«Upgrade держмайна». Які порушення та недоліки у роботі ФДМУ знайшла Рахункова палата

Рахункова палата оприлюднила результати аналізу діяльності Фонду державного майна (ФДМУ) за 2024 рік. Аудитори оцінювали роботи фонду за ключовими напрямами – приватизація, оренда державного майна, управління держпідприємствами та санкційними активами.

І хоча ФДМУ виконав на 248% план продажу держмайна і на 104,5% план надходжень від оренди, Рахункова палата має до фонду чимало претензій.

Це некоректний розрахунок стартової вартості об'єктів приватизації, накопичення безнадійних боргів за договорами оренди, недбалість в оцінці та обліку санкційних активів та недостатній контроль за тим, як керівники держпідприємств виконують свої посадові обов'язки.

Рахункова палата дійшла висновку, що через прогалини у роботі ФДМУ, частина приватизованих у 2024 році об'єктів могла бути продана за заниженою вартістю, від оренди держмайна державний бюджет недоотримав близько 60 млн грн, а держпідприємства збільшили борги із зарплати до 686 млн грн.

Mind у рамках циклу публікацій Upgrade держмайна розбирався, наскільки ефективно ФДМУ виконує свої функції і що рекомендує Рахункова палата змінити у його діяльності.

Успішність великої та малої приватизації

Загалом Рахункова палата позитивно оцінює результати ФДМУ у частині приватизації.

Фонд у 2024 році перевиконав приватизаційний план майже в 1,5 рази та отримав від продажу держмайна 9,94 млрд грн (з урахуванням перехідних залишків з 2023 року) замість 4 млрд грн, які були закладені до державного бюджету.

У рамках великої приватизації у 2024 році було продано три об'єкти на загальну суму 8,34 млрд грн: готель «Україна» (2,51 млрд грн), Об'єднану гірничо-хімічну компанію (3,94 млрд грн ) та ТОВ «Аерок» (1,89 млрд грн). Фактичні надходження від великої приватизації становили 6,5 млрд грн, оскільки кошти від продажу ТОВ «Аерок» держбюджет отримав у 2025 році.

При стартовій вартості об’єктів великої приватизації загальною сумою 5,912 млрд грн, кінцева ціна виявилась на 41% більше початкової.

З об'єктів великої приватизації найбільше подорожчав готель «Україна» (у 2,4 рази), а серед об'єктів малої приватизації – «Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень» у Харкові (у 71 раз) та НДІ «Буран» у Києві (у 120 разів).

Незважаючи на такі результатам, Рахункова палата зазначає, що підходи до розрахунку стартової ціни державних активів (насамперед це стосується малої приватизації) недосконалі, що може призвести до продажу об'єктів за заниженою вартістю та створити ризики недоотримання коштів держбюджетом.

Результативність оренди держмайна

З орендою​ державного майна не все так позитивно. У держбюджеті-2024 було передбачено, що оренда має принести 800 млн грн. ФДМУ перерахував на 4,5% більше або 836,1 млн грн.

У той же час, вартість оренди 1 кв. м нерухомості, яка знаходиться в державній власності, в 2024 році зменшилася на 32% – з 24,17 грн за 1 кв. м до 16,47 грн за 1 кв. м.

Заборгованість орендарів держмайна (прострочення платежів на 3 і більше місяців) за 2210 договорами оренди у 2024 році зросла на 99 млн грн або на 31,9% – до 409,3 млн грн. За оцінками Рахункової палати, із цієї суми 59,6 млн грн – безнадійна заборгованість, стягнути яку неможливо (через відсутність майна у боржника, ліквідацію орендарів, тощо).

Також із 2210 договорів оренди, за якими зафіксовано прострочення платежів, було розірвано 1664 договори (заборгованість за ними становить 241,9 млн грн).

Рахункова палата констатує, що наявність значної суми заборгованості за договорами оренди держмайна погіршує наповнення держбюджету. Крім того, ФДМУ не вжив своєчасних заходів щодо стягнення орендних платежів, внаслідок чого суму у розмірі 59,6 млн грн безнадійно втрачено.

Оцінка ефективності управління держпідприємствами

Крім приватизації та здачі майна в оренду, ФДМУ зобов'язаний забезпечувати належне управління державними підприємствами: подавати до Мінекономіки консолідовану звітність підприємств, контролювати їхній фінансовий стан, сприяти погашенню боргів із зарплати, затверджувати фінансові плани тощо.

В управлінні фонду перебуває 282 суб'єкти господарювання.

ФДМУ у 2024 році взагалі не складав і не подавав до Мінекономіки консолідовану фінансову звітність підприємств. Через це, за даними Рахункової палати, відбулося заниження суми довгострокових фінансових інвестицій та власного капіталу держпідприємств на 16,5 млрд грн.

Із 282 суб'єктів господарювання фонд затвердив фінплани на 2025 рік лише у 90 підприємств. При цьому майже 70% підприємств, що знаходяться у сфері управління ФДМУ, не мали затвердженого фінансового плану.

Рахункова палата вказує і на неефективність заходів щодо погашення заборгованості із зарплати на держпідприємствах. Станом на 31 грудня 2024 року загальна сума зарплатних боргів у 74 суб'єктів господарювання становила 685,5 млн грн. Порівняно з 2023 роком заборгованість із зарплати зросла на 84,6 млн грн або на 14%.

Недостатньо уваги ФДМУ приділяє забезпеченню прибутковості держпідприємств. Діяльність 100 суб'єктів господарювання була збитковою, а їхній сукупний фінансовий результат за 2024 рік склав «мінус» 6,15 млрд грн.

Оцінка ефективності управління санкційними активами

ФДМУ з 2023 року здійснює управління санкційними активами. Це підприємства та інші об'єкти, які раніше належали російським власникам, але за рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС) були націоналізовані та передані у дохід держави.

Протягом 2024 року ФДМУ отримав 570 санкційних активів, а з урахуванням раніше переданих фонду активів їхня загальна кількість становила 1274 одиниці.

З 570 активів 45 розташовані на тимчасово окупованій території, а місцезнаходження ще 457 об'єктів невідоме. Таким чином, реально в управлінні ФДМУ у 2024 році опинилось 68 санкційних активів.

Від управління та продажу націоналізованих активів фонд у 2024 році перерахував до держбюджету 809,8 млн грн, у тому числі – 666,8 млн грн у вигляді грошових коштів, стягнутих за рішенням ВАКС, та 143 млн грн від приватизації санкційних активів.

Ще одна проблема в тому, що фонд не наводить чіткої та повної інформації про всі санкційні активи, що знаходяться у сфері його управління. Відтак неможливо оцінити їхній стан, реальну вартість та перспективи подальшої реалізації (приватизації).

Що Рахункова палата рекомендує змінити у роботі ФДМУ

Всупереч тому, що фонд у 2024 році перевиконав план приватизації, Рахункова палата вважає за необхідне вдосконалити алгоритм розрахунку стартової ціни. Це дозволить викорінити ситуації, за яких об'єкти виставляються за заниженою вартістю та за відсутності конкуренції на торгах продаються за безцінь (як це було з приватизацією «Триліського спиртзаводу» за 6550 грн), що призводить до збитків держбюджету.

У частині оренди держмайна Рахункова палата ставить під сумнів доцільність надання знижок орендодавцям, через які у 2024 році держбюджет отримав на 1,27 млрд грн менше орендних платежів. Аудитори вважають, що підхід до застосування пільг з орендної плати має бути диференційованим, залежно від регіону України. Також фонду слід посилити роботу щодо стягнення орендної плати з боржників, щоб не допустити формування безнадійної заборгованості.

Щодо управління санкційних активів Рахункова палата рекомендує ФДМУ не пізніше 31 грудня 2025 року зареєструвати право власності на активи, які знаходяться на підконтрольній території, а також розробити правила їх оцінки та забезпечити належний бухгалтерський облік санкційних активів.

Наскільки обґрунтовані претензії до ФДМУ

Як пояснює адвокат та керуючий партнер юридичної компанії Reliance Дмитро Слободянюк, критика з боку Рахункової палати може бути правомірною, оскільки цей орган здійснює контроль за використанням коштів держбюджету.

«Звіти та висновки Рахункової палати мають статус офіційних документів і можуть містити рекомендації щодо усунення порушень та покращення діяльності. Ці рекомендації, хоч і не є обов'язковими для негайного виконання, але є вагомим підґрунтям для прийняття подальших рішень парламентом, Кабміном та правоохоронними органами», – коментує Дмитро Слободянюк.

Втім, незважаючи на аргументованість зауважень Рахункової палати, ФДМУ вочевидь не зможе усунути всі недоліки у своїй роботі.

Низька стартова ціна об'єктів приватизації найчастіше продиктована їх незадовільним станом (збитки, борги, банкрутство). Тому ФДМУ після невдалих спроб продажу змушений знижувати стартову вартість об'єктів приватизації вдвічі, як цього вимагає законодавство.

Переглянути методику розрахунку орендної плати за державне майно ФДМУ самостійно теж не може. Для цього потрібно вносити зміни до постанови Кабінету Міністрів №634 від 27 травня 2022 року. І хоча фонд має право зі свого боку подавати поправки до нормативно-правових актів, затверджувати їх буде уряд.

«У 70% конфіскованих підприємств відсутні документи про їхній фінансовий стан. Така ситуація виникає через приховування, вилучення чи навіть знищення інформації. Крім того, перепоною для оперативного отримання активів в управління ФДМУ залишаються численні арешти та обтяження майна», – говоритьюридичний радник Transparency International Андрій Швадчак.

Що стосується ефективності управління держмайном загалом, то Євросоюз, наприклад, рекомендує посилити роль наглядових рад у держпідприємствах – дати їм виняткові повноваження на призначення керівників (але на конкурсній основі), на затвердження стратегій та фінансових планів.

На додаток до цього необхідно забезпечити управління ризиками та внутрішній аудит. Але для впровадження цих процедур та механізмів будуть потрібні зміни до законодавства – це нешвидкий процес, їх реалізація теж може зайняти чимало часу.