Прем'єра тижня: історична сімейна драма «Вічність»

Сюжет. Франція, кінець ХІХ століття. Валентина (Одрі Тоту), одна з п'яти дочок (двоє – померли у дитинстві) родини Буржуа, у 17 років вийшла заміж за Жюля і через 20 років, народивши йому десятеро дітей, поховала чоловіка. Не всі з дітей дожили до дорослого віку, дехто помер від хвороб, дехто загинув на війні. Родинну лінію продовжив син Валентини Анрі, одружившись із подругою дитинства Матильдою (Мелані Лоран). Та за своє не надто довге життя встигла народити 12 дітей. Лише п'ятьох до трагічної загибелі чоловіка встигла народити кузина і подруга Матильди Габріела (Береніс Бежо). Проте до нашого часу родинне дерево Буржуа розрослося до двох сотень нащадків.

В українському прокаті: з 30 березня

Бокс-офіс: $910 000

Бекграунд. Свій перший франкомовний фільм («Вічність» знято у копродукції Франції та Бельгії) режисер Чан Ань Хунг зняв за мотивами роману «Елегантність вдів» французької письменниці Аліси Ферней. «У мене не було тісного зв'язку з моїм корінням, сім'я для мене – це не більше трьох найближчих людей, – говорить Чан Ань Хунг, який народився у В'єтнамі та переїхав до Франції, коли йому було 12 років. – Тож коли я бачу столітню історію величезної родини, це вражає мене».

Режисер сам написав сценарій «Вічності». У нього вийшла медитативна історія, в якій народження чергуються зі смертями – саме у цьому вічному чергуванні Чан Ань Хунг і вбачає головний сенс людського життя. Усе відбувається на тлі мальовничих пейзажів, під фортепіанну музику та неквапний закадровий голос (текст начитує дружина режисера), майже без діалогів.

На рахунку Чан Ань Хунга – номінація на «Оскар» у категорії «Найкращий іноземний фільм» за «Аромат зеленої папаї» (1993), неодноразова участь у Каннському та Венеційському кінофестивалях та здобуті там призи. Утім, «Вічність», попри зірковий акторський склад та явне тяжіння до артхаусу, оминула фестивалі. У світовому прокаті, що стартував у вересні минулого року, стрічка, бюджет якої не розголошується, уже зібрала $910 000.

Вам сподобається, якщо: ви любите медитативні стрічки, в яких відсутність великої кількості подій чи сюжету взагалі компенсують мальовничість, декорації і костюми.

Вам не сподобається, якщо: ви не вважаєте, що головний сенс життя жінки полягає в тому, щоб вийти заміж і народити дюжину дітей.

Головна причина подивитися: акторська гра Одрі Тоту, Мелані Лоран і Береніс Бежо, які попри мінімалізм сюжету і діалогів демонструють талант грати обличчям на крупному плані.

У тім самім дусі:

«Спокута», 2007

Режисер Джо Райт

Знятий за мотивами однойменного роману Ієна Мак'юена фільм з Кірою Найтлі, Джеймсом МакЕвоєм і Ромолою Гарай у головних ролях розповідає про те, як бурхлива фантазія підлітка й одне необережне слово можуть зруйнувати кілька життів.

«Древо життя», 2011

Режисер Теренс Малік

Теренс Малік розмірковує над історією власної родини через свої дитячі спогади (батьків грають Бред Пітт та Джессіка Честейн). Щоправда, оповідь він починає здалеку, від Великого вибуху і динозаврів, і, зрештою, розповіддю про одну сім'ю не обмежується. За це епічне полотно Малік отримав Золоту пальмову гілку в Каннах.

«Юність», 2014

Режисер Річард Лінклейтер

Цю стрічку Лінклейтер знімав 11 років: просто час від часу збирав тих самих акторів і фільмував епізоди. У результаті йому вдалося створити художню, проте вкрай реалістичну хронологію дорослішання головного героя і змін, які відбувалися в житті його родини.