Захворіло у світі
30,183,223
Померло у світі
946,158
Вилікувалось у світі
20,532,559
Захворіло в Україні
169,472
Померло в Україні
3,468
Вилікувалось в Україні
75,486
Канни-2017: 10 фільмів, які варто подивитися після кінофестивалю

Канни-2017: 10 фільмів, які варто подивитися після кінофестивалю

Хто здобув «Золоту пальмову гілку» та інші призи головної кіноподії світу

Канни-2017: 10 фільмів, які варто подивитися після кінофестивалю
Фото Shutterstock

28 травня завершився Каннський кінофестиваль, який цього року проходив у 70-й раз. Журі, що судило основний конкурс – 19 стрічок від таких світових зірок, як Франсуа Озон, Мехаель Ханесе, Мішель Хазанавічус, Софія Коппола, а також Сергій Лозниця, – очолив режисер Педро Альмодовар. Він та його колеги, серед яких – режисери Паоло Соррентіно та Пак Чхан Ук, актори Джессіка Честейн та Віл Сміт й інші, – віддали «Золоту пальмову гілку» англомовній шведській абсурдистській комедії про вплив мистецтва на життя «Квадрат» Рубена Естлунда.

Спеціальний приз журі отримала свіжа робота росіянина Андрія Звягінцева «Нелюбов». Історію про те, як дитина переживає розлучення батьків, показали на другий день фестивалю – і стрічка одразу потрапила до фаворитів нинішніх Канн.

Гран-прі фестивалю отримала драма французького режисера Робена Кампійо «120 ударів на хвилину» про активістів, які у 1990-х виступали проти дискримінації ВІЛ-позитивних людей. Кращим режисером міжнародне журі визнало американку Софію Копполу, яка показала історичну костюмовану драму «Обдурений». Призи за акторські роботи отримали Хоакін Фенікс за роль ветерана, котрий рятує дівчат від сексуального рабства, у нуарі Лінн Ремзі «Тебе ніколи тут не було» та Діана Крюгер за роль у трилері «З нізвідки» німецько-турецького режисера Фатіха Акіна. Одразу дві картини здобули призи за найкращі сценарії – «Тебе ніколи тут не було» та «Убивство священного оленя» грецького режисера Йоргоса Лантімоса. Одну з головних ролей в «Убивстві...» грає Ніколь Кідман, якій на 70-му Каннському кінофестивалі присудили спеціальну премію.

Mind вивчив конкурсні та позаконкурсні програми ювілейного Каннського кінофестивалю та обрав 10 стрічок, які варто подивитися і після його завершення.


«Лагідна»

Режисер Сергій Лозниця

У провінційному російському містечку жінку (Василина Маковцева) викликають на пошту: до відділення повернулася посилка, яку вона відправляла чоловікові. Той сидить у в'язниці за злочин, якого не скоював. Тепер жінка змушена вирушити до в'язниці, щоб з'ясувати, що саме там трапилося. Як і попередній ігровий фільм Сергія Лозниці «У тумані», «Лагідна» – це екранізація. Режисер, який виступив також і сценаристом, звернувся до однойменного оповідання Федора Достоєвського, тільки дію переніс у наш час. Стрічка є копродукцією Франції, України, Німеччини, Литви, Нідерландів та Росії.


«Хепі-енд»

Режисер Міхаель Ханеке

У попередній стрічці «Любов», яка у 2012 році стала тріумфатором у Каннах, режисер Міхаель Ханеке розповідав про старіння. У новій роботі він знову зняв 86-літнього Жана-Луї Трентіньяна, а також Ізабель Юппер. Цього разу Ханеке звернувся до найгострішої для європейців на сьогодні теми – мігрантів у ЄС. Багата французька сім'я проживає поряд з табором для мігрантів. Не помічати його мешканців та труднощів, з якими вони стикаються, здавалося б, неможливо – однак героям «Хепі-енду», що обирають тактику закривати очі на очевидні речі, це вдається. Попри назву стрічки, щасливого фіналу (Ханеке взагалі не знає, що це) історія не матиме.


«Обдурений»

Режисер Софія Коппола

У США триває громадянська війна. До закритого жіночого пансіону на півдні потрапляє поранений янкі (Колін Фаррел). Попри розбіжності у поглядах жінки (Ель Феннінг, Кірстен Данст, Ніколь Кідман) його рятують – і дуже швидко цей добрий вчинок обертається на драму про пристрасть і секс, яка розгортається в готичних декораціях. Шостий повнометражний фільм Софії Копполи – це римейк стрічки 1971 року з Клінтом Іствудом у головній ролі, яка була екранізацією роману Томаса Куллінана «Розмальований диявол». За цей фільм каннське журі віддало Копполі приз за кращу режисуру.


