Захворіло у світі
30,513,096
Померло у світі
951,994
Вилікувалось у світі
20,781,642
Захворіло в Україні
172,712
Померло в Україні
3,516
Вилікувалось в Україні
76,754
Шлях до себе: чому варто подивитися «Кольори» у театрі «Золоті ворота»

Шлях до себе: чому варто подивитися «Кольори» у театрі «Золоті ворота»

Як трагедії з історії цілої країни відбиваються на конкретній людській долі

Цей матеріал також доступний російською
Шлях до себе: чому варто подивитися «Кольори» у театрі «Золоті ворота»
«Кольори»
Фото Юрій Чех

Сюжет. Безтурботна Рожева із клоунським носом вірить у свято, Помаранчева робить ставку на повагу, Червона цинічно констатує, що «стара затрахає нам вуха своїми історіями», а Фіолетова прислужливо догоджає старій Чорній, прибираючи за нею і даючи пігулки. Усі зібралися святкувати день народження Марії. Бурлеск із різнокольоровими кульками і чорними жартами припиняється, коли починається монолог іменинниці: «Коли стоїш на краю, лишається зробити лише крок – і минуле неодмінно стане нічим, порожнечею. Я – Марія, моя земля – Україна, моя кров – червона. Знаю. Бачила. Батько – директор школи, мати – модельєр. Дитинство осяяне щастям і убите горем».

Перші дитячі спогади Марії – радісні: про варіння сливового джему в саду разом із сестрами. Потім батька визнали ворогом народу, а матір принижували і ґвалтували. Потім – Друга світова і депортація до Німеччини. Проблисками щастя стають зустрічі з коханням, їх у Марії було два. Після війни у Парижі Марія відкриває успішне ательє, та кар'єрні досягнення супроводжують невдачі в особистому житті. Двох дітей – Олександра і Олександру, допомагає виховувати незаміжня сестра. Одного дня Марія отримує звістку з України про смерть матері. Єдиною розрадою після втрати стає зустріч з Ріхардом.

Зараз Марія – сварлива стара, яка впадає у дитинство і постійно забуває, що Ріхард помер вісім років тому. У неї є онуки, та з ними їй дозволено бачитися двічі на рік.

Прем’єра: 4 лютого 2017 року.

Наступна вистава: 7 вересня 2017 року.

Шлях до себе: чому варто подивитися «Кольори» у театрі «Золоті ворота»
Фото facebook театру «Золоті ворота»

Бекграунд. В основі сюжету лежить рання п'єса Павла Ар'є, який вже виступив автором таких вистав для «Золотих воріт», як «Слава героям» і «Сталкери». Режисер-постановник вистави «Кольори» Влада Бєлозоренко заявила про себе пластичною постановкою для трупи SPLASH «1984» за однойменною антиутопією Джорджа Орвела.

Зав'язка спектаклю виглядає так, ніби на день народження старої Марії (вона ж – Чорна, Валерія Брянська) збираються її родички: Рожева (Лілія Цвелікова), Помаранчева (Анна Глухенька), Червона (Катерина Вишнева) і Фіолетова (Віталіна Біблів). Та з розвитком подій стає зрозумілим, що кожен з кольорів – це певний етап у житті Марії, чий характер визрівав від безтурботного рожевого до стиглого червоного і з роками дійшов до похмурого чорного. Показуючи складну долю однієї жінки, постановники «Кольорів» прагнуть дати відповідь на глобальні питання: що таке справжня батьківщина та чи можна ототожнювати країну із домівкою.

Шлях до себе: чому варто подивитися «Кольори» у театрі «Золоті ворота»
Фото Юрiй Чех

На 19-му Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» «Кольори» здобули перемогу в п'яти номінаціях з 13. Зокрема, за кращу режисуру, краще образно-пластичне рішення (Павло Івлюшкін) і кращу жіночу роль (Валерія Брянська).

Шлях до себе: чому варто подивитися «Кольори» у театрі «Золоті ворота»
Фото Юрій Чех

Вам сподобається, якщо: ви любите психологічні драми з елементами символізму.

Вам не сподобається, якщо: вас не розчулюють сентиментальні історії з життя інших, тим більше коли ці інші – радше узагальнені образи, ніж конкретні люди.

Головна причина подивитися: переконатися, що всі ми родом із дитинства, а відкриті гештальти, що не дають спокою усе життя, закрити можна, тільки знайшовши справжніх однодумців.

Шлях до себе: чому варто подивитися «Кольори» у театрі «Золоті ворота»
Фото Юрій Чех

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті