Топ-менеджер Vodafone: «Я не бачу сьогодні жодної необхідності у 5G в Україні»

Топ-менеджер Vodafone: «Я не бачу сьогодні жодної необхідності у 5G в Україні»

Євген Булах – про технологічні змагання між операторами, цифровий розрив та готовність країни до експансії нових форматів зв'язку

Цей матеріал також доступний російською

Mind продовжує новий проект Mind Stream – у прямому ефірі на сторінці Facebook ми проводимо інтерв'ю з власниками різноманітних бізнесів і людьми, що відіграють значну роль у різних галузях української економіки. Протягом години ставимо їм запитання, які цікавлять читачів і користувачів соцмереж. Мета проекту – надати можливість нашій аудиторії вийти на «прямий зв'язок» з тими, хто задає тон у сучасному діловому полі країни.

Цього разу нашим співрозмовником став директор з продажу та абонентського обслуговування компанії Vodafone Україна Євген Булах. Топ-менеджер одного з провідних мобільних операторів розповів, чому на українському телеком-ринку важко когось купити, що приходить на заміну промо-SMS, яким з нових технологій віддають перевагу вітчизняні оператори та з якої причини вони не дуже поспішають вкладатися в 5G.

Про те, чи купує Vodafone Україна компанію Vega
(фіксований оператор, що належить групі «СКМ» Ріната Ахметова)

Я б сказав так: насправді ми постійно дивимося на ринок. І я б закликав громадськість не придумувати нічого. Нікого ми не купили й не купуємо. Як тільки у нас буде інформація щодо того активу, який ми реально купуватимемо, ми й самі будемо зацікавлені про це оголосити.

Давайте згадаємо, як ми починали власний ритейл. Ми завжди запрошуємо шановних журналістів, оголошуємо про це, і ця інформація завжди публічна.

На сьогодні щодо «Веги» – це абсолютно незрозумілі чутки. Взагалі глобально на ринку телекому у зв’язку з тим, що світ трансформується, ми, як й інші гравці телеком-ринку, зокрема й в інших країнах, постійно дивимося на різні активи. Але з кожного потенційно цікавого активу робити новину про M&A – це передчасно.

Я не оцінював компанію Vega, відповідно не можу нічого сказати про її ринкову вартість.

У теорії ми могли б інвестувати як у фіксовану мережу, так і в додатковий радіочастотний ресурс (у Vega є і те, й інше. – Mind). Але на практиці виникають нюанси. В історії з РЧР нам потрібен тільки перспективний радіочастотний ресурс – той, який найближчим часом може бути затребуваний в Україні. А це не всі частоти спектру. Не впевнений, що у Vega є потрібні нам частоти.

В історії з фіксованим зв'язком також є підводні камені. З одного боку, ми стоїмо на порозі 5G. При розгортанні зв'язку цього покоління не можна буде обійтися без фіксованої мережі. З іншого боку, нинішній ринок інтернет-провайдерів нецікавий інвесторам: він сірий, працює з порушеннями законодавства і дуже роздроблений. Зрозуміло, що для таких гігантів, як Vodafone, купувати компанію з часткою ринку в кілька відсотків – не дуже цікаво. Хоча ми постійно думаємо про придбання. Але сьогодні сказати не можу, які ухвалимо рішення.

Про перетік абонентів після запуску MNP

Компанія здобуває нових абонентів завдяки запуску MNP, але ми від самого початку не вважаємо це такою важливою стратегічною ініціативою для телеком-ринку. Поясню чому. Ми всі витратили багато ресурсів і грошей, у тому числі держава наша, для того, щоб ця платформа з'явилась і послуга запрацювала. І за статистикою, як правило, на початку відбувається найбільше переходів.

Сьогодні ми бачимо, що ажіотажу нема. Переходи відбуваються точково і, за великим рахунком, не впливають на розподіл сил на телеком-ринку.