«Світ, повний чудес»

Режисер Тодд Хейнс

У 1927 році Роуз вирушає до Нью-Йорка, щоб зустрітися зі своїм кумиром – акторкою Лілліан Мейг'ю (Джуліанна Мур). У 1977 році Бен також вирушає до Нью-Йорка – він прагне знайти свого батька. Пошуки в обох випадках приводять героїв до одного й того ж місця, і їхні долі виявляються дивним чином пов'язані, попри 50 років, що їх розділяють. Тодд Хейнс («Керол») екранізував книгу «Світ, повний чудес» Браяна Селзніка – письменника, за чиїм твором Мартін Скорсезе зняв свого «Хранителя часу».


«Окча»

Режисер Пон Чжун Хо

У дівчинки Мії є дивний друг – фантастична істота на ім'я Окча. Одна мультинаціональна компанія має на меті викрасти Окчу, щоб перетворити на об'єкт досліджень. Та Мія сповнена рішучості не допустити цього. Південнокорейський режисер Пон Чжун Хо, на рахунку якого – постапокаліптичний трилер «Снігобур» (2013), детективна драма «Мати» (2009), котра номінувалась на «Золоту пальмову гілку», та інші, зняв у своїй новій стрічці Тільду Суїнтон, Пола Дано та Джейка Джилленхола. «Окча» стала однією з найнеочікуваніших стрічок у основному каннському конкурсі: по-перше, фільм зроблений за підтримки Netflix, а по-друге, він є занадто жанровим як для Канн.


«Історії сім'ї Мейровіц»

Режисер Ной Баумбах

Канни-2017: 10 фільмів, які варто подивитися після кінофестивалю
Кадр з фiльму «Історії сім'ї Мейровіц»
Фото imdb.com

Немолодий уже художник Гарольд (Дастін Хоффман) все життя намагався налагодити стосунки з сім'єю. Коли у Нью-Йорку відкривається ретроспектива його творів, він запрошує на вернісаж усіх своїх численних родичів (Адам Сендлер, Бен Стіллер, Емма Томпсон та інші), і це сімейне зібрання перетворюється на трагікомічний фарс. Режисер Ной Баумбах («Люа Френсіс», «Грінберг») зняв цю стрічку на замовлення Netflix – що свідчить про серйозність намірів цього ресурсу розвивати напрямок великого кіно. Та справжня несподіванка – це потрапляння в основний Каннський конкурс комедії з Адамом Сендлером і Беном Стіллером.


«Подвійний коханець»

Режисер Франсуа Озон

У новому фільмі зірка французького кіно Франсуа Озон знову береться за свою улюблену тему складних стосунків між жінками, чоловіками та іншими чоловіками. Хлоя (Марина Вакт, зірка іншої стрічки Озона «Молода і прекрасна»), щоб вилікуватися від депресії, починає відвідувати психотерапевта Поля (Жеремі Реньє). Стосунки швидко переростають у любовні, і пара починає жити разом. А ще за деякий час Хлоя дізнається, що у сексуальності Поля є інша, неочікувана для жінки сторона.


«Убивство священного оленя»

Режисер Йоргос Лантімос

Стівен (Колін Фаррел), успішний хірург, та його дружина Анна (Ніколь Кідман) хочуть всиновити Мартіна – підлітка з проблемної сім'ї. Та хлопець виявляється зовсім не таким, яким хочуть його бачити прийомні батьки, і все це виливається у катастрофу. Втім, дещо абсурдну – як і в попередніх стрічках грецького режисера Йоргоса Лантімоса «Лобстер» з тим же Фаррелом в одній з головних ролей та «Ікло», котре у 2009 році здобуло у Каннах премію «Особливий погляд».


«Як розмовляти з дівчатами на вечірках»

Режисер Джон Кемерон Мітчелл

Актор і режисер Джон Кемерон Мітчелл вже привозив до Канн свої стрічки: у 2006 році на фестивалі відбулася прем'єра його еротичної комедії «Клуб Shortbus». Його нову стрічку – фантастичну романтичну комедію «Як розмовляти з дівчатами на вечірках» – знову показали поза конкурсом. Цього разу Мітчелл екранізував оповідання Ніла Геймана. На головні ролі – іншопланетянки Зен та королеви панків – він запросив Ель Феннінг та Ніколь Кідман.


Канни-2017: 10 фільмів, які варто подивитися після кінофестивалю
Iлюстрацiя imdb.com

«Плоть і пісок»

Режисер Алехандро Гонсалес Іньярріту

Ліричний герой стрічки приходить до тями посеред пустелі. Роздивившись навколо і не виявивши жодних ознак цивілізації, він за декілька хвилин бачить групу людей, які намагаються нелегально перейти кордон і яких переслідують гелікоптери. Фільм триває лише шість з половиною хвилин, а ліричним героєм є сам глядач, оскільки нова робота Іньярріту – це експеримент з віртуальною реальністю, який критики вже назвали революцією в кінотехнологіях. Оператором виступив Еммануель Любецкі, з яким Іньярріту зняв «Легенду Г'ю Гласса».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті