Що за месенджер такий, Signal?

Якщо до цього тижня ви не знали про месенджер Signal – існує висока ймовірність, що вже дізнались. Захищений застосунок для спілкування доступний користувачам смартфонів з Android та iOS, він уже давно став популярним і розповсюдженим месенджером серед військових та журналістів – саме через його налаштування конфіденційності.

Проте ще популярнішим застосунок став у день, коли все пішло геть шкереберть: у понеділок, 24 березня, головний редактор видання The Atlantic Джефрі Голдберг розповів, що днями був доданий до групового чату з членами кабінету Дональда Трампа, де в режимі реального часу обговорювалися ракетні удари по базах єменських хуситів – тобто інформація з грифом «цілком таємно».

Творець застосунку, Метью Розенфельд, більше відомий у мережі під ніком Moxie Marlinspike, встиг пожартувати, що ця подія – «чудова причина» долучитися до аудиторії месенджера, бо є можливість, що «віцепрезидент США випадково додасть вас до чату з обговоренням таємної інформації».

Хоча Signal пропонує більше налаштувань приватності, аніж інші застосунки-месенджери, він взагалі-то зовсім не створений для поширення цілком таємної урядової інформації або армійських даних. Деякі аспекти комунікації перебувають поза контролем адміністраторів застосунку – наприклад, список адресатів, з якими контактує користувач, чи рівень захищеності самого пристрою, на якому встановлений Signal.

Проте, якщо використовувати застосунок, як задумано, він забезпечує дуже високий рівень конфіденційності та по-справжньому захищає переписку користувачів.

Що робить Signal захищеним?

На відміну від більшості застосунків для обміну повідомленнями, Signal належить неприбутковій організації Signal Technology Foundation, що не має на меті заробітку, як Meta Technologies, що належать Messenger, Instagram і WhatsApp (про що нерідко забувають), або Apple, чия платформа iMessage доступна на всіх «яблучних» пристроях.

Процес обміну повідомленнями аналогічний до інших месенджерів: можна надсилати особисті повідомлення, створювати групові чати, робити телефонні дзвінки й навіть публікувати «історії», що зникають, як в Instagram чи Snapchat. У Signal немає реклами чи програм-відстежувачів (трекерів), а також можна налаштувати час «життя» повідомлень – від 30 секунд до чотирьох тижнів, після чого вони безслідно зникають.

Спілкування в Signal, включно із Signal Stories і користувацькими даними, за замовчуванням зашифровані наскрізним шифруванням. Це означає, що дані перемішані у процесі передачі й можуть бути побачені лише відправником та отримувачем. Адміністратори Signal не мають доступу до змісту повідомлень, не можуть побачити номери телефонів чи зображень користувачів (принаймні це стверджується в Політиці конфіденційності та на сторінці підтримки).

«Якщо прийти з ордером чи судовим приписом, адміністраторам майже немає чого надати», – стверджує Єва Гальперін, директорка з кібербезпеки Electronic Frontier Foundation, провідна спеціалістка галузі.

Історія переписки зберігається на пристрої користувача, а не на серверах Signal, хоча на серверах тимчасово можуть зоставатися, у зашифрованому вигляді, повідомлення, які чекають, поки отримувач вийде онлайн.

Також Signal має опції «безпечного номера» (коду, що надається отримувачу) і дозволяє переконатись, що отримувач – саме той, кому призначалося повідомлення.

Варто зазначити, що окремо технічні особливості на кшталт наскрізного шифрування, за офіційними повідомленнями, присутні й в інших месенджерах. Однак саме комбінація інструментів приватності, конфіденційності та шифрування виділяють Signal проміж інших продуктів. Адміністратори комерційних програм мають доступ до окремих типів даних – наприклад, незашифрованого списку контактів.

Як почати користуватися Signal?

Все просто: застосунок Signal доступний для iPhone у App Store, для пристроїв на Android – у Google Play Store. Треба мати телефонний номер, прив’язаний до пристрою, щоб отримати дзвінок чи SMS із кодом підтвердження для реєстрації. Проте потім можна приховати номер телефону від інших користувачів.

Нове повідомлення створюється натисканням на кнопку олівця в куті екрану. Потім треба знайти номер користувача, якщо він є в Signal, або його нік. У разі зміни пристрою, доведеться пересилати історію переписки зі старого, оскільки всі повідомлення зберігаються на телефоні.

У чатах і групах, клікнувши на ім’я співрозмовника чи назву групи, можна змінити налаштування повідомлень. Можна подивитися безпечні номери, обрати «час життя» повідомлень, перейменувати контакт чи вимкнути звук повідомлень.

Для тих, кому справді важлива конфіденційність, існують і додаткові налаштування: наприклад, приховувати весь контент Signal при перемиканні між застосунками у смартфоні.

Більшість налаштувань месенджера направлені на те, щоб повідомлення користувача отримала саме та людина, який воно надсилається. При цьому вже відправлене повідомлення можна змінити, лише поки отримувач його не прочитав. Або геть його видалити.

«Є одна річ, яку люди нерідко не розуміють, користуючись застосунками з наскрізним шифруванням: спілкування утаємничене у такий спосіб, що ніхто між співрозмовниками не може отримати до нього доступ, – коментує Єва Гальперін. – Проте людина, який ви пишете, все ж має доступ».