Книга місяця: чого чекати від «Інтернату» Сергія Жадана

Книга місяця: чого чекати від «Інтернату» Сергія Жадана

І ще три новинки серпня

Цей матеріал також доступний російською
Книга місяця: чого чекати від «Інтернату» Сергія Жадана
Фото Сергій Жадан / facebook

Сюжет. Протягом трьох днів шкільний учитель української мови Паша шукатиме і везтиме додому з інтернату свого племінника Сашу. Рівно стільки часу знадобиться головному герою, щоб прокрутити у голові спогади про власне життя, невдалі стосунки, родинні сварки. Наражаючись на небезпеку, яка йде звідусіль – від українських військових, злих через безсилля і відсутність адекватного командування, втрати і зради, від бойовиків у новій незрозумілій формі та з дивними акцентами, від місцевих на їхньому боці, які, отримавши зброю, зводять старі рахунки, від голодних собак і замінованих лісосмуг, – Паша переживатиме інше дорослішання та процес самовизначення, що раніше його не потребував.

Приїхавши у місто, де розташований інтернат, Паша опиняється в безвихідній ситуації, адже звідти саме вибили українську армію, влада перейшла в інші руки, а сам навчальний заклад вкотре став центром ідейного протистояння. Його директорка Ніна, зберігаючи холодний спокій, доглядає дітей. Вона відверто звинувачує Пашу та фізрука у тому, що війна – їхня провина. Перед цим жінка боронила український прапор від місцевих прихильників молодих республік, чим підписала собі доволі жорстокий вирок. Тепер Паша з малим змушені блукати в тумані зимової відлиги і ховатися, бо в сірій зоні війни не існує своїх і чужих. Смерть вичікує, проходячи повз, залишаючи псячий запах. Між іншим, Жадан щедро використовує в книжці описи запахів, можливо, тому, що їх людина запам’ятовує найкраще. Чи вдасться Паші з племінником повернутися додому? Втім, головне питання в іншому: якими вони повернуться? Коли минуле набуває форми мрії, а майбутнє здається чимось надто нереальним, залишається сьогодення. І в тому, що для когось воно все ж таки є, зберігається надія на мир.

Видавництво: Meridian Czernowitz 

Наклад: 20 000 примірників.

Бекграунд. Між попереднім романом «Месопотамія», який приніс письменнику кілька вітчизняних та іноземних премій і був одностайно позитивно сприйнятий критиками, та «Інтернатом» минуло три роки. За цей час Сергій Жадан, уродженець Луганської області, здійснив чимало благочинних акцій на підтримку української армії та прифронтових міст. Розуміючи ментальну специфіку сходу і спілкуючись із солдатами, письменник виробив власне ставлення до того, що ми звикли називати АТО. Жадан постійно виступає проти мовних суперечок чи будь-якого іншого «міряння» патріотизмом, наполягаючи на тому, що лише діалог допоможе припинити як конфлікти всередині українського суспільства, так і безглузду війну на сході.

Вам сподобається, якщо: вам подобається реалістична література без купюр і евфемізмів, ви прагнете критично осмислити події на сході України, а також – просто любите поетичну прозу Жадана.

Вам не сподобається, якщо: ви переконані, що про події на сході України зараз потрібно писати лише у піднесено-геройській манері, і не згодні з тим, що мова крайнощів і непрощення дещо застаріла в XXI сторіччі. І ви просто не сприймаєте стиль Жадана. 

Головна причина прочитати: подивитися на ситуацію на сході України очима звичайної людини без зброї, яка опинилася між двох вогнів і змушена виживати та змінюватися, проходячи смертельно небезпечну ініціацію. «Інтернат» написаний автором, який знає про життя в регіоні більше, ніж транслюється з екранів і сторінок ЗМІ, що належать олігархам. Роман Жадана – той випадок, коли літературна цінність визначається змістом, а не формою.


Ще три новинки серпня:

Книга місяця: Інтернат Жадана

Ерік-Емманюель Шмітт, «Концерт пам’яті янгола»

Видавництво Анетти Антоненко

Збірка оповідань відомого франко-бельгійського письменника 2010 року отримала Гонкурівську премію, засвідчивши творчу універсальність Шмітта, якому вдається бути однаково добрим і в прозі, і в драматургії. «Концерт пам’яті янгола» містить лише чотири твори, але їхньої емоційної напруги, вишуканої оголеності людських недоліків вистачає на повноцінне захоплення талантом автора. Помста, ревнощі, байдужість до близьких, нездатність цінувати того, хто тебе кохає, – все це чудовий матеріал для Шмітта, котрий тонко, іронічно, без лицемірного моралізаторства з’ясовує, наскільки людина лишається вільною під тиском усіх цих пристрастей.

Нотатки автора, що додаються до збірки, – приємний бонус, який дозволяє дізнатися про любов Шмітта до деяких персонажів та про філософське підґрунтя, здавалося б, цілком побутових сюжетів. «Такими є основні умови людського існування: жити радше із запитаннями, аніж з відповідями», – пише він, викликаючи тінь Чехова над кожним примірником власної збірки.


Книга місяця: Інтернат Жадана

Вікторія Авеярд, «Багряна королева»

«Наш Формат»

Успіхи творів Джорджа Мартіна та Ніла Геймана, підкріплені успішними кінематографічними та телевізійними проектами, ще довго відгукуватимуться прихильникам фентезі новими варіаціями на тему вигаданих світів. Американська авторка Вікторія Авеярд, вчасно відчувши натхнення і вловивши  хвилю попиту, подарувала світу цілу трилогію, перша книжка якої вийшла і в перекладі українською. «Багряна королева» – твір для читання-відпочинку, текст, який хоча і не вирізняється глибиною і вигадливістю, все ж має певну інтригу, динамічний сюжет, персонажів, наче створених для екранізації, яка, до речі, незабаром з’явиться.

Якщо ви знайомі з «Голодними іграми» Сюзанни Коллінз, чекайте на легке дежавю. Сімнадцятирічна Мара Барров – дівчина-злодюжка, яка от-от піде на війну кудись у радіоактивну пустку постапокаліптичного світу. За суспільним розшаруванням вона належить до найнижчого прошарку багряних, але невдовзі дізнається про свої супергеройські здібності, через які вплутається в політичні інтриги й опиниться серед повстанців. В історії є кидання блискавками, бійки і ріки крові – все як годиться. Але не більше того.


Книга місяця: Інтернат Жадана

Борис Віан, «Серцедер»

«Вавилонська бібліотека»

Пізній твір Бориса Віана – класика літературного епатажу. Сюрреалістична розповідь про психіатра Жакмора, який опинився у приморському селищі, випадково прийняв пологи у Клементини та й залишився в її домі, щоб «піддати людей психоаналізові». Цей рудобородий чоловік переконаний, що він порожній, складається лише з рефлексів та звичок. І лише комплекси та сумніви інших людей здатні його «наповнити». Проте психоаналіз швидко перетворюється на злягання зі служницею, а вся надія залишається на чорного кота, ментальну субстанцію якого Жакмору вдається «інтегрально поглинути».

Щоб належно сприйняти цей твір, треба увімкнути іронію, використати трохи ерудиції та мати повагу до літературного експериментаторства. Тоді і критика психоаналізу, і пародії на психічні розладі, і нападки на релігію сприйматимуться більш глибоко та концептуально. 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті