Україна разом з ЄС розробить механізми хімічних аналізів для виявлення краденого росією зерна
Також Україна обговорює з ЄС можливість компенсувати додаткові витрати на перевезення зерна
Україна, Велика Британія та Латвія домовилися спільно перевіряти походження зерна, щоб виявляти агропродукцію, яку росія незаконно вивозить з окупованих територій. Водночас Київ обговорює з Євросоюзом компенсацію додаткових витрат на доставку українського зерна через віддалені європейські порти.
Тристоронній меморандум про впровадження Схеми верифікації зерна (Grain Verification Scheme, GVS) країни підписали 21 жовтня. Документ передбачає обмін науковими даними, координацію лабораторій і перевірку підозрілих партій агропродукції, повідомляє Міненерго.
Походження пшениці, кукурудзи, ячменю та насіння соняшнику визначатимуть за допомогою ізотопного й хімічного аналізу.
Отримані результати порівнюватимуть з еталонною базою даних продукції підтвердженого походження. Це має допомогти виявляти зерно сумнівного походження та формувати доказову базу щодо його можливого незаконного вивезення.
Витрати на перевезення зерна зросли на 60 євро за тонну
Однак перевірка походження зерна – лише одна з проблем українського агроекспорту. Через обмеження роботи чорноморських портів Україна змушена використовувати альтернативні маршрути, які часто обходяться дорожче.
Як заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький на міжнародній конференції в Бухаресті, Україна обговорює з ЄС можливість компенсувати додаткові витрати на перевезення агропродукції до віддалених європейських портів.
Йдеться, зокрема, про порти Хорватії, Італії, Словенії та Німеччини. Така «довга логістика» збільшує витрати приблизно на 50–60 євро за тонну. За нинішніх світових цін українські виробники не завжди можуть самостійно покрити цю різницю.
За словами Висоцького, альтернативні маршрути в межах європейських «Шляхів солідарності» дають змогу перевозити близько 2,5 млн тонн зерна, олійних культур і продуктів переробки на місяць. Проте ця пропускна спроможність уже близька до фізичної межі.
Україна продовжує експортувати агропродукцію через дунайські порти та транзитом через порти Румунії й Польщі. Водночас обстріли та повітряні тривоги спричиняють простої вагонів на західних кордонах, збільшують логістичні витрати. Тому експортери змушені запропонувати покупцям вищу ціну, програючи конкурентам.
Експортні проблеми загрожують майбутній посівній
Дорогі перевезення впливають не лише на прибутки експортерів. Якщо аграрії отримують менше за свою продукцію, їм складніше фінансувати наступний виробничий цикл – закуповувати пальне, добрива, насіння та проводити посівну.
Висоцький попередив, що без розв’язання проблем експорту й доступу до фінансування під ризиком може опинитися до 5 млн гектарів сільськогосподарських земель.
Тому Україна закликає партнерів підтримати фінансові механізми, які зроблять перевезення зерна для України економічно доступнішим.
На початку жовтня Україна експортувала 1,125 млн тонн агропродукції – приблизно половину обсягу, який очікували перевезти за цей період.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
