Австрія шукає компроміс з кремлем. Як Відень лобіює інтереси «Райффайзен Банку» у новому пакеті санкцій ЄС проти росії
До чого тут олігарх Олег Дерипаска, «Газпром» і зять угорського прем’єра Віктора Орбана
До кінця жовтня 2025 року країни ЄС планують остаточно погодити умови нового, 19-го пакету, антиросійських санкцій. Пропозиції Австрії, як дізналося видання Financial Times, передбачають розблокування проблемного пакета активів на суму 2 млрд євро в австрійській будівельній корпорації Strabag. Корпорація пов’язана з російським мільярдером Олегом Дерипаскою.
Мета такої ініціативи австрійської влади: компенсувати збитки іншій австрійській фінансовій установі – Raiffeisenbank International (RBI), який безуспішно намагається вийти з російського ринку.
Mind розбирався, як дана схема може бути пов’язана із інтересами російського «Газпрому» до європейського газового ринку, яке відношення до неї має зять прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – мільйонер Іштван Тіборц, та які настрої панують серед дипломатів країн ЄС при обговоренні нової хвилі антиросійських санкцій, коли австрійська влада вдалася відверто лобіювати бізнес-інтереси свого банку.
Взаємний інтерес до прибутків
За інформацією джерел Financial Times, ЄС розглядає можливість вивести із-під санкцій певні активи Олега Дерипаски, щоб Raiffeisen Bank International (RBI) мав змогу відшкодувати збитки через вихід з ринку росії, де він й після повномасштабної війни в Україні продовжував заробляти великі прибутки. Йдеться про скасування обмежень для операцій з акціями вартістю близько 1,5 млрд євро австрійської будівельної корпорації Strabag, співвласником якої є Дерипаска.
План, який віденські чиновники в різних варіаціях просувають у Брюсселі з 2023 року, передбачає перехід згаданих акцій Strabag у власність RBI для компенсації штрафу, який московський офіс банку повинен сплатити на виконання рішення російського суду за позовом олігарха.
Транзакція також дозволить Олегу Дерипасці ліквідувати свою частку (27,8%) в Strabag, заморожену внаслідок санкцій ЄС, накладених у квітні 2022 року. Це обмежило олігарху доступ до дивідендів в Strabag.
Про яке рішення російського суду йдеться
У 2023 році російський офіс «Райффайзену» розглядав можливість викупити за 1,51 млрд євро 27,8% Strabag у кіпрської Rasperia Trading Limited, через яку Олег Дерипаска утримує акції австрійської будівельної фірми. Але потім банк відмовився від угоди «з міркувань обережності».
У відповідь «Распериа Трейдинг Лімітед» (так компанія стала називатися після редоміциляції до росії) подала позов у російський суд, а в січні 2025 року домоглася арешту активів та виплати 2 млрд євро.
Припускається, що для того, щоб покрити збитки від виконання рішення суду, російський «Райффайзен Банк» списав резерви майже на 1,3 млрд євро. Наслідком стало погіршення його фінансових результатів. Якщо у першому кварталі 2025 року банк ще показував прибуток (425 млн євро), то у другому – зафіксував збиток на 861 млн євро.
Загалом від початку повномасштабної війни в Україні з 2022 року «Райффайзен» продовжував заробляти на обслуговуванні клієнтів в росії, а його прибутки на території країни-агресора, за даними австрійської газети Der Standard, за цей період перевищили 3,4 млрд. євро.
Російська втаємничена ланка
В обговоренні юридичних схем, які б дозволили «Райффазену» вийти з росії, а Олегу Дерипасці – зберегти і отримати «заморожені» дивіденди від Strabag, згадувалось також російське акціонерне товариство Iliadis. Воно мало виступити проміжною ланкою у продажі його акцій будівельної компанії між кіпрською Rasperia Trading Limited та московським офісом «Райффайзен».
Iliadis, за російськими реєстрами, було створено у липні 2023 року, за кілька місяців до першого витоку інформації про можливу угоду RBI з москвою. Хто його засновники – невідомо, оскільки за російським законодавством ця форма компанії не зобов’язана розкривати власників у відкритих корпоративних реєстрах. Генеральний директор RBI Йоганн Штробль також відмовлявся називати прізвища дотичних осіб, посилаючись на угоду про конфіденційність.
У травні 2024 року товариство Iliadis опинилося в санкційних списках США, і після цього його назва більше не згадуватись в обговореннях потенційної австрійсько-російської угоди.
Посланець в справах від Дерипаски
Найбільший інтерес в можливій угоді викликає, по-перше, її відповідність санкційному режиму як ЄС, так і росії, а по-друге – особа посередника. Останнім, за даними Bloomberg, є австрійський бізнесмен Штефан Цохлінг. Він керував відомим виробником автокомпонентів Magna та обіймав високі посади в кількох компаніях, пов’язаних із Олегом Дерипаскою.
Штефан Цохлінг був генеральним директором компанії «Трансстрой», що будувала об’єкти при підготовці до зимових Олімпійських ігор у Сочі 2014 року, а наприкінці 2021року отримав посаду президента Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) в Україні. Це стратегічно важливе підприємство, яким до повномасштабної війни володів провідний російський виробник алюмінію – корпорація «Русал» Олега Дерипаски. У березні 2024 року була завершена націоналізація МГЗ і Фонд державного майна України готує його до приватизації.
Австрійський бізнесмен Штефан Цохлінг у листопаді 2021 року призначений президентом Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) в Україні, який належав Олегу Дерипасці. Тепер його називають посередником в реалізації схеми із виводом активів RBI із росії. Фото: пресслужба МГЗ
Після 2022 року Цохлінг брав участь у розподілі активів Sberbank Europe: він отримав спеціальний дозвіл і придбав австрійський бізнес цього російського державного банку на власну компанію.
Якщо нова угода з акціями Олега Дерипаски в Strabag буде ухвалена на рівні ЄС, Raiffeisen Bank International планує керувати своєю часткою через спільну компанію з Штефаном Цохлінгом – Gabarts GmbH (див. нижче візуалізацію всієї схеми).
Ця схема, ймовірно, з’явилася завдяки тісним зв’язкам партнера Олега Дерипаски з засновником Strabag Гансом-Пітером Хазельштайнером: останній є співінвестором компанії Remus, що також належить Штефану Цохлінгу і займається виробництвом вихлопних систем для автомобілів.
Сам Цохлінг з цього приводу через адвоката повідомив в коментарі Der Standard: «Представники RBI і я спільно розробили, узгодили й довели угоду до поточного результату. Не є секретом, що я понад десять років у різних ролях займався питаннями Strabag та її акціонерів». Він також підтвердив, що керуватиме Gabarts GmbH «в тісній координації» з Raiffeisen.
Чутки ведуть до родини Орбана
Випадково це чи ні, але публікація Financial Times про те, що Австрія наполягає включити до 19-го санкційного пакету ЄС пункт про розблокування проблемного пакета акцій Олега Дерипаски в корпорації Strabag з’явилася на фоні повідомлень, що російська влада вкотре заблокувала вихід «Райффайзену» з росії.
Він залишається там найбільшим банком, що не потрапив під жодні санкції, і за різними даними в медіа, зберігає роль ексклюзивного каналу для транскордонних розрахунків між москвою і Заходом, фактично забезпечуючи агресору доступ до міжнародної платіжної системи SWIFT.
Співрозмовники агентства Reuters зазначають, що кремль розглядає «Райффайзен» як основний фінансовий канал з Європою, передусім, щоб продовжувати газову торгівлю. В кремлі , крім того, остерігаються, що продаж підрозділу банку російському інвестору призведе до санкцій з боку ЄС проти нового власника.
Тому для укладання угоди з російським «Райффайзен Банком» щонайменше потрібний непідсанкційний (з точки зору росії) кандидат в Європі, схвалений особисто путіним. Чуток про претендентів ходило чимало. Останні з них приписують передачу активу угорському мільйонеру Іштвану Тіборцу – одному з найбагатших людей країни і одночасно зятю прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який відомий не тільки прихильним ставленням до путіна, але й завзятою критикою планів ЄС відмовитись від імпорту російського газу.
За інформацією видання Der Standard, яке посилається на численні джерела в банківських колах, така угода нібито має відбутися за участю угорського OTP Bank. Але офіційно всі сторони, звісно, спростовують чутки про перемовини.
Der Standard відзначає, що Іштвана Тіборца в Угорщині жартома називають «зятем нації». У 2013 році він одружився з дочкою Віктора Орбана – Рахель Орбан, і з того часу перетворився із власника інвестиційної компанії на одного з найбагатших людей країни.
Бізнесмен Іштван Тіборц, зять прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, воліє залишатися в тіні. Це фото 2014 року – одне з небагатьох, яке доступне у відкритих джерелах. На ньому він разом із дружиною Рахель Орбан. Джерело: Der Standard
Сьогодні Іштван Тіборц володіє, зокрема, угорським онлайн-банком Gránit Bank та через групу BDPST – готелями й нерухомістю в кількох країнах. Він також придбав частку у логістичній компанії Waberer’s International Nyrt, яка займається міжнародними вантажними перевезеннями, і націлився на акції приватної залізниці Raaberbahn, яка працює на федеральній землі Бургенланд на сході Австрії, уздовж кордону з Угорщиною та Словаччиною.
Що турбує дипломатів країн ЄС
Втім, на рівні ЄС чиновники зараз стурбовані не можливою причетністю родини Віктора Орбана до угоди з московським «Райффайзен Банком», а ризиками й наслідками, які спричинить політична згода на описану схему.
Деякі з дипломатів побоюються, що такий крок легітимізує спроби російських олігархів обійти санкції ЄС і водночас посилить позиції російських судів, які відповідають на санкційний тиск з боку ЄС конфіскацією західних активів.
«Запропонована в Брюсселі ініціатива дозволить Raiffeisen Bank фактично отримати право власності на заморожені акції, що означатиме виконання рішення російського суду. Європейські чиновники попереджають, що це створює небезпечний прецедент: російські суди можуть використовувати аналогічну схему для відновлення контролю над іншими замороженими активами, а олігархи – домагатися компенсації через тиск на європейські компанії, що досі працюють в росії», – зазначає Financial Times, посилаючись на співрозмовника-дипломата.
Інший додав: «Так ЄС фактично компенсує «Райффайзен Банку» його власні ризики за рішення залишитися в росії».
Прихильники ж ініціативи, яку лобіює Австрія, стверджують, що цей крок запобіжить ситуації, коли компанія, пов’язана з росією, і яка опинилася під санкціями, отримає подвійну вигоду: спочатку – компенсацію через суд, а потім – ще й доступ до активів після скасування санкцій.
Водночас як повідомила агенція Reuters, посли щонайменше десяти країн ЄС заявили про відмову підтримати нові санкції, якщо вони передбачатимуть також пропозиції Австрії щодо акцій, пов’язаних з корпоративними правами Дерипаски в компанії Strabag.
Очікується, що переговори про умови 19-го пакету антиросійських санкцій від ЄС, який передбачає, серед іншого, також прискорення повної заборони на закупівлі російського газу з 2028 на 2027 рік, продовжаться на дипломатичному рівні протягом найближчого часу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
