Заради завтра: 5 найважливіших інсайтів COP26
Світові лідери ухвалили історичні рішення щодо вугілля, дерев, грошей, метану та геополітики
З 31 жовтня до 12 листопада в шотландському місті Глазго проходила COP26 – 26-та щорічна конференція ООН зі зміни клімату. На ній 120 глав держав та урядів обговорювали виконання головної мети ООН – як утримати глобальне потепління в межах 1,5°C. Лідери країн домовилися зупинити дефорестацію, припинити спалювання вугілля та скоротити викиди метану.
Mind пропонує дізнатися про основні угоди, укладені на COP26.
«Лісова декларація»: 110 країн домовилися зупинити дефорестацію до 2030 року
Лісові вирубки та пожежі відповідають за 11% викидів CO2 в атмосферу. Перше важливе рішення, ухвалене на COP26, покликане зменшити цю проблему. Лідери США, Росії, Бразилії та ще понад 100 країн, де зосереджено більш як 85% світових лісів, пообіцяли зупинити скорочення площі зелених насаджень до 2030 року.
Щоб підкріпити цю угоду, Євросоюз та 11 країн зобов'язалися виділити $12 млрд у 2021–2025 роках на «припинення вирубки лісів і деградації земель». Ще $7,2 млрд пообіцяли витратити на це приватні компанії.
Голова саміту COP26 британський прем'єр-міністр Борис Джонсон назвав цю угоду найбільшим проривом у захисті лісів за одне покоління.
«Ліси поглинають вуглець, який ми викидаємо в атмосферу. Вони потрібні для нашого виживання. Завдяки сьогоднішнім безпрецедентним обіцянкам у нас буде шанс покласти край довгій історії людства як завойовнику природи й натомість стати її охоронцями», – зазначив Борис Джонсон.
Проте критики зазначають, що країни вже укладали схожу угоду сім років тому, і вона не мала наслідків. Міждержавний документ під назвою «Нью-Йоркська декларація щодо лісів» 2014 року підписали 40 країн, пообіцявши знизити швидкість втрати природних лісів Землі вдвічі до 2020 року.
Проте, як пише New Scientist, через п'ять років після укладання «Йоркської декларації щодо лісів» темпи вирубки збільшилися більш ніж на 40%. «Наразі наша планета за рік втрачає 26 млн гектарів лісів. Це приблизно площа Великобританії», – повідомляє New Scientist.
Відмова від вугілля: 46 країн зобов'язалися закрити вугільні електростанції до 2050 року
Вугілля – найбрудніше паливо для виробництва електроенергії. 46 країн, зокрема Україна, Польща, Індонезія, Великобританія та Південна Корея, підписалися під угодою про припинення його використання. Вони заборонять нові проекти та відмовляться від наявних вугільних електростанцій, причому великі економіки зроблять це у 2030-х, а малі – у 2040-х роках.
«Це знаменний момент у наших глобальних зусиллях боротьби зі зміною клімату, оскільки країни з усіх куточків світу об'єдналися в Глазго та заявили, що вугіллю немає місця в нашій майбутній генерації електроенергії», – зазначив бізнес-секретар Великобританії Квазі Квартенг.
За словами президента COP26 Алока Шарми, 46 країн показали, що «вугілля більше не король» і забили перший цвях у труну вугільної енергетики. До їхньої угоди приєдналися кілька великих банків, оголосивши про припинення фінансування вугільної промисловості.
Проте екологів засмутило, що серед підписантів не було Китаю, на частку якого 2020 року припадало 54,3% світового споживання вугілля, Індії (11,6%) та США (6,1%). Ці три держави, імовірно, продовжать нарощувати споживання енергетичного вугілля, і можуть звести нанівець зусилля 46 країн щодо його скорочення.
«Глобальне метанове зобов'язання»: 100 країн пообіцяли скоротити викиди метану на 30% до 2030 року
Метан називають суперзабруднювачем і другим після CO2 винуватцем того, що температура Землі підвищилася на 1 °C порівняно з доіндустріальною ерою. Цей газ у 84 рази ефективніше утримує тепло, ніж CO2. Проте й зникає метан атмосфери набагато швидше – за 12 років, тоді як вуглекислий газ залишається на віки. Тому метан на конференції COP26 називали «яблуками, що висять найнижче», оскільки скорочення його викидів – це найпростіший і найшвидший спосіб охолодження Землі.