При цьому, не забуваємо, нам є ще багато над чим працювати. Я зараз кажу про розвиток і розширення ємності мережі. Якби ми як ринок сконцентрувалися на цьому, це було б для наших клієнтів більш важливо й корисно.

Чому абоненти йдуть до нас? Бо ми великий міжнародний бренд, ми дуже багато працюємо над розширенням своєї мережі – я кажу зараз і про географію, і про послуги.

Чому йдуть від нас? Сьогодні ми охопили 4G-покриттям 60% країни. Але досі є зони, ділянки, куди, можливо, ми прийдемо найближчим часом. І хтось, можливо, не готовий почекати ще. Такі ділянки є в кожного оператора.

Про тарифи «для бабусь»: дешеві та без інтернету

У нас є така опція в тарифах: будь-яка бабуся, яка точно знає, що не користуватиметься мобільним інтернетом, може зменшити свій рахунок і відключити послугу інтернету. Наприклад, 1 ГБ інтернету в тарифі Family Plus можна відключити, і це дозволить зекономити 10 грн щомісяця. Для цього достатньо або відправити USSD-запит, або подзвонити до нас у контактний центр, або прийти до нашого магазину. Всі варіанти, як на мене, доступні, й технічно це не буде складно.

Не ми першими придумали пакетування послуг. Є світові практики, які говорять про наступне: абоненти хочуть бути впевненими в обсязі тих послуг, які споживають. Психологічно абонент почувається спокійніше, знаючи, що в нього є певний обсяг інтернету, якийсь обсяг хвилин, він може контролювати це в нашому додатку або через USSD-запити, і таким чином розуміє, що наприкінці місяця не вийде за межі свого бюджету.

Абоненти, які платять за більший обсяг послуг, але не вичерпують їх, таким чином купують свій спокій. Якби ми тарифікували кожну хвилину чи секунду окремо, то ця хвилина чи секунда обходилась би дорожче. Крім того, клієнти мусили б постійно контролювати свій рахунок, щоб в жодному разі не вийти за межі бюджету.

Маса фокус-груп проводилась як в Україні, так і на світових ринках. І як ми бачимо, інші практики, окрім пакетних пропозицій, ніхто сьогодні не використовує.

Про підключення інтернету в селах

Насправді ми інтернет у селах вже підключаємо. Завдяки 3G ми покрили вже 90% населення України. І там також є села. Звичайно, кожного разу, коли ми вирішуємо, де поставити базову станцію, ми зважуємо потреби того чи іншого регіону або території. Це неважко математично вирахувати. Тому, в першу чергу, будуємо мережу там, де буде найбільший попит і утилізація трафіку. Разом із тим ми не зупиняємося, і за останні три роки витратили 22 млрд грн на розвиток мережі та інфраструктури. Збираємося продовжувати будівництво.

Розвиватися в селах було б простіше, якби регулятор запропонував операторам діапазон 900 МГц. Це досить низький діапазон. А чим нижчий діапазон, тим довша хвиля, а її ємність менша. Для сіл це ідеальний варіант. По перше, там менше абонентів. По-друге, однією базовою станцією можна було б одразу покривати кілька населених пунктів.

Крім того, діапазон 900 МГц дуже нам допоміг би в розвитку агросектора. Хоча ми аграрна країна з величезним потенціалом, ми програвали країнам з меншим потенціалом лише тому, що не використовували технології. Сьогодні великі агрохолдинги вже привезли технології, займаються точним землеробством і підвищують свою ефективність. Ми могли б цю ефективність збільшити ще, якби мали змогу покрити поля інтернетом у низькочастотному діапазоні.

Крім діапазону 900 МГц є також низький діапазон 700–800 МГц. Але треба розуміти, що він вимагатиме додаткових досить значних інвестицій. І розвивати його таким коштом зараз видається нерозумним. Між технологіями у світі, як правило, проходить 3–4 роки. А в деяких країнах і більше. З’явився 2G, через 5–6 років – 3G, через 4–5–6 років – 4G. Це дозволяє ринку монетизувати й окупити ті інвестиції, які він вклав у попереднє покоління зв’язку. І тоді можна реінвестувати цей прибуток у нові технології.

