Боротьба за ринки збуту. Як нові мита США вплинуть на Україну?

Нова тарифна політика президента США Дональда Трампа торкнулася більш ніж 180 країн. До них потрапила й Україна.

Українські товари, які імпортують Штати, з 5 квітня оподатковуються митом у розмірі 10%.

Це значно менше, ніж тарифи, якими «нагородили» США багатьох інших торгових партнерів. Наприклад, для імпорту з Китаю діє додаткове мито в розмірі 34%, для імпорту з Тайваню запроваджено тариф у розмірі 32%, для імпорту з Південної Кореї тариф становитиме 25%, для продукції з Японії встановлено мито на рівні 24%, а для товарів із ЄС тариф закріплено на рівні 20%.

Така ж, як для України, тарифна ставка в розмірі 10% діятиме для Сингапуру, Великої Британії, ОАЕ, Катару, Албанії та ще кількох десятків країн.

Українські чиновники поспішили заявити про те, що такий крок США практично не вплине на експортерів, хоча й визнали, що малий бізнес з України, який продає свою продукцію до штатів, може натрапити на проблеми.

Mind розбирався, якими можуть бути наслідки нових мит для української зовнішньої торгівлі.

Нові тарифи США – як застосовуються

Товари, що постачаються до Сполучених Штатів Америки, обкладатимуться митом, розмір якого встановлено для кожної країни окремо. Причому для деяких торгових партнерів США нові тарифи додаються до тих мит, які діяли раніше.

Як приклад – Китай і Євросоюз. Штати для товарів із Піднебесної ще в березні ввели мито на рівні 20%. З урахуванням додаткового тарифу в розмірі 34% підсумкова надбавка для китайських товарів становитиме 54%. Аналогічна ситуація і з імпортом із ЄС, для якого вже діє мито на рівні 10%. Фінальний тариф для європейських товарів сягне 30%.

Окремо США вирішили обкладати митом імпорт автомобілів та автозапчастин – у цьому разі воно становитиме 25%.

Водночас Штати звільнили від тарифів деякі види продукції незалежно від того, з якої країни вони імпортовані. Зокрема, це мідь, фармацевтичні препарати, напівпровідники, енергоресурси (нафта та газ), окремі види мінералів.

Обсяги торгівлі між Україною та США

За даними Державної митної служби України (ДМС), за 2024 рік Україна експортувала до США товарів на $870 млн. Сполучені Штати своєю чергою за 2024 рік завезли в Україну продукції більше ніж на $3,5 млрд. Загальний торговельний оборот між Україною та США за 2024 рік становив близько $4,4 млрд, це 4% всього зовнішньоторговельного обороту України.

Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що з урахуванням таких обсягів торгівлі тарифи Сполучених Штатів на Україну практично не вплинуть.

«Мито на рівні 10% відносно незначне. При цьому обсяги нашого експорту до США теж не надто високі – 2,1% загального експорту товарів за підсумками 2024 року. Тому мита не матимуть відчутного прямого впливу ні на обсяги двосторонньої торгівлі, ні на курс та на внутрішні ціни на споживчому ринку України», – впевнена Свириденко.

За даними ДМС, серед товарів, які Україна постачає в США, основний обсяг припадає на металургійну продукцію (чавун, труби, вироби з металу) і харчову продукцію (рослинні олії, соки, мед). Також в українському експорті представлено продукцію хімічної та легкої промисловості.

Україна ж у 2024 році закуповувала у Штатах переважно автомобільний транспорт ($817 млн, або 23% американського імпорту), нафту та нафтопродукти ($413 млн, або 12%), вантажний транспорт і трактори ($207 млн, або 6%), вугілля ($99 млн, або 3% імпорту зі США).

Скільки платитимуть українські експортери

Депутат від партії «Голос» і перший заступник голови фінансово-податкового комітету Ради Ярослав Железняк пояснив, що головні статті експорту з України до США – металургійна продукція й труби – уже й так потрапили під спецтарифи.

З 12 березня згідно з розділом 232 Закону США «Про розширення торгівлі» (Trade Expansion Act of 1962) запроваджено імпортне мито в розмірі 25% для сталі та виробів із неї незалежно від країни походження такої продукції. Така сама ставка поширюється й на імпорт труб з України.

Що важливо: новий тариф на рівні 10% не підсумовуватиметься з тим митом, яке вже діє для металургів. Тобто для сталі, труб та інших видів продукції, що входять до згаданого розділу 232, продовжує діяти тільки мито на рівні 25%.

А ось сільськогосподарська продукція та товари хімічної промисловості якраз і потрапляють під 10%-й тариф, який запровадили США.

Втім, як уточнює Ярослав Железняк, аграрії вже й так очікували з квітня цей тариф. «Тому це не катастрофа, особливо коли для інших умови гірші. Наш тариф 10% – це не 54%, як у Китаю», – вважає депутат.

Наслідки тарифів – жорстка конкуренція на всіх ринках

Для українських виробників ситуація далеко не така оптимістична, як може здатися. Причому це стосується не лише тих компаній, які експортують свою продукцію до США, а й до всього вітчизняного бізнесу, який представлений на зовнішніх ринках.

З очевидного – на внутрішньому ринку США конкурентоспроможність українських виробників проти місцевих компаній зменшиться.

«Інші держави будуть змушені посилити захист своїх виробників від імпортної продукції. Адже експорт до Штатів у них теж буде утруднений, отже їм доведеться сприяти нарощуванню продажів на національному ринку», – пояснює керуючий партнер інвестпроєкту Thomson & French В'ячеслав Бутко.

На думку Бутко, за найгіршого розвитку подій Україна може залишитися без «торгового безвізу» з Євросоюзом.

«У разі не продовження дії торгових преференцій для України з боку ЄС, дія яких закінчується 5 червня, ми можемо втратити 3–4 млрд євро експорту, що становить 2–2,5% ВВП», – вважає експерт.

У результаті перед українськими виробниками постає додаткова загроза витіснення не лише з американського ринку, а й посилення конкуренції на внутрішніх ринках інших країн.

Юлія Свириденко визнає, що американські мита вдарять переважно по малих виробниках.

«Наші мита на американські товари досить низькі – на автомобілі ставка 10%, на вугілля та нафту – 0%. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови», – обіцяє Свириденко.

Щоправда, «Укрпошта» з посиланням на роз'яснення пошти США (USPS) заспокоїла українських підприємців: митні збори з українських посилок вартістю до $800 не стягуватимуться. Як довго це триватиме – невідомо. Але підприємці, які «штучно» продають свої товари у США, поки що можуть видихнути з полегшенням.

Українським споживачам доведеться платити більше

Пересічні українці також відчують на собі вплив американського мита. Насамперед неминуче відбудеться зростання цін на побутову техніку та електроніку, на одяг і взуття, на предмети інтер'єру та побуту.

Це станеться через те, що навіть ті компанії, які мають прописку в США чи ЄС, сировину й компоненти закуповують в інших країнах та/або розміщують там виробничі потужності. Найчастіше це Азія, яка тепер має найвищі мита (Китай, Індія, Тайвань, Малайзія). Відповідно собівартість і кінцева ціна продукції зросте.