Burning Man 2025 та Україна: зруйнована внаслідок бурі Чорна Хмара, вцілілий Синій Бик і не лише
Як цьогоріч проходить культовий фестиваль сучасного мистецтва посеред американської пустелі
Burning Man – це щорічна експериментальна подія у пустелі Блек-Рок (Невада), сфокусована на спільноті, мистецтві, самовираженні та самозарадності. Місто Black Rock City зводять на тиждень і розбирають після завершення, а кульмінація – символічне спалення великого дерев’яного «The Man».
Подію описують не як «фестиваль послуг», а як культуру, що живе за Десятьма принципами засновника культового фестивалю сучасного мистецтва Burning Man Ларрі Гарві: радикальна інклюзія, дарування, декомодифікація, самозарадність або радикальна самостійність, радикальне самовираження, спільні зусилля, громадянська відповідальність, «не залишати сліду», участь або залученість і безпосередність. Принципи не є догмами, а віддзеркалюють етику спільноти.
Усе почалося з імпровізованого спалення 8-футового дерев’яного чоловічка на пляжі Бейкер у Сан-Франциско у 1986 році. Та після заборони поліцією 1990 року подію перенесли в пустелю Блек-Рок.
Подія проводиться, щоби на тиждень створити місто-ритуал, де мистецтво – не об’єкт споживання, а спосіб спільнотворення. Навіщо ж палити? Аби за допомогою керованого вогню зробити видимими імперманентність, відпускання і спільний катарсис.
Щороку понад 80 тисяч людей з усього світу створюють у пустелі Блек-Рок місто на сім днів, а ще приблизно 100 тисяч відвідувачів збираються на пов'язані заходи по всьому світу.
«У світовому масштабі Burning Man – це культурний рух, який існує на кожному континенті та всюди. Але його значення, з точки зору досвіду, дуже своєрідне. Це дійсно залежить від того, хто ви і яку його частину ви бачите», – говорить Стюарт Мангрум, директор Філософського центру Burning Man.
Організатори називають Burning Man освітньою системою, що навчає лідерству та як ладнати одне з одним у справді складних обставинах.
Очищувальний вогонь втілює концепцію того, що інсталяції віддають полум’ю, аби пустеля повернулася до первісного стану за принципом Leave No Trace. Та попри ритуал «стирання слідів», довкола фестивалю зростає дискусія: вуглецеві викиди й мікропластик від недопалків справляють цілком реальний вплив на довкілля.
У цій багатогранній історії є й український вимір: митці з України долучаються до події щонайменше з 2015 року. Для України участь у цьому просторі – не просто культурна присутність, а й дієва демонстрація маніфесту нації, яка бореться за свободу.
Burning Man 2025 проходить з 24 серпня до 1 вересня 2025 року. Цьогорічна тема – «Tomorrow Today»: фестиваль запрошує уявити майбутнє, яке вже формується сьогодні – простір, де творчість, інновація й досвід взаємодії формують новий день.
Цього року погода стала викликом для організаторів і учасників – сильні пилові бурі, пориви вітру, грози й навіть можливі затоплення створили справжнє випробування: зруйновані інсталяції, затримки з в’їздом навіть до восьми годин, а подекуди – травми. Але попри торнадо з пилу та ударні вітри до 50 м/с майже усе змогли налагодити на початку тижня.
Mind розповідає про найцікавіші арт-об'єкти та долю українських інсталяцій.
Від злив до полум’я: символічне завершення та головні арт-об’єкти 2025 року
Після днів виснажливого дощу, вітру та затримок у русі, ясніше небо та легший в'їзд принесли довгоочікуване полегшення на фестивалі Burning Man у пустелі Блек-Рок в Неваді, коли фестиваль наближається до свого завершення. Для багатьох перерва в погоді дає надію, що фестиваль закінчиться на традиційній високій ноті – з кульмінаційним спаленням величезної фігури Людини у суботу ввечері.
Автор «Людини» 2025: Марк Рівера
Серед усіх запропонованих цього року концепцій фігури «The Man» було вибрано варіант митця Марка Рівери, що народився 1975 року в Панама-Сіті у родині пуерториканців. Він працював у кіно- та артіндустрії як будівельник, артдиректор, майстер з дерева й металу, а також музикант. Після переїзду до Сантурсе (Пуерто-Рико) його дім став осередком вуличного мистецтва, де Рівера відкрив для себе скульптуру та масштабні проєкти.