Що відбулось в Україні: ви всі пам’ятаєте, не так давно у нас з’явився 3G, а минулого року – 4G. Ми не встигли окупити інвестиції – а це мільярдні витрати на ліцензії та розвиток мережі. Тож, на мою думку, говорити про діапазон 700/800 МГц зараз передчасно. А говорив би я про те, що за умови правильного частотного рефармінгу (перерозподілу частот. – Mind) ми можемо отримати діапазон 900 МГц для ринку. Але для цього всі оператори мають зайти в цей діапазон у рівних правах, щоб ринок розвивався правильно й збалансовано.

Про готовність ринку до 5G-тендерів

Довідка Mind. Кілька днів тому Петро Порошенко, ще в статусі діючого президента, підписав указ про проведення аукціону на зв’язок 5G у 2020 році.

Звичайно, ми братимемо участь у такому аукціоні, якщо він буде у 2020 році в Україні. І, звичайно ж, ми знову не отримали часу, щоб окупити інвестиції у зв’язок 4G, куди, до речі, продовжуємо вкладати.

Сказати, що мережа п’ятого покоління нам сьогодні потрібна, я не можу. І ось чому. Четверте покоління зв’язку (4G) було необхідне для того, щоб розширити ємність і розвантажити мережу в місцях скупчення людей. Там, де ми не могли надавати потрібний рівень сервісу. Якщо говорити про мережу п’ятого покоління, то це не про людей, не про клієнтський досвід. Це, швидше, про IoT («інтернет речей»), про якісь промислові рішення. Наприклад, коли механізований пристрій, задіяний у виробничому процесі, має зупинятися через 20 м після початку шляху, й при цьому маршрут не завжди відомий заздалегідь. І від точності зупинки цього пристрою, нехай це буде комбайн, залежить, чи буде вибух, чи буде обвал. Для таких точних рішень, можливо, потрібен 5G.

Знову ж таки, 5G потрібен, щоб ми отримали безпілотні автомобілі. Але давайте спитаємо себе: чи ці завдання сьогодні стоять перед нашою державою і перед нами з вами?

Для вирішення користувацьких потреб наших клієнтів зв’язку четвертого покоління більш ніж достатньо. Крім основного діапазону 1800 МГц, який ми зараз використовуємо для 4G, є діапазон 2600 МГц – завдяки йому ми знижуємо навантаження на мережу в місцях скупчення людей. Тож я не бачу сьогодні жодної необхідності у зв’язку 5G в Україні. Я б не займався популізмом, пов’язаним із 5G, а сконцентрувався на реальних потребах.

Хоча якщо тендер буде – повторюсь – ми братимемо в ньому участь.

Скільки готові заплатити за ліцензію на 5G

Важко сказати. Коли ми розраховували вартість 4G, ми чітко розуміли, для чого він потрібен абонентам, і яку додану вартість це матиме. Яку цінність дасть нам та нашим абонентам 5G, ми поки не розуміємо. Скільком промисловим підприємствам на сьогодні реально потрібно 5G для покращення виробничих процесів? Наскільки вони готові інвестувати, серед іншого, у залізо, яке працюватиме в мережі п’ятого покоління? Нема відповідей на ці питання. Так, 5G – це перспективно. Але попереду ще дуже багато консультацій з регулятором, з учасниками ринку, і тільки після всього цього, після спроб порахувати якісь бізнес-кейси, ми зможемо відповісти на це питання.

Про запуск VoLTE – технології передачі голосу в 4G-мережі

VoLTE дозволить нам забезпечити більш високу якість голосу, який передаватиметься LTE-мережею. Цю технологію використовують практично всі провідні країни світу. Ми її запустимо на початку наступного року. Хотіли ще цього року. Але виявилося, що все не так просто і з тендером, і з реалізацією проекту.

