Чи впаде аграрний експорт? Бізнес готується до перших наслідків скасування торгового безвізу з ЄС

Український аграрний бізнес, який значною мірою орієнтується на експорт, після трьох років роботи в режимі найбільшого сприяння повертається до постачання на ринок ЄС на загальній основі.

Mind розбирався, на що може розраховувати український бізнес цього року.

Який режим торгівлі діє зараз?

З 6 червня 2025 року Єврокомісія скасувала преференційні автономні торговельні заходи щодо української агропродовольчої продукції. З цього дня експорт до країн Євросоюзу груп товарів 1–24 УКТЗЕД (аграрна та харчова продукція) відбувається в межах квот 2021 року в частині 7/12. Тобто йдеться про обсяг продукції, еквівалентний постачанням за сім місяців року, що передував повномасштабному вторгненню.

Після вичерпання цього обсягу до української продукції починають застосовуватися імпортні мита, що де-факто унеможливлює експорт. Залежно від товарної категорії, цей момент настане в різний час, проте, за попередніми оцінками, вже у вересні цього року 100% квот буде вичерпано.

На що розраховувати бізнесу?

Звісно, Україна планує домовитися з Єврокомісією про нові умови, які базуватимуться на Повній та всеосяжній угоді про зону вільної торгівлі.

Зауважимо, Україна розраховувала, що на момент «обнулення» режиму лібералізації, буде реалізований сценарій переходу до оновленої та більш розширеної угоди про вільну торгівлю. Але цього не відбулося через наявність суттєвих протиріч щодо українського питання серед країн – членів ЄС, а також через виборчі процеси в декількох країнах, зокрема в Польщі. Поляки, як відомо, суттєво політизували питання українського збіжжя на європейському ринку.

Поки ж одним із реальних сценаріїв є поділ обмежень на торгові митні коди, що дозволить вивести з-під дії «парасолькових» зернових квот такі категорії, як борошно, макаронні вироби тощо або як мінімум впровадити ексклюзивні обсяги.

Паралельно українська сторона наполягатиме на збільшенні квот на культури, щодо яких продовжать діяти кількісні обмеження.

Зараз перемови тривають фактично в режимі реального часу. Загалом ситуація для аграріїв складна. Поточний рівень квот на важливу продукцію не відповідає реальним обсягам постачання української агропродукції. Наприклад, річна квота на кукурудзу за новими-старими правилами становить 650 тис. тонн при тому, що торік до Європи відвантажено понад 14 млн тонн цієї культури.

Квота на цукор становитиме 40,7 тис. тонн, тоді як торік загальний експорт цього товару з України становив майже 750 тис. тонн, з яких близько 40% було поставлено до держав ЄС.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що, коли рішення не буде знайдено, то в серпні-вересні запропоновані квоти на агропродукцію почнуть вичерпуватися за принципом 7/12, і агроекспорт до ЄС зупиниться.

Полегшує процес те, що, за даними Мінекономіки, досвід торгівлі без обмежень показав, що обсяги експорту з України до ЄС більші, ніж тарифна квота рівня 2021 року, тільки в 17 із 40 тарифних квот. Тому для 23 груп товарів відновлення квот усе ж не стане суттєвим обмеженням.

«Фактичних змін не помітять навіть експортери чутливої продукції, адже ЄС «обнулив» підрахунок обсягів для квотованих товарів і почав відлік наново… Звісно, вже за два місяці для таких товарів, як сухе молоко чи томатна паста, можуть виникнути проблеми з доступом на ринок. Тому так важливо завершити переговори про збільшення та усунення квот найближчими днями», – роблять дещо суперечливі заяви в Мінекономіки.

Зі свого боку єврокомісар із сільського господарства Крістоф Гансен заявив, що обсяги наступних квот будуть «десь посередині» між поточними рівнями та тимчасовими пільгами, які діяли останні три роки.

Оскільки результат переговорів непередбачуваний, трейдери розглядають можливість переорієнтації європейських обсягів на інші ринки. Найчастіше як план Б мається на увазі Азія: Філіппіни, Індонезія, В'єтнам, Бангладеш.

Яку роль відіграє ринок ЄС для експорту агропродукції?

Останні 20 років Україна планомірно нарощувала експорт до Євросоюзу, збільшивши його загалом у 13 разів (у грошовому вимірі).

З 2005 року до 2021 року він зріс з $1 млрд до $8,4 млрд. А після повномасштабного вторгнення росії та блокади чорноморських портів, що ускладнила експорт до Азії, європейський ринок набув ключового значення для зовнішньої торгівлі України.

Можливість вільного експорту до ЄС мала критичне значення для підтримки української економіки у 2022–2024 роках. Торік обсяг постачання агропродукції до ЄС досяг $13 млрд – це більш ніж половина вартісних обсягів усього українського експорту.

Ключову роль ринок ЄС – поки що – зберігає й цьогоріч. За 4 місяці 2025 року Україна експортувала до Євросоюзу аграрну продукцію на суму $3,8 млрд. Це еквівалентно половині всього аграрного експорту за цей період, який сягнув $7,6 млрд (всього експорт аграрної та харчової продукції забезпечив понад 57% продажів у структурі зовнішньої торгівлі України).

При цьому треба враховувати, що на ринку ЄС Україна стикається з конкуренцією з боку не лише держав – членів союзу, а й Бразилії, Великої Британії, США, Китаю та росії, санкції щодо якої донедавна не поширювалися на аграрні номенклатури.

Які є претензії до України?

Одночасно приплив українських товарів викликав невдоволення європейських фермерів, насамперед у Польщі, Угорщині та Словаччині. Їхні претензії стосуються того, що ціни на українську продукцію нижчі, навіть з урахуванням логістичних витрат, через лояльніші вимоги до правил виробництва. Зокрема, в Україні дозволяється вища щільність розміщення поголів'я на птахофабриках, менші нормативи щодо викидів тощо.

Тому, які б не були оновлені умови українсько-європейської аграрної торгівлі, вони можуть бути перехідними на час, поки тривають значно більш глобальні перемовини щодо інтеграції українського АПК у процесі набуття Україною членства в Євросоюзі. І саме до цього прикута найбільша увага бізнесу. Наступний раунд перемовин щодо аграрного кластеру має розпочатись у Брюсселі у вересні.