На Burning Man він уперше представив роботу у 2023-му – скульптуру «Jíbaro Soy», присвячену його культурній ідентичності. Цей досвід став переломним для митця.
У 2025 році саме його концепт «World Fair of Unity» обрано для Павільйону «Людини».
Temple of the Deep: цьогорічний «Храм»
Одну із центральних споруд фестивалю збудував іспанський архітектор Мігель Арраїс Гарсія: 130 тонн деревини, сотні волонтерів, запозичення з японського кінцугі.
Дизайн натхненний чорними вулканічними породами пустелі Блек-Рок. Чорні дерев'яні панелі зроблені так, щоб відповідати формі величезної скелі, яка, своєю чергою, утворює основу Храму*. За словами Арраїса, проміжки в цих чорних панелях нагадують кінцугі, японську практику ремонту розбитої кераміки золотом, перетворюючи тріщини на витвори мистецтва. Різниця полягає в тому, що замість золота тріщини тут – це просто порожній простір.
*Окремо від спалення «Людини» у межах фестивалю ще відбувається недільне спалення Храму: це тиха церемонія колективного прощання і опрацювання втрат. У Храмі люди залишають листи, речі пам’яті, написи; потім усе це віддають вогню як публічний ритуал жалоби.
Спалення 31 серпня стане кульмінацією катарсису та зцілення.
Українська «Чорна Хмара» на Burning Man прожила лише день, але встигла стати символом
Українська інсталяція «Black Cloud» Олексія Сая зазнала драматичної долі: створена як метафора глобальних загроз і передчуття катастроф, вона була знищена стихією вже у перший день після встановлення. Символічно, це сталося 24 серпня – у День Незалежності України.
Монументальна надувна конструкція заввишки 15 метрів і завдовжки 30 метрів складалася з 45 взаємопов’язаних форм, наповнених 2,5 тисячами кубометрів повітря. Усередині працювали 20 стробоскопів, що імітували блискавки, а з динаміків лунала музична композиція, створена зі звуків реальної війни в Україні. «Чорна Хмара» встигла стати однією з наймасштабніших і найкоментованіших інсталяцій цьогорічного фестивалю, зібравши сотні відгуків і захоплення.
Та вже за кілька годин після монтажу потужний ураганний вітер розірвав конструкцію навпіл.
«Вона витримала лише 15 хвилин. Потім буря увірвалася всередину і остаточно зруйнувала її», – розповів генеральний продюсер проєкту Віталій Дейнега. Він порівняв відчуття від цієї втрати з переживаннями 24 лютого 2022 року, коли реальність миттєво перевернулася вибухами та сиренами.
Послання «Black Cloud» підкреслювала табличка з текстом Тати Кеплер: це було звернення до світу про невидимі загрози – війну, екологічні катастрофи, голод і руйнування. Місія проєкту звучала чітко: «Зробити невидиме видимим. Попередити, що байдужість дозволяє хмарі зла ширитися».
Попри втрату, команда зберегла витримку і єдність. Організатори вже анонсували, що «Чорна Хмара» вирушить у європейське турне, аби продовжити своє життя поза пустелею.
Олексій Сай – відомий український художник з Києва. Його серія Ex-cel-Art здобула міжнародне визнання, а його роботи виставляли у США, Великій Британії, Німеччині та Швейцарії. Після початку повномасштабної війни він зосередився на темах втрати, спротиву і пам’яті. Автор інсталяцій «Phoenix» (Burning Man 2023), «I’m Fine» з реальних артефактів війни із деокупованих територій (Burning Man 2024) та «Black Cloud» (Burning Man 2025).
«Burning Man можна розглядати як соціальний експеримент – своєрідну ідеальну анархію. Люди приїжджають сюди, щоб тиждень будувати власне життя в пустелі, відпочивати й творити, а потім знову працювати над своїм простором. Кожен відповідає за все: за свій табір, за чистоту, за свій внесок у спільноту. І саме до таких людей потім звертаються з питанням: «Як жити?». Я в це вірю», – каже Сай в одному з інтерв’ю.
За його словами, Burning Man – це потужна спільнота: хтось їздить сюди багато років і вибирає роль у своєму таборі, а в повсякденному житті ця ж людина може бути поліцейським чи лікарем. На фестиваль приїжджають близько 80 тисяч людей, щоб спостерігати, читати тексти до робіт і взаємодіяти з мистецтвом. Це величезна, свідомо активна аудиторія, здатна впливати й на політичний, і на культурний дискурси.