Інша крута штука – VoWiFi, передача голосу Wi-Fi-мережею. Вона дозволить українцям з будь-якої країни світу дзвонити додому в домашній мережі. Наприклад, ви приїжджаєте в Сінгапур, підключаєтеся до Wi-Fi у готелі й телефонуєте до України у внутрішній мережі «Vodafone Україна». У вересні ми зможемо точно сказати, коли запустимо цей проект.

Навіщо абонентам VoWiFi, якщо є Viber, WhatsApp та інші? По-перше, частина клієнтів користується класичними голосовими послугами і не хоче міняти свої звички. По-друге, телеком-оператори не можуть відповідати за бізнес-моделі Viber, WhatsApp та інших месенджерів: якщо у них з'являються платні послуги або обмеження швидкості, ми не можемо гарантувати якість при використанні нашими абонентами цих сервісів. А своїх VoWiFi і VoLTE  – можемо.

Про ризик падіння та нові можливості підвищення доходів

Ми довго жили в парадигмі, коли доходи від голосу росли. Останнім часом вони стали падати. Радий, що поки в Україні це зниження компенсується зростанням обороту від дата-трафіку. Але в провідних країнах світу почали падати і доходи від дати.

Заглядаючи в майбутнє, розуміємо, що треба розвиватися вшир. Телеком-оператор уже не може залишатися простою трубою для прогонки голосу і даних. Тому ми активно розвиваємо нові напрямки: Big Data, colocation, хмари, IoT.

Також розглядаємо інші напрямки бізнесу, які в синергії з телекомом могли б дати додаткову ефективність, аналізуємо, кого ми могли б купити. Це те, над чим працюємо кожен день, щоб бути готовими до того моменту, коли в Україні доходи від дата-трафіку також почнуть падати. Можливо, сьогодні наші досягнення не настільки помітні, як би нам хотілося. Але в нас вже є перші успіхи.

Про Big Data

Напевно, кожен із нас втомився від обсягу SMS, який сміливо можна назвати спамом. Ринок великих даних працює на те, щоб абоненти отримували лише ті пропозиції, які реально їм цікаві.

Сьогодні Big Data – найбільш затребувана нова послуга нашої компанії. Не хочу оцінювати конкурентів («Київстар». – Mind). Але ми першими з піонерами зі збору, обробки й моделювання великих даних почали запускати лабораторії в Україні.

Зараз розвиваємо два ключові напрямки: геотаргетинг плюс таргетинг розсилки і скоринг для банків, страхових компаній та інших бізнесів, яким потрібна оцінка клієнта. За першим напрямком на середину квітня у нас було понад 20 великих постійних клієнтів, за другим – більш 10. Наприклад, ми допомагаємо ритейлерам визначати локації, де їхні магазини будуть найефективнішими, і з'ясовуємо, чому наявні точки продажів менш результативні. Також виявляємо клієнтів, яким буде цікаво отримати пропозицію від компанії.

Думаю, великим поштовхом для Big Data стане розвиток інтернету речей: даних для аналізу буде набагато більше.

Про IoT-проект «Розумні дороги», запущений спільно з Nokia і міністром транспорту Володимиром Омеляном

Цей кейс пов'язаний з тестуванням 5G. На 25-му кілометрі траси Київ – Дніпро ми пробуємо збирати дані. Розуміємо, що в реальному житті поки не можна їх застосувати. Але в майбутньому це повинно працювати. Камери в онлайні відстежуватимуть дорогу і передаватимуть зібрану інформацію на платформу зі штучним інтелектом. Наприклад, у разі аварії завданням платформи буде викликати швидку й поліцію, а також попередити водіїв, які наближаються до аварійної ділянки. Рано чи пізно всі наші авто будуть обладнані спеціальними датчиками, які зможуть приймати різну інформацію. Передача даних повинна проходити блискавично. Для цього й потрібна мережа 5G.

