Крижаний душ для економіки: які проблеми можуть спричинити високі темпи інфляції в Україні?

Національному банку так і не вдалося приборкати інфляцію. У квітні споживчі ціни зросли на 0,7% проти 1,5% в березні. Тобто місяць до місяця інфляція сповільнилася майже вдвічі. Начебто б позитив.

Але річна інфляція у квітні сягнула 15,1% проти 14,6% у березні, 13,4% в лютому та 12,9% в січні. Тобто, якщо порівнювати з аналогічними місяцями 2024 року (що більш доречно), темпи зростання цін лише набирають обертів.

НБУ зберігає спокій і заявляє, що все йде за планом: влітку цінова траєкторія розгорнеться в бік зниження, а до кінця року інфляція взагалі повернеться до рівня в один знак.

Втім ситуація із цінами за підсумками 2025 року може виявитися значно гіршою. Особливо, якщо мирне врегулювання буде зірвано, що поставить під загрозу відновлення української економіки. Міжнародний валютний фонд (МВФ), наприклад, за такого розвитку подій очікує прискорення інфляції в Україні до 13% у 2025 році, а НБУ, моделюючи затяжну кризу для стрес-тестування банківської системи, взагалі допускає зростання цін на 17,9% за 2025 рік.

Якщо висхідний інфляційний тренд збережеться, це не тільки вдарить по кишенях споживачів і купівельній спроможності населення, а й негативно позначиться на наповненні державної скарбниці, оскільки зростуть бюджетні витрати на тлі скорочення податкових та інших надходжень.

Mind розбирався, що відбувається із цінами та як висока інфляція може зашкодити економіці.

Чому ціни в Україні продовжують зростати

Починаючи з липня 2024 року, коли інфляція перебувала на мінімальній, нульовій, позначці, ціни щомісяця зростали на 1–2%. Зокрема, за січень – квітень 2025 року інфляція в Україні становила 4,3% проти 1,4% у січні – квітні 2024 року.

Інфляція в Україні у 2024–2025 роках

Джерело: дані Держстату. ІСЦ – індекс споживчих цін, БІСЦ – базовий індекс споживчих цін (без урахування сезонного фактору)

Отже, інфляційний тиск залишається на високому рівні, що насамперед пов'язано з такими факторами:

• вичерпання ефекту врожаїв минулого сезону, внаслідок чого зростають ціни на сирі (необроблені) продукти харчування;
• збільшення витрат виробників на сировину, оплату праці, енергоносії та логістику, що призводить до подорожчання товарів для кінцевого споживача;
• зростання адміністративно-регульованих цін через погіршення податкового клімату для бізнесу (збільшення акцизів та їх прив'язка до євро з березня);
• перегляд цін представниками сфери послуг – ресторанами, готелями, транспортними компаніями та фінустановами, який спостерігається з початку 2025 року;
• зміцнення курсу євро в Україні на 7,5% (протягом січня – травня), що опосередковано призводить до зростання цін на імпортну продукцію.

Коли прогнозують сповільнення інфляції

За оцінками Нацбанку, темпи інфляції почнуть сповільнюватися влітку. За підсумками 2025 року інфляція має становити 8,7% проти 12% у 2024 році.

На думку регулятора, зниженню продовольчих цін сприятиме майбутній урожай. А фундаментальний інфляційний тиск поступово знизиться на тлі стабілізації електропостачання та завдяки вирівнюванню ситуації на ринку праці.

Також НБУ розраховує, що цінова кон'юнктура в Україні поліпшиться завдяки очікуваному зниженню цін на нафту на світовому ринку, яке стане наслідком тарифних війн.

Цільового значення, яке становить 5%, інфляція досягне лише 2026 року. У 2027 році, за попередніми оцінками Нацбанку, вона залишиться на цьому самому рівні.

Аналітики консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook погоджуються з прогнозами НБУ та вважають, що споживча інфляція буде в діапазоні 10–12% у першому півріччі та 6–8% у другому. Але при умові відсутності емісійного фінансування бюджету (друку грошей), збереження помірної (контрольованої) девальвації та за незмінності тарифів на ЖКГ.

Як НБУ бореться з інфляційними настроями

Основний інструмент, який використовує Нацбанк для придушення (таргетування) інфляції – це облікова ставка. За рахунок підвищення ставки відбувається подорожчання ресурсів в економіці (кредитних зокрема) та досягається гальмування споживчого попиту. Крім цього, зростає дохідність депозитів та ОВДП, що підігріває інтерес населення до гривневих заощаджень і тим самим обмежує зростання цін.

Цикл підвищення облікової ставки НБУ розпочав у грудні 2024 року, і до березня 2025 року вона зросла на 2 в. п. – з 13% до 15,5%.

Втім у квітні Нацбанк ухвалив рішення більше не підвищувати облікову ставкута зберіг її на рівні 15,5%. Попри високі темпи інфляції НБУ вважає, що чинний рівень ставки достатній для того, щоб контролювати інфляційні очікування й утримувати стійкість валютного ринку, що своєю чергою має забезпечити уповільнення зростання цін.

Члени Комітету з монетарної політики НБУ, на підставі голосів яких правління Нацбанку ухвалює рішення щодо облікової ставки, зі свого боку дійшли думки, що поточні темпи інфляції близькі до очікуваних, і потреби для додаткового посилення процентної політики немає. Водночас про пом'якшення монетарних заходів теж говорити ще зарано. Тому ставка на рівні 15,5% дозволяє (поки що) балансувати між контрольованістю інфляційних процесів і підтримкою економічного відновлення.

Що відбувається з наповненням держбюджету у 2025 році

За даними Міністерства фінансів, у квітні до загального фонду державного бюджету надійшло 274,7 млрд грн. При цьому виконання місячного розпису за доходами Державною податковою службою (ДПС) становило 114,3% (+10,4 млрд грн), а Державною митною службою (ДМС) – 92% (-4,6 млрд грн ). Отже, податкова перевиконала план у квітні на 14,3%, а митниця недовиконала на 8%.

За січень – квітень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 856,3 млрд грн. ДПС перевиконала план за 4 місяці на 13,2%, а ДМС недовиконала на 2,9%.

Дані Мінфіну

Дефіцит держбюджету за січень – квітень 2025 року становив 326 млрд грн. За цей же період Україна отримала міжнародне фінансування на суму понад 450 млрд грн. Це гроші від Євросоюзу (за програмою ERA зокрема), від Канади, а також кредитні кошти від МВФ і Світового банку. Залучення на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП становили 154 млрд грн.

На обслуговування та погашення зовнішніх боргів було витрачено з початку 2025 року 225 млрд грн.

Отже, чисті боргові надходження перевищили 378 млрд грн, що дозволило повністю перекрити бюджетний дефіцит.

Як інфляція впливає на ВВП та держбюджет

Помірний рівень інфляції є одним із важливих чинників розвитку економіки. Саме тому НБУ має на меті довести річну інфляцію до 5%, щоб утримати динаміку ВВП України в межах 3–4% на рік.

Високі темпи інфляції, навпаки, провокують уповільнення економічного зростання, оскільки відбувається зниження споживання через падіння доходів населення (воно неконтрольоване на відміну від впливу на споживання облікової ставки) та охолодження бізнес-активності. Додамо до цього затяжну війну, яка вимиває ресурси (фінансові, матеріальні та трудові) з України та гальмує економіку.

Усе це призводить до розширення видатків державного бюджету, які не в останню чергу зростають через утримання держапарату та міжбюджетні трансферти, і до скорочення доходів, оскільки падають податкові відрахування. Отже, бюджетний дефіцит теж стає більшим, що потребує пошуку альтернативних джерел його компенсації – від підвищення податків до емісії.

До яких наслідків може призвести висока інфляція у 2026 році

Якщо Нацбанку не вдасться впоратися з галопуючою інфляцією (продавити її нижче 10%), з наповненням державного бюджету можуть початися проблеми.

2025 рік Україна ще якось витягне, навіть якщо все піде не за планом і дефіцит замість очікуваних 1,6 трлн грн зросте до 2,1 трлн грн (прогноз МВФ). Цей дефіцит буде перекритий зовнішнім фінансуванням, загальний обсяг якого 2025 року може становити $54 млрд, що еквівалентно 2,2–2,3 трлн грн.

А ось у 2026 році ситуація ускладниться. Від партнерів Україна зможе залучити близько $11 млрд, що вдвічі менше за очікуваний бюджетний дефіцит за базовим сценарієм НБУ (сповільнення інфляції до 5% та зростання ВВП на 3,7%) і в четверо менше, якщо буде реалізовано несприятливий сценарій (прискорення інфляції до 2,5% та падіння ВВП на 2,2%).

Податкові платежі теж скорочуватимуться. Особливо це торкнеться податків на споживання (ПДВ та акцизів), які корелюють із доходами населення, і податку на прибуток, який можна вважати індикатором здоров'я бізнесу. У сумі ці податки забезпечують понад 50% усіх доходів держбюджету.

Для того щоб закрити «бюджетну» дірку, українська влада може вдатися до включення «друкарського верстата», до глибокої девальвації національної валюти (до 50–52 грн/$ згідно з розрахунками FocusEconomics) та до чергового підвищення податків.

Результатом цих дій стане не тільки ще більше прискорення темпів інфляції, а й поглиблення деструктивних процесів в економіці. А якщо, крім усього іншого, не буде припинено бойові дії, відновлення України вимагатиме ще більших ресурсів (за оцінками експертів, уже на сьогодні на це потрібно понад $500 млрд), а вихід на сталий економічний розвиток буде відстрочено на невизначений час.