Прем’єра проєкту «Black Cloud» відбулася в Україні. Кияни першими відчули «Чорну Хмару» під час її попередньої презентації на Софійській площі 7–9 червня 2025 року. На відміну від попередніх робіт, які дебютували безпосередньо на Burning Man, команда адаптувала київську презентацію, щоб уникнути повторної травматизації жителів звуками війни.
«Синій Бик», що не скоряється вітрам, та довгоочікуваний «Мерман»
Внаслідок потужної піщаної бурі на Burning Man 2025 пошкоджень зазнали намети та тенти української команди Kurenivka Camp, однак їхня головна інсталяція – арт-кар «Синій Бик», створений за мотивами твору Марії Примаченко, вистояв. Команда власноруч укріпила конструкцію тросами і весь час тримала її під контролем, особливо зосередившись на хвості, який міг бути вирваний вітром. Не постраждала й інша українська скульптура – дерев’яний «Мерман», витримавши стихію завдяки міцній конструкції.
Цього року Kurenivka Camp спільно з дослідно-конструкторським бюро «Майстерня чудес» та Фондом Марії Примаченко презентують арт-кар «Синій Бик» – мобільну платформу з потужною музичною системою, що стала сценою для виступів понад 20 українських та міжнародних артистів. Серед них – гурт «Воплі Відоплясова», Alina Pash, українсько-американський джазовий піаніст Фіма Чупахін, а також світові зірки Benny Benassi, Xinobi, Wahm, Omer Keinan aka T-Puse. Хедлайнерами стали 8Kays і The Organism, а також резидент Mixmag Ukraine Влад Фісун, промоутер Ro Rousseau, президент Ukrainian Burners Ярослав Корець та продюсер Mamay.
«Синій Бик» поєднує українську мистецьку спадщину і сучасні жанри, стаючи символом хоробрості й непохитності. Це не лише інженерний експеримент чи фестивальний атракціон, а й культурна маніфестація: Україна прагне бути видимою у світовому мистецькому контексті не через образ жертви, а через силу, стійкість і переосмислення пам’яті. Наша головна мета – голосно заявити світу про українських митців. Інженери, креатори й техніки «Майстерні чудес» своїми діями повертають Україну у світовий порядок денний. Всі мають побачити, що Україна живе і буде жити далі», – наголосив керівник «Майстерні чудес» Мітя Зінов’єв.
«Мерман» – це 12-метрова дерев’яна скульптура вагою 2,5 тонни від художника Андрія Крапивченка, що символізує витривалість і незламність. Вона була створена у 2020 році спеціально для фестивалю, який тоді скасували через пандемію, і лише зараз змогла опинитися у пустелі Блек-Рок.
До того арт-об'єкт виставляли у різних локаціях української столиці, ставши, на думку митця, «символом наполегливості та ідеї, що вистояла всі випробування».
До речі, це перший український проєкт, що здобув офіційний грант Burning Man.
Де небо і земля зустрічаються у дзеркалі пустелі
«The Point of Unity» («Точка єдності») Миколи Каблуки – це медитативна скульптура з нержавіючої сталі та дзеркал, що символізує момент єдності між небом і землею, людиною та природою.
Інсталяція створює відчуття межі світів: коли відвідувач потрапляє всередину, небо відкрите одночасно зверху й знизу. Семиметрова дзеркальна конструкція Миколи Каблуки працює як оптичний інструмент, що змінюється зі світловим циклом: вдень вона «малює» у піску відображення неба, а вночі – зоряного куполу.
«Цьогорічний Burning Man увійде в історію найпотужнішою бурею, яка буквально зносила табори, перевертала машини й нищила інсталяції. Частина української команди опинилася заблокованою біля нашої The Point of Unity – єдиним прихистком тоді став п’ятитонний дизель-генератор. Попри екстремальні умови, ми вистояли. І вже за кілька годин після того, як стихія вщухла, люди серед руїн підняли інструменти й заграли імпровізований концерт. Це і є дух Burning Man – складнощі не ламають, а лише загартовують. Наш прапор ми врятували першим, а The Point of Unity вціліла – немов символ того, що українська міць незламна», – коментує митець Микола Каблука у своїх соцмережах.
Тож Україна на цьогорічному Burning Man заявляє про себе масштабно й багатоголосо: через музику, інженерію, мистецтво і культурні сенси.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
