Картельна логіка. Чому OPEC+ нарощує видобуток, коли нафтові ціни падають
Mind Explains

Картельна логіка. Чому OPEC+ нарощує видобуток, коли нафтові ціни падають

Та до чого тут глобальна економічна рецесія й тарифна війна Дональда Трампа

Картельна логіка. Чому OPEC+ нарощує видобуток, коли нафтові ціни падають
Фото: DR

За останні п’ять днів нафта Brent втратила в ціні понад 17%, опустившись нижче $64 за барель – до найнижчого рівня за останні три роки. Це сталося після того, як США запровадили нові торгові мита, а країни – учасниці угоди OPEC+ несподівано оголосили про значно більше, ніж очікувалося, нарощування виробництва.

Mind розбирався в подіях, які впливають на нафтовий ринок, інтригах, до яких останнім часом вдаються його ключові гравці, та очікуваннях аналітиків щодо подальших цінових трендів.

Шокові наслідки

Через тарифну політику Білого дому ринок останнім часом живе очікуванням розгортання великої торговельної війни, наслідком якої може стати рецесія – значне уповільнення світового економічного зростання. Мита, запроваджені президентом США Дональдом Трампом 2 квітня 2025 року, виявилися вищими й ширшими, ніж прогнозували аналітики.

Саме тому ринки були шоковані, коли країни OPEC+, що забезпечують понад половину світового видобутку нафти, наступного дня не лише підтвердили наміри збільшити постачання, а й майже втричі перевищили очікувані обсяги.

У четвер на минулому тижні вісім ключових країн OPEC+ погодилися збільшити сукупний видобуток нафти на 411 тис. барелів на добу замість 140 тис. барелів, анонсованих торік. До «групи активістів» увійшли: Саудівська Аравія, росія, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман. Ця новина відразу спричинила обвал нафтових цін на 6%.

Картельна логіка. Чому OPEC+ нарощує видобуток, коли нафтові ціни падають
Картельна логіка. Чому OPEC+ нарощує видобуток, коли нафтові ціни падають

Тому інвестиційний банк Goldman Sachs знизив свої прогнози цін на кінець грудня 2025 року для світових еталонних сортів нафти (Brent і WTI) на $5 – до $62 та $59 за барель відповідно. Його аналітики вказали, що найближчим часом утримаються від оголошення нових цінових діапазонів, оскільки волатильність цін, ймовірно, залишиться високою через зростання ризику рецесії.

Економісти JPMorgan своєю чергою підвищили оцінку ймовірності глобальної рецесії у 2025 році з 40% до 60%.

Картельний оптимізм

Рішення нафтового альянсу зумовлено кількома факторами. Один із них полягає в тому, що група налаштована оптимістично щодо попиту на нафту в другій половині поточного року. Це вирізняє її на тлі поширених песимістичних очікувань інвесторів щодо глобальної рецесії.

Інший фактор, на який вказують аналітики, пов’язаний із Дональдом Трампом. Президент США раніше вимагав від OPEC+ збільшити видобуток, щоб знизити ціни на нафту для американців і сповільнити інфляцію.

«Деякою мірою рішення OPEC має вигляд спроби задобрити Трампа. Він тиснув і продовжить тиснути на OPEC, щоб знизити ціни на нафту, тому що це допоможе компенсувати інфляційний ефект від його тарифів», – сказав Сол Кавонік, керівник енергетичних досліджень MST Marquee.

Втім OPEC+ залишає собі простір для маневру. У своїй заяві учасники картелю не тільки посилаються на «продовження сприятливих ринкових фундаментальних факторів і позитивний ринковий прогноз», а й зазначають, що їх «поступові збільшення можуть бути зупинені або скасовані залежно від ринкових трендів».

Вплив американських тарифів на глобальний попит залишається невизначеним, і навіть Дональд Трамп натякнув на гнучкість своїх рішень. Він заявив, що готовий знизити тарифи, якщо отримає щось «феноменальне» у відповідь від невдоволених торгових партнерів.

OPEC+ також не врахувала можливого скорочення іранського експорту нафти у своїх останніх розрахунках – це залишається непередбачуваним фактором, оскільки США погрожують вдатися до «максимального тиску» на Тегеран, якщо той відмовиться від перемовин для укладання ядерної угоди.

Покарання для порушників

Останнє рішення OPEC+ про збільшення виробництва може бути зумовлено не лише зовнішніми геополітичними факторами. Як повідомляв Mind, дотримання квот на видобуток усередині альянсу є проблемою, оскільки деякі його країни-учасники перевищують свої ліміти, ускладнюючи загальні зусилля з регулювання обсягів постачання й світових цін.

«Це рішення може бути способом тиску керівництва OPEC на Казахстан, Ірак і навіть росію про наслідки подальшого перевиробництва», – вважає Хеліма Крофт з RBC Capital Markets.

Вона згадала нафтову війну березня 2020 року, коли Саудівська Аравія заполонила ринок нафтою, щоб обвалити ціни й змусити росію повернутися до виконання домовленостей після відмови скорочувати видобуток. Тоді ціни на нафту Brent падали до $15 за барель.

Сол Кавонік додає, що підвищення видобутку також є «прикладом того, як OPEC прагне збільшити свою частку на ринку, не в останню чергу й за рахунок американського сланцевого сектору», для зростання якого є прийнятною ціна нафти близько $70 за барель.

російські обставини

Рішення Білого дому та OPEC+, які сколихнули нафтовий ринок, позначилися також на ринковій вартості флагманської російської нафти марки Urals. За даними Bloomberg, її ціна впала до $50 за барель.

Це обмежує фінансові можливості москви, яка прагне збільшити витрати, щоб продовжувати війну в Україні.

Минулого місяця Міністерство фінансів рф заявляло, що очікує середню ціну на нафту у 2025 році на рівні близько $60 за барель замість $70, які закладені в державний бюджет на поточний рік.

Що далі?

На думку Надера Ітаїма з Argus Media, учасники угоди OPEC+ очікують, що ринок найближчим часом почне відновлюватися. Це ґрунтується на припущенні, що попит на нафту зросте влітку, у високий сезон відпусток і подорожей, а тарифні війни буде врегульовано протягом кількох місяців.

«Ці країни загалом почуваються найбільш комфортно із ціною в межах $70–75 за барель», – сказав Ітаїм.

Подальший розвиток подій залежить від того, чи реалізуються очікування ринку щодо можливої торговельної війни. Якщо ціни на нафту впадуть до $60, це може змусити OPEC+ зупинити або навіть скасувати свої плани зі збільшення видобутку, кажуть аналітики. Проте такі країни, як Ірак і Казахстан, можуть чинити опір, адже вони давно прагнуть нарощувати виробництво для збільшення власних доходів.

«У будь-якому разі група може коригувати свої плани щомісяця», – підсумував Ітаїм.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло