Дивізії задоволення: чому варто піти на виставу-концерт Joy Division від «Дикого Театру»

Сюжет. На сцену виходить злий доктор (Ігор Лапіга), який невтішно констатує настання кінця всього. Згодом він жуватиме попкорн із пластикового кошика для білизни і виписуватиме головному герою, Яну Кьортісу (Олексій Доричевський), засновнику й солісту Joy Division, рецепт для полегшення страждань музиканта від епілепсії. Кьортіс вельми чутливо сприймає все, що трапляється з ним: з трепетом ставиться до дівчини, Дебори Вудрафф (Ксенія Оніщенко, автор ідеї та режисер вистави), з якою скоро одружиться, але побут і бідність виводять манчестерського поета із себе. Одного разу він спокушає бельгійську журналістку Анік Оноре (Оксана Борбат), яка прив’язується до музиканта і розділяє його страждання від епілепсії та творчої невдоволеності. Увесь цей час Кьортіса не лишають думки про самогубство. Перша спроба йому не вдається: наковтавшись пігулок, він боїться, що тепер його мозок функціонуватиме неповноцінно.

Тоді барабанщик Стівен Морріс (Сергій Журавльов) ділиться власним спостереженням, що Ян, виконуючи роботоподібні, а насправді епілептичні рухи на сцені, входить у транс, який зводить до нуля ефект ліків. Але Кьортісу мало трансу, спровокованого хворобою, він також погоджується на гіпноз, який записує на плівку гітарист Бернард Самнер (Роб Фельдман).

10 епізодів із життя музикантів чергуються із каверами на пісні Joy Division у виконанні музикантів Валентина Бойка, Дениса Скуратівського, Михана Сінкопи, а також монологами збірного образу Мерилін Монро (Інна Ковальова).

Прем’єра: 15 липня 2017 року

Наступна вистава: 19 січня 2018 року

Бекґраунд. Проіснувавши всього три роки і випустивши два студійні альбоми, гурт Joy Division розпався у 1980 році – після самогубства Кьортіса. Решта учасників Joy Division кілька місяців потому утворили групу New Order, яку очікував комерційний успіх і відхід від пост-панку до танцювальної й електронної музики.

15 липня 2018-го соліст Joy Division Ян Кьортіс відсвяткував би свій 62-й день народження. Саме йому «Дикий театр» і присвячує повернення вистави до свого репертуару. Стара версія вистави стала першою театральною подією на «Арт-заводі Платформа» у липні 2015 року. Після прем'єри на «Платформі» спектакль зіграли на «Гогольfest».

Продюсер «Дикого Театру» Ярослава Кравченко аргументує: «Ми просто повернули спектакль, який любили, додавши досвіду, отриманого за ці два роки. Оновився склад музикантів, з’явилась ліричність, на відміну від оригіналу. Хлопці переосмислили музику і зробили її зрозумілою для сучасного слухача. На 80% оновився акторський склад: із дев'яти акторів, задіяних у виставі, тільки три непрофесійних − доктор, Монро і продюсер». До речі, продюсера Тоні Уілсона грає генеральний продюсер «Нового каналу» Олексій Гладушевський або Володимир Кравчук.

Музиканти, які виконують кавери на композиції Joy Division, зазначають, що музика цих британців їм близька за духом. Гітарист Валентин Бойко, актор «Театру на Подолі» і соліст українського рок-гурту Switch On The Light, грає музичне альтер-его Яна Кьортіса: «Ми знайомимо людей зі справжньою музикою, що йде від душі, а не від продюсера. Якщо таких проектів буде більше, ми переможемо сірість і духовне зубожіння».

Бас-гитарист Денис Скуратівський потрапив до панк-тусовки у 16 років, де він познайомився із Миханом Сінкопою − ударником у виставі Joy Division. Сінкопа вплинув на формування музичних смаків Скуратівського, який відтоді підсів на The Cure, Marilyn Manson та Aphex Twin.

У виставі також задіяні Олександр Ломко та Олександр Поцілунків. Хореограф − Євген Сухомлин, дизайном займається Олена Нікуліна, асистент режисера − Марина Ковальчук.

Автори підкреслюють: «Ви потрапите на концерт, де багато живої музики, щоб танцювати, і водночас на виставу, де є на що подивитись».

Вам сподобається, якщо: ви – фан Joy Division чи «Дикого Театру», або обох одразу, любите лайви і легкий слем. А також, якщо ви готові до контрасту веселощів і співчуття, бо буде багато про наболіле з уст музикантів.

Вам не сподобається, якщо: вам не близька театральна історія, коли глядач стає співучасником подій або ви скептично ставитесь до мату на сцені.

Головна причина подивитися: нарешті послухати Joy Division, а для підготовленого слухача – стати глядачем і свідком творчих пошуків поета і музиканта Яна Кьортіса та його однодумців, яких він зібрав в один колектив.