Прем'єри тижня: «Красиво піти» і «Ліки від щастя»

«Красиво піти»

Сюжет. Пенсіонер Джо (Майкл Кейн) отримав попереджувальний лист з банку через невиплату кредиту на будинок, в якому він живе з дочкою-медсестрою і онукою-старшокласницею. Проблема в тому, що кредитна ставка різко зросла, а компанія, де Джо пропрацював багато років, перестала платити йому пенсію через власні фінансові труднощі. І саме тоді, коли Джо прийшов до банку, щоб з'ясувати, як йому не втратити житло, до відділення вдерлися грабіжники. У процесі ніхто не постраждав, а от у Джо народилася ідея: чому б і собі не пограбувати банк?

Спочатку його найкращим друзям – Віллі (Морган Фрімен), якому хотілося б частіше бачитися з онукою, що живе на іншому кінці країни, та Альберту (Алан Аркін), сварливому саксофоністу, який останні 10 років готується до смерті, – ідея здається абсурдною. Та трохи поміркувавши, друзі починають розробляти план ідеального злочину.

В українському прокаті: з 6 квітня

Бюджет: $25 млн.

Бекграунд. «Красиво піти» – це римейк однойменного фільму 1979 року. Сценарій для нової версії написав Теодор Мелфі ( «Приховані фігури»). І у нього вийшла історія, по-перше, значно позитивніша і більш комедійна, а по-друге, із соціальним підтекстом. В оригіналі старі грабують казино від нудьги, а в оновленому варіанті – банк, клієнтами якого є багато років, щоб повернути власні пенсії. Режисер Зак Брафф, який частіше з'являється на екрані, причому переважно телевізійному, як актор (найвідоміша роль – у серіалі «Клініка») і для якого «Красиво піти» – третій повнометражний фільм (попередні два – «Країна садів» (2004) та «Хотів би я бути тут» (2014) – класичні інді-драми), прагнув зробити не римейк, а варіацію на тему. «Ми намагалися створити версію для 2017 року. У ній порушено багато соціальних тем, та ми не хотіли робити фільм надто важким, тож обрали суміш комедії та екшену», – пояснює він.

Вам сподобається, якщо: найбільше в комедіях ви цінуєте дотепні діалоги і вас не лякають жарти про смерть, бо головні герої шуткують на цю тему весь час.

Вам не сподобається, якщо: від кримінальної комедії ви чекаєте динаміки в дусі «Карти, гроші, два стволи». «Красиво піти» – розміреніший і значно іронічніший.

Головна причина подивитися: дізнатися, чи вдасться героям скоїти ідеальний злочин.

---

«Ліки від щастя»

Сюжет. Один з кращих співробітників великої нью-йоркської фінансової компанії помирає від серцевого нападу. На його місце приходить молодий амбітний містер Локгарт (Дейн ДеГаан), який багато працює і в роботі надає перевагу прибуткам, а не моральним принципам. Йому не дуже щастить: отримавши підвищення, він дізнається, що компанія готується до злиття з іншим гігантом ринку, однак має проблеми з документацією, до того ж її власник містер Пемброк вирішив не повертатися з двотижневої відпустки у швейцарських Альпах. Тож Локгарт вирушає до Швейцарії, щоб умовити Пемброка на декілька днів повернутися до Нью-Йорка.

Та коли він приїжджає до санаторію у горах, то дізнається, що вибратися із цього закладу, овіяного містичними історіями і схожого на психіатричну лікарню XIX століття, коли психіатрія була скоріше катуванням, ніж лікуванням, непросто. А познайомившись із пацієнтами, у тому числі юною Ханною, і відвідавши декілька процедур, котрі примусили його згадати всі дитячі травми, Локгарт починає здогадуватися, що перебування в цьому специфічному лікувальному закладі може виявитися не таким уже й корисним для здоров'я.

В українському прокаті: з 6 квітня

Бюджет: $40 млн.

Бокс-офіс: $24,2 млн.

Бекграунд. Режисер Гор Вербінські, відомий роботою над першою трилогією «Пірати Карибського моря», уже знімав хоррори: саме він у 2002 році зробив американський римейк японського фільму жахів «Дзвінок». Втім, «Ліки від щастя» – не хоррор у чистому вигляді, Вербінські додав стрічці психологізму, містики і навіть трохи філософії. «Ми досліджували, як це – бути хворим і заперечувати це. Не виключено, що це хвороба сучасної людини, – пояснює він свій задум. – Локгарт, мій герой, стає пацієнтом проти власної волі. Однак насправді це глядачі – пацієнти у темній кімнаті. Чому ми так легко піддаємося впливу фармацевтичних компаній або захоплюємося овочевими смузі та подібними речами? Бо ми знаємо: глибоко всередині з нами не все гаразд. Це – велика сучасна проблема, над якою ми міркуємо у фільмі».

Вам сподобається, якщо: вам подобаються психологічні трилери з елементами містики на зразок фільмів Девіда Лінча.

Вам не сподобається, якщо: від стрічки, яка починається як містична драма і сюжет якої розгортається за парадоксальною логікою сновидіння, ви чекаєте, що її автори дадуть вам лише натяк на висновки, які треба зробити з побаченого. У «Ліках від щастя» від початку щедро розкидані натяки на розв'язку, однак, на жаль, натяками справа не завершується: у фіналі фільму, що триває майже дві з половиною години екранного часу, його творці доволі детально розтлумачують усе, говорячи при цьому навіть те, про що можна було б і промовчати.

Головна причина подивитися: побачити, як хороший двогодинний психологічний трилер можна зіпсувати півгодинним фіналом, знятим на перетині трешевого хоррору і містичного фарсу.