Сьогодні 60% глобальної емісії метану відбувається через людську активність, переважно через нафтогазовий видобуток, вирощування корів, культивацію рису та створення сміттєзвалищ. Гарна новина в тому, що наявні технології дозволяють відносно легко скорочувати й за допомогою супутників відстежувати викиди метану в атмосферу.
На COP26 понад 100 країн підтримали ініціативу Global Methane Pledge («Глобальне метанове зобов'язання»), пообіцявши скоротити емісію газу на 30% у 2020–2030 роках. Це має охолодити Землю на 0,2 °C, що дозволить людству виграти час на впровадження більш складних кліматичних ініціатив.
Global Methane Pledge стане першою глобальною угодою щодо скорочення викидів метану. На жаль, його не підписали три найбільші забруднювачі – Китай, Росія та Індія, на частку яких припадає третина світових викидів метану. Австралія, що входить до десятки найбільших емітерів газу через потужну вугільну промисловість, також відмовилася вступати в угоду.
Альянс GFANZ: 450 фінансових компаній зобов'язалися стати вуглецево-нейтральними до 2050 року
На COP26 було анонсовано нове об'єднання: Фінансовий альянс Глазго за нейтральність вуглецю (Glasgow Financial Alliance for Net Zero, GFANZ). Згідно з пресрелізом, до нього вступили понад 450 великих фінансових компаній, які контролюють активи на $130 трлн – 40% світового обсягу активів.
Учасники альянсу – банки, страхові, аудиторські компанії, пенсійні фонди, рейтингові агенції та фондові біржі – вирішили скоротити викиди парникових газів наполовину до 2030-го й до нуля до 2050 року. Вони зобов'язалися протягом 18 місяців виробити та показати план дій, а надалі регулярно звітувати про заходи, яких вживають.
«Уся глобальна фінансова система буде перебудована під вуглецеву нейтральність», – пообіцяв у виступі на COP26 міністр фінансів Великобританії Ріші Сунак.
Втім, як пояснює Financial Times, цифра $130 трлн – надто надхмарна, щоб у неї та в пов'язані з нею обіцянки можна було повірити. Навіть якщо банки враховували один актив кілька разів через ланцюжок запозичень, то все одно сумарний обсяг їхніх активів не перевищив би вшестеро ВВП США ($23 трлн). За припущенням Financial Times, нереалістична цифра $130 трлн покликана впадати у вічі керівникам бізнесів і привертати їхню увагу до того, що світ бореться за збереження клімату, і приватним компаніям теж треба впрягтися.
Співпраця США та Китаю: геополітичні супротивники домовилися про кооперацію
Найбільші країни – емітенти парникових газів, на частку яких припадає близько 40% глобальних викидів CO2, підписали на COP26 декларацію про співробітництво у боротьбі зі зміною клімату протягом наступного десятиліття.
Представник США Джон Керрі на пресконференції COP26 у середу, 10 листопада, порівняв цей американо-китайський договір із пактом про ядерне роззброєння, укладений між Рональдом Рейганом і Михайлом Горбачовим 1986 року. За його словами, і США, і Китай виграють від співпраці зі скорочення викидів.
«Ми не зможемо досягти нашої мети, якщо не працюватимемо разом. Нам потрібно підвищити амбіції, і нам потрібно вжити заходів до цього вирішального десятиліття», – наголосив Джон Керрі.
«Якщо ми досягнемо мети щодо скорочення на 30% метану до 2030 року, це буде рівносильно обнуленню викидів від усіх автомобілів у світі, усіх вантажівок у світі, усіх літаків у світі і всіх кораблів у світі. Наскільки це масштабно. Ось що лежить у нас на столі», – розповів Джон Керрі.
Як зазначено в пресрелізі дві країни створять американсько-китайську робочу групу, яка регулярно збиратиметься та формуватиме спільні мету, плани, політики та заходи щодо стримування глобального потепління в межах 1,5 °C.
Хоча в американсько-китайській угоді мало деталей, аналітики називають її негласним визнанням КНР, що кліматична криза потребує термінової уваги, і що Пекін відіграватиме велику роль у подоланні цієї глобальної проблеми.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
