Космічний щит ЄС – від 8 супутників до глобального покриття: що може отримати Україна від доступу до альтернативи Starlink

Нещодавно ЄС запустив урядову супутникову платформу GOVSATCOM.

«Відтепер усі держави-члени можуть отримати доступ до суверенного супутникового зв'язку – військового та урядового. Захищеного й зашифрованого. Він створений у Європі, експлуатується в Європі та перебуває під європейським контролем», – заявив на Європейській космічній конференції комісар ЄС із питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. Ймовірно, натякаючи на «високі» та «прогнозовані» відносини ЄС із США.

Україна запросила доступ, і зараз ведеться робота щодо його забезпечення, додав спікер.

Чи здатний зараз GOVSATCOM конкурувати зі Starlink? Який реальний зиск може мати Україна від доступу до частини європейського «космічного щита»? Чому Європа зволікала із запуском GOVSATCOM? Та як війна в Україні вплинула на шліфування супутникової програми?

На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Що таке GOVSATCOM і чому в ЄС «повільно запрягали»?

Цю програму захищеного урядового зв’язку Європейська комісія розпочала 2021 року – у межах більш великої космічної програми ЄС.

Керувати процесом стало Європейське агентство супутникового зв'язку (EUSPA). Йому доручено створення, розвиток, координацію та управління мережею користувачів GOVSATCOM.

По суті GOVSATCOM – це сервіс, що агрегує вже наявні супутникові ресурси держав ЄС і комерційних операторів. Він орієнтований виключно на державних користувачів (уряди, армію, служби безпеки, кризове управління).

Перші послуги GOVSATCOM планували запустити ще 2024 року, а повної оперативної готовності досягнути до 2027 року.

Проте запуск «трохи» перенесли. На практиці з’ясувалося, що у країн ЄС:

• різні стандарти безпеки, криптографії, класифікації даних;
• супутники – різних поколінь і виробників;
• рівень захисту каналів не відповідав військово-урядовим сценаріям нового типу загроз.

Планку вимог підвищила війна в Україні. Після 2022 року GOVSATCOM перестав бути «зручним захищеним зв’язком для урядів» і став елементом оборонної архітектури ЄС. З’явилися нові вимоги:

• стійкість до глушіння та кібератак;
• резервування у кризових сценаріях;
• можливість використання в зоні бойових дій;
• інтеграція з військовими структурами та НАТО.

Ще одна причина «гальмування» – старт IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite) наприкінці 2022 року. Це ще одна супутникова програма ЄС.

На відміну від GOVSATCOM, IRIS² – власна супутникова система ЄС, а не сервіс на базі наявних супутників. Вона має повноцінно запрацювати у 2029–2030 роках, матиме 290–300 супутників на LEO- та MEO-орбітах, буде доступна не лише урядам, а й бізнесам і пересічним користувачам. Втім зі старту потрібно було «вбудовувати» GOVSATCOM в IRIS², тобто зробити урядовий зв’язок сумісним елементом усієї екосистеми.

Тож наразі, за словами Андрюса Кубілюса, ЄС зробив перший крок у роботі GOVSATCOM.

«Нове супутникове угруповання покликане надавати захищені урядові комунікаційні послуги ЄС і його державам-членам, а також широкосмуговий зв'язок для європейських громадян та приватних компаній. Для пожежних служб, поліції, військових, берегової охорони та інших уповноважених користувачів таке об'єднання послуг означає, що їм не потрібно шукати та бронювати захищені послуги супутникового зв'язку безпосередньо в постачальників послуг – громіздкий і трудомісткий процес, який може значно затримати реагування на надзвичайні ситуації», – раніше пояснювали в EUSPA.

Скільки супутників зараз «працюють» на GOVSATCOM

Наразі небагато. Відомо, що GOVSATCOM використовує пулінг ресурсів від 8 супутників із п'яти країн ЄС: Франції, Іспанії, Італії, Греції та Люксембургу.

Зараз зона покриття простягається від півдня Гренландії до Південної Америки на захід і до Індії на схід.

Усі супутники (назви не розкриваються) – на геостаціонарній орбіті. GEO-орбіти типові для урядових систем через надійність і великий радіус дії. Але вони мають вищу затримку (зазвичай 550–700 мс) та нижчу швидкість (до 100+ Мбіт/с) порівняно з LEO/MEO. Зокрема, порівняно зі Starlink, на конкуренцію з яким натякають європейські урядовці.

Який обсяг інвестицій в GOVSATCOM?

Бюджет доволі скромний (442 млн євро на 2021–2027 роки) порівняно з IRIS², у яку заплановано «влити» близько 10 млрд євро до 2032 року.

Така значна різниця пояснюється просто: GOVSATCOM базується на пулі наявних супутникових ресурсів від країн – членів ЄС, а не на будівництві нової інфраструктури з нуля. Тому основні інвестиції – витрати на інтеграцію, хаб-систему та координацію, а не на запуск супутників.

Найбільший відомий контракт – розробка та впровадження GOVSATCOM Hub (ключового елементу програми) – на 107 млн євро.

Які послуги може отримати Україна від GOVSATCOM?

У EUSPA розповідають, що держави – члени ЄС за допомогою кількох кліків уже можуть подати запит на надання послуг.

«GOVSATCOM – проста у використанні, безпечна платформа, яка працюіє безперебійно», – пояснює керівник відділу комунікацій EUSPA Хуан Рамон Лопес Каравантес.

Урядовим клієнтам надають 35 програм обслуговування із закритого каталогу.

«Каталог призначений тільки для держав-членів і повністю захищений і зашифрований», – розповідає керівник відділу безпечного зв’язку та космічного спостереження в Генеральному директораті Європейської комісії з оборонної промисловості і космосу Жеремі Годе. Суть цих 35 програм також не афішується.

Втім, якщо Україні нададуть доступ до GOVSATCOM, наша країна зможе скористатися цими ж 35 програмами. Вони адаптовані для урядових, військових і кризових потреб та гіпотетично надають:

• захищений супутниковий зв'язок для оборони та безпеки (зашифровану передачу даних, голосу та відео для військових операцій, захисту критичної інфраструктури тощо);
• дипломатичний та інституційний зв'язок (захищений обмін чутливою інформацією для посольств, урядових установ);
• морський, прикордонний і повітряний нагляд (послуги для моніторингу Чорного моря, кордонів та повітряного простору);
• кризовий менеджмент і гуманітарні операції (доступ до супутників для координації рятувальних робіт).

Весною 2025 року Україна та Євросоюз підписали угоду про приєднання до компонентів космічної програми ЄС. Тоді нашій країні надали доступ до трьох типів моніторингу Copernicus, Space Weather та Near-Earth Objects із квітня 2025 року:

• Copernicus (земне спостереження): отримання супутникових знімків для моніторингу довкілля, наслідків бойових дій, безпеки та управління надзвичайними ситуаціями;
• Space Weather (космічна погода): моніторинг явищ у космосі, що впливають на енергосистеми, супутники та зв'язок;
• Near-Earth Objects (навколоземні об'єкти): відстеження космічних тіл, що можуть становити загрозу, і підвищення обізнаності про космічну ситуацію.

Тож імовірно GOVSATCOM доповнить спроможності України.