Українці, що будують Європу: історія Владислава Паламарчука

Владислав Паламарчук за півтора десятка років виріс від найманого робітника до підрядника, чиї бригади зводили офісні висотки у Варшаві. Його кар'єра – приклад того, як далеко можна зайти в будівельній ніші, де за кордоном зайняті сотні тисяч українців.

Будівництво залишається однією з найбільших сфер, у яких працюють українці за кордоном. Здебільшого це наймана праця, проте окремі фахівці з часом стають самостійними підрядниками, які ведуть проєкти, наймають команди та особисто відповідають за результат перед замовником. Владислав Паламарчук пройшов саме такий шлях, і його історія показує, з яких етапів він складається.

За роки роботи Владислав звів сотні об'єктів у п'яти країнах – Україні, Ізраїлі, Чехії, Німеччині та Польщі. Найпомітнішим із них став офісний комплекс The Warsaw HUB у Варшаві, який згодом перейшов у власність корпорації Google.

Стартовий капітал: досвід управління

Перший бізнес Владислав заснував ще в Україні, задовго до переходу в будівництво. Його компанія «Реноплюс» випускала палетну заготовку для піддонів, працювала у дві зміни, її штат налічував 37 працівників. Серед клієнтів були українські підприємства – «Дніпровуд», «Торчинпродукт», Немирівський і Житомирський силікатний заводи, – а також замовники з Італії та Німеччини.

Ізраїль: перехід у будівництво

У 2012 році Владислав перебрався до Ізраїлю та вперше зайнявся будівництвом професійно. Співпраця з компаніями Romgeves, Tidar і Baran дала йому практику на різнопрофільних майданчиках: він працював на заводі Sodastream, будівництві поліцейської академії у Бейт-Шемеші, офісах страхових компаній Ariel та Crystal у Рамат-Гані й багатоповерховому комплексі Champion. За кілька років фахівець охопив промислові, комерційні й адміністративні будівлі, і згодом ця широта досвіду дозволила йому братися за замовлення будь-якого профілю.

Чехія та Німеччина

Наступним напрямом для нього стала Центральна Європа. Упродовж 2018–2019 років будівельник понад рік працював у Чехії, де зводив автосалони мережі AAAuto, супермаркети Albert, а також офіси, готелі та пивоварні, а вже у 2020-му реалізував логістичний склад у Німеччині. Кожна нова юрисдикція надавала свій набір будівельних норм, дозвільних процедур і технічних вимог, які доводилося опановувати безпосередньо на майданчику.

Ключовий ринок: Польща

Найдовше й найрезультативніше Владислав працював у Польщі, куди прийшов на запрошення перших замовників – компаній Melgips у Гданську та Pekabud у Варшаві. Головною перешкодою на старті виявився мовний бар'єр, який він зняв, опанувавши польську. Особливої конкуренції з місцевими підрядниками будівельник не відчув: замовлення приходили завдяки швидкості та якості виконання, а нові клієнти дізнавалися про нього за рекомендаціями попередніх.

Найкраще рівень його організації ілюструє період, коли він вів об'єкти одночасно у двох країнах. Певний час підрядник керував майданчиками у Чехії та Польщі, між якими 850 кілометрів, і робив це без щоденної особистої присутності на кожному з них. Система трималася на чіткому розподілі відповідальності: команда отримувала конкретні завдання й терміни, а розрахунок відбувався після здачі узгодженого обсягу робіт. Здатність контролювати віддалені майданчики на такій відстані вивела його на рівень організатора, а не просто виконавця.

The Warsaw HUB

Найбільшим об'єктом польського періоду став The Warsaw HUB – офісний комплекс у районі Воля, один із найтехнологічніших у столиці. Три його вежі загальною площею понад 110 тисяч квадратних метрів, дві з яких сягають 130 метрів заввишки, звів бельгійський девелопер Ghelamco, а згодом весь комплекс придбала корпорація Google.

На цей майданчик Владислава запросили ще під час його роботи в Чехії, коли польська сторона оцінила якість зробленого ним раніше. Його бригади брали участь у спорудженні всіх трьох будівель комплексу, і замовлення такого класу, що вимагало підвищеної точності й відповідності найвищим будівельним нормам, закріпило за ним статус спеціаліста, якому довіряють масштабні завдання.

Власна компанія та команда

Паралельно з роботою на об'єктах будівельник розвивав власну справу. Фірму Masterkay він зареєстрував у 2022 році, повернувши назву, яку мав ще у 1990-х, а до цього заснував і згодом продав іншу компанію – Gewerbud. Кістяк його структури складають постійна команда та кілька перевірених субпідрядників, з якими він працює на регулярній основі.

Окрім власної бригади, на польських майданчиках у різні періоди Владислав залучав до 50 українських робітників, передаючи їм практику роботи за європейськими стандартами. Обсяги компанії теж говорять про масштаб: щомісяця вона здає 2500–3000 квадратних метрів, а бюджети окремих проєктів сягають кількох мільйонів злотих.

Сонячна енергетика

В останні роки спеціалізація Владислава розширилася на відновлювану енергетику. У складі команди GOLDBECK SOLAR – одного з провідних гравців європейського ринку сонячних електростанцій – він брав участь у будівництві промислової фотовольтаїчної станції потужністю 10 МВт під Варшавою, де виконував монтаж панелей, несучих конструкцій і супутнього обладнання.

Наступний крок

Свій шлях Владислав Паламарчук почав із деревообробного цеху в Україні, а дійшов до офісних хмарочосів у центрі Варшави, і кожен його етап вимагав нової навички – від управління колективом і адаптації до місцевих норм до організації віддалених команд та освоєння незнайомих сегментів будівництва. Наразі підрядник розглядає вихід на ринок США, де зберігається стабільний попит на фахівців із міжнародним досвідом. Набуті за кордоном навички згодом можуть прислужитися і у відбудові України – зокрема через тих українських будівельників, яких він навчав на своїх майданчиках.