба», наголошується в редакційній статті журнал The New Yorker.
«Вплив великих грошей на американську політику навряд чи є новим. Але зараз у Вашингтоні формується щось зовсім нове та зловісне. Коли Трамп складе присягу 20 січня, Ілон Маск, найбагатша людина у світі, буде поряд. Як і багато інших технологічних багатіїв, що безсоромно відмовилися від принципів, аби отримати поблажливу прихильність нового президента й збільшити свої статки», – йдеться в публікації.
Найближчим до Трампа є Ілон Маск. Цей підприємець, який став ключовим спонсором президентської кампанії Трампа, після виборів буквально оселився в нього. З 5 листопада минулого року, коли відбулося голосування, Маск орендує котедж Banyan на території резиденції Трампа Мар-а-Лаго вартістю $2000 за ніч, повідомляє The New York Times із посиланням на обізнані джерела.
Котедж розташований поруч із головним будинком, де проживає Трамп, що дозволяє Маску легко приходити до президента будь-коли. Як зазначають обізнані джерела, постійна присутність Маска поряд із Трампом дратує деяких соратників обраного президента.
Який зиск може мати Маск у наступні чотири роки від такої «особливої дружби»?
Крім посади керманича новоствореного Департаменту ефективності державного управління, Трамп уже пообіцяв бізнесмену також «привілеї» у вигляді державних замовлень. Зокрема великі контракти для запуску ракет для нової американської місії на Марс і правила, які відсіють конкурентів для нібито готового до запуску роботаксі Маска.
На особливі відносини Трампа й Маска звернула увагу також агенція Bloomberg. «Їх союз – це радше історія союзу «хижаків», можливо, найбільша з коли-небудь відомих. Головні ролі в ній виконують два владолюбних мільярдери: один із демагогічними нахилами, а інший – просто найбагатша людина у світі. Це історія виключно про гроші, Незабаром Маск зможе називатись олігархом», – підсумувало видання.
Деолігархізація тепер знадобиться самій Америці?
За визначенням Вікіпедії, олігарх – це впливова особа, яка належить до обмеженої групи людей (олігархії), що володіє значною економічною, політичною та соціальною владою в державі. Зазвичай це багаті бізнесмени, які використовують свої ресурси, щоб впливати на рішення в державі та контролювати важливі сфери суспільного життя.
У попередні роки викорінення олігархів, що здобули статки завдяки контролю над промисловістю й сировинними ресурсами, було головною умовою від західних партнерів для України на шляху євроатлантичної інтеграції. Тому Верховна Рада була змушена ухвалити закон про деолігархізацію, а повномасштабна війна у країні «обнулила» це питання в порядку денному розвитку держави.
Проте «нові олігархи», як стверджують демократичні американські медіа, уже стали головними спонсорами влади в США. Але це вже не сировинні, а технологічні багатії, які набрали ваги у відповідь на всюдисущу цифровізацію. Тому не варто виключати, що в такому ж напрямку рухатиметься «зміна поколінь» і в середовищі тих олігархів, які оточують українських президентів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
