Шольца змінить Мерц: що змінить для України та Європи перемога ХДС/ХСС на виборах до Бундестагу

У неділю, 23 лютого 2025 року, у країні з найбільшою в ЄС економікою відбулися дострокові парламентські вибори. Перемогу на ній здобув консервативний блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), який очолює 69-річний Фрідріх Мерц.

Підсумкова явка на виборах до Бундестагу сягнула рекордних 83%. За даними екзитполів, за ХДС/ХСС проголовувало 28,5% виборців. Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліси Вайдель вперше в історії посіла друге місце на парламентських виборах, набравши 20,8%. При цьому Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) Олафа Шольца отримала лише 16,4% голосів, що є для неї найгіршим результатом за всю історію існування. Також подолали 5%-й бар’єр та потрапили до Бундестагу «зелені» (11,6%) та «ліві» (8,7%).

Канцлер Олаф Шольц визнав поразку СДПН на виборах. Він назвав отриманий результат «гірким», але відправив привітання лідеру ХДС/ХСС Фрідріху Мерцу, який зможе стати новим канцлером найближчими днями чи тижнями після формування керівної коаліції. До її складу, найімовірніше, увійде і СДПН, але вже на правах молодшого партнера.

«Світ не чекає на нас, і він не чекає на тривалі коаліційні переговори», – сказав 23 лютого Мерц, закликавши до якнайшвидшого формування уряду.

Вибори в Німеччині відбулися на сім місяців раніше запланованого терміну. Їх призначили через розпад у листопаді минулого року альянсу трьох ідеологічно різноманітних політсил – «світлофорної» коаліції, а у грудні депутати винесли вотум недовіри канцлеру Олафу Шольцу та його кабінету.

«Незалежність» від США – пріоритет Мерца

Фрідріх Мерц, за оцінкою видання Politico, мав стати «найбільш проамериканським канцлером», оскільки як лідер ХДС/ХСС понад 100 разів відвідував Сполучені Штати та називав експрезидента США Рональда Рейгана своє рольовою моделлю.

У своїй передвиборчій кампанії Мерц акцентував на внутрішніх соціально-економічних проблемах Німеччини – виступав за припинення нелегальної міграції, скорочення бюрократизму, урізання субсидій і зниження податків. Проте в день виборів, виголошуючи свою переможну промову, він назвав інше головне завдання – досягнення Європою незалежності від США.

«Для мене абсолютним пріоритетом буде якнайшвидше посилення Європи. Так, щоб ми крок за кроком змогли досягти реальної незалежності від США, – цитує майбутнього канцлера Politico. – Я ніколи не думав, що скажу щось на кшталт цього. Проте на минулому тижні після заяв Дональда Трампа стало зрозумілим, що американцям, принаймні частині американців, цій президентській адміністрації, значною мірою байдуже до долі Європи».

Ця заява майбутнього канцлера Німеччини, за оцінкою Politico, стала найбільш різкою заявою європейського політика щодо виступу американської адміністрації проти Європи та України. Як пише британська ВВС, почути такий тон від близького союзника США було немислимим ще пару місяців тому, а в стосунках Німеччина та США, які вирізнялись теплом протягом 80 років із моменту закінчення Другої Світової війни, відбувся просто «сейсмічний зсув».

Раніше, 19 лютого, президент США назвав лідера України Володимира Зеленського «диктатором» і став вимагати від нього компенсації $500 млрд американської військової допомоги Києву. Перед тим, 14 лютого, віцепрезидент США Джей Ді Венс на Мюнхенській безпековій конференції відкрито та різко розкритикував уряди Євросоюзу за «відхід від демократичних принципів». Він висловив думку, що найбільша загроза безпеці Європи походить «зсередини», а не від Китаю чи росії.

Фрідріх Мерц відреагував на це зустрічними звинуваченнями. Він обурився тим, що Джей Ді Венс своєю промовою у Мюнхені, а близький до Дональда Трампа американський мільярдер Ілон Маск – своїми коментарями в соцмережі Х підтримали німецьку ультраправу партію АдН напередодні виборів у Німеччині.

«Втручання Вашингтону були не менш драматичними, зухвалими та в підсумку обурливими, аніж втручання, що ми спостерігали з боку Москви. МИ опинилися під таким потужним стиком з двох боків, що моїм абсолютним пріоритетом стало формування єдності в Європі», – завив Фрідріх Мерц.

«Історичний результат» для АдН

Ультраправа антиісламська «Альтернатива для Німеччини» також святкує тріумф після виборів у Німеччині. Партія-парія отримала вдвічі більше голосів виборців, ніж у 2021 році, коли вона потрапила до Бундестагу із результатом в 10,4% голосів. Це посилило сподівання АдН на виграш виборів у 2029 році та формування уряду.

«Ми одержали історичний результат. Ми ще ніколи не були сильнішими. Ми стали другою політичною силою. Наступного разу ми станемо першими», – наголосила після виборів 46-річна очільниця АдН Аліса Вайдель.

«Наша рука завжди простягнута (для коаліції): ми готові реалізувати волю народу», – запропонувала Вайдель. При цьому вона зазначила, що в разі відмови ХДС/ХСС від коаліції з АдН, наступні вибори «відбудуться раніше, ніж багато хто вбачає».

АдН виступає за вихід Німеччини з Євросоюзу та повернення до власної валюти, а також за зближення з росією та припинення військової підтримки України.

Через це всі інші парламентські партії утримують так званий фаєрвол, відмовляючись від будь-якої співпраці з ультраправими. Звертаючись напряму до Аліси Вайдель, Фрідріх Мерц відкинув можливість спільної роботи з АдН: «Ви бажаєте протилежного тому, чого бажаємо ми, і тому між нами не буде кооперації».

Фрідріх Мерц обіцяв активніший супротив рф, ніж був за часів Олафа Шольца, який називав себе «канцлером миру» та виступав проти надання Києву «руйнівної зброї» для завдання ударів вглиб росії. На Мюнхенській безпековій конференції  14 лютого Мерц підтвердив свій намір дозволити постачання до України німецьких крилатих ракет Taurus операційної дальністю понад 500 км. Він наголосив, що став на бік Києва задовго до виборів до Бундестагу та ніколи не поступався цією позицією.