Чому Володимир Омелян вибрав нас, а не «Київстар» або lifecell (вибір партнера проекту відбувався без тендера. – Mind)? По-перше, ми – європейські оператор («Vodafone Україна» через нідерландську Preludium B.V. належить російській компанії МТС. Вона входить до АФК «Система» Володимира Євтушенкова, а 44,35% акцій знаходяться в обігу на Нью-Йоркській фондовій біржі. – Mind). По-друге, у Vodafone є світовий досвід впровадження подібних проектів. Він працює в 75 країнах світу і в більшості з них запускав IoT-рішення. Цей досвід ми можемо отримати від материнської структури Vodafone («Vodafone Україна» за договором франчайзингу використовує бренд Vodafonе, має доступ по експертизи глобальної групи, але не є її дочірньою компанією. – Mind) і вибрати кращі практики для України.

Про Smart City

Ми активно працюємо з міською владою Харкова. На підході Одеса і Київ, де хочемо створювати розумні міста. Давайте чесно, Smart City – не коробкове рішення зі зрозумілим набором параметрів. Кожен мер міста бачить Smart City по-своєму. Наприклад, в одного є проблема сміття. Йому ми можемо запропонувати розумні баки, які при наповненні викликатимуть сміттєзбирач, або систему, яка щодня зможе створювати оптимальні маршрути для сміттєвозів. Зібрані дані можуть зберігатися на нашій платформі, у міської влади або там, де потрібно замовнику.

Про ефективність власної ритейл-мережі

Не секрет, що GSM-ритейл – низькомаржинальний бізнес в Україні. Ми працюємо виключно в білому полі, тому поки нічого не заробляємо. Для нас це свідомий мінус. Ми готові його сьогодні прийняти, щоб дати нашим клієнтам більше можливостей, підвищити їхню лояльність, зміцнити наш бренд у свідомості споживача.

Зараз ритейл – наш найефективніший канал продажу: в магазинах ми маємо можливість глибоко занурити клієнта в нашу екосистему, запропонувати йому всі сервіси та умови, розповісти про причинно-наслідкові зв'язки тих чи інших пропозицій.

Про можливу покупку групою Vodafone компанії «Vodafone Україна»

Відповіді на це питання у мене немає. Можу лише сказати, що зараз глобальний Vodafone, який присутній у 75 країнах світу, лише у 25 з них є учасником акціонерного капіталу дочірніх компаній. В інших 50 країнах – це франшиза. Але, повірте мені, вимоги, які висуває глобальний Vodafone до своїх франчайзі, – дуже жорсткі. Ми зобов'язані їх дотримуватися. Це вимоги як до якості сервісу, мережі, продуктів, зовнішнього та внутрішнього вигляду магазинів, так і до роботи з регулятором. Також ми повинні дотримуватися міжнародної збірки правил.

Про те, як уберегти свій номер від крадіжки

Елементарно: можна встановити додаток My Vodafone. У ньому поставити заборону на зміну номера без відвідування точки продажу. Також блокування можна активувати, зателефонувавши оператору або відвідавши магазин.

Бліц-інтерв’ю

Що ви оберете: мобільний інтернет чи фіксований?

Звичайно, перше.

Безлімітні дзвінки чи безлімітний інтернет?

Друге.

Vega чи «Воля»?

Своя якісна фіксована мережа.

Краще читати пости у Facebook чи дивитися відео на YouТube?

Перше.

Сходити в кіно чи подивитися фільм в інтернеті?

И те, й інше.

Прожити тиждень без смартфона чи без солодкого?

Без солодкого корисніше.

Якщо не «Vodafone Україна», то «Київстар» чи lifecell?

Нема відповіді на це питання.

Huawei чи Трамп?

Залишу без відповіді це питання, хоча вона у мене є.

Запускати 5G чи інвестувати в розвиток 4G та нових послуг?

Друге.

Куди б ви вклали особисті гроші: у стартап чи традиційний бізнес?

Перше.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті