Держава почне виходити з банківського сектора

Європейський банк реконструкції та розвитку планує купити пакет акцій Ощадбанку, який може виставити на продаж Міністерство фінансів. Про це в інтерв'ю одному з українських видань розповів керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж. «З Ощадбанком стратегія зрозуміла. Планується, що на приватизацію виставлять приблизно 50% цього банку. Але великий план передбачає виведення банку на первинне розміщення, банк котируватиметься на біржі, стане зрозумілим і прозорим. У такому випадку нам це цікаво», – заявив Маліж.

За словами голови правління Ощадбанку Андрія Пишного, рішення щодо продажу акцій банку прийматиме Кабмін. Але для цього необхідно внести зміни в законодавство. «Завдання банку – слідувати Стратегії розвитку, працювати над поліпшенням операційної ефективності, підвищенням прозорості та пошуками шляхів підвищення прибутковості», – зазначив Пишний.

Чому входження ЄБРР матиме позитивний ефект. Репутаційний «плюс» – для інвесторів/контрагентів це послужить позитивним сигналом щодо поточного стану і, головне, перспектив як самого банку, так і банківської системи України взагалі. Фінансовий – йдеться про додаткові вливання в капітал шляхом продажу акцій додаткової емісії. Крім того, слід очікувати зниження вартості фінансування на ринках капіталу. Діловий/комерційний – надасть можливість ознайомитися з кращими світовими практиками в області банківської справи, а отже – додаткову можливість рухатися вперед. Контролюючий – присутність МФО в капіталі банку сприятиме подальшому підвищенню прозорості банку в очах громадськості.

За словами Дмитра Боярчука, виконавчого директора центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна», це [продаж частки акцій ЄБРР. – Mind] може бути спробою забезпечити Ощадбанку більшу привабливість. «Як правило, присутність у акціонерному капіталі когось на кшталт ЄБРР привертає [увагу потенційних інвесторів] для придбання», – говорить Боярчук.

«Все це матиме позитивний вплив на економіку країни. Наприклад, зниження вартості ресурсів призведе до збільшення фінансових можливостей банку. Це в свою чергу має сприяти розширенню кредитування клієнтів за прийнятними процентними ставками», – підкреслив Андрій Пишний.

«Слід зазначити, що ЄБРР має успішний досвід співпраці з українськими банками (як через покупку акцій, так і надання субординованих позик). Він, як правило, працює як середньостроковий портфельний інвестор, хоча за його участі в банках була істотно поліпшена система корпоративного управління. Ощадбанк, на мою думку, вимагає глибокої передпродажної підготовки (зараз банк можна хіба що подарувати, одночасно отримавши гарантію не вимагати примусового погашення кредитів держсектора і продажу ОВДП, яких у банку в портфелі досить багато)», – зазначає Віктор Шулик, начальник відділу ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating.

100% гарантій вкладів більше не буде. Крім цього, доведеться внести зміни в законодавство, скасувавши повну гарантію по депозитах населення, і перевести всі соціальні програми на інші установи.

«Добре відомо, що Ощадбанк на другому місці як за величиною активів, так і за обсягом депозитних вкладів (після ПриватБанку). При цьому банк посідає перше місце за кількістю відділень на території України. 100%-ва гарантія депозитів – важливий фактор для пересічного громадянина, який обирає банк для розміщення свого вкладу. Ощадбанк може зіткнутися з проблемою відтоку вкладів у зв'язку з його приватизацією», – попереджає Володимир Жук, економіст IMF Group Ukraine.

З ЄБРР Ощадбанк покращить якість портфеля та отримає високий кредитний рейтинг. Підвищена увага також приділятиметься функції ризик-менеджменту для забезпечення належної якості портфеля. Ощадбанк посилить свої позиції завдяки впровадженню світових стандартів прозорості, корпоративного управління, високих вимог до технологічності та якості продуктів. Банк отримає можливість працювати на відкритих ринках, оскільки МФО вимагають максимальної комерціалізації.

За словами Віктора Шулика, якщо справа піде далі розмов і контрольний пакет банку буде проданий ЄБРР, то міжнародні рейтинги банку піднімуться до рівня стелі; рейтинг за національною шкалою, швидше за все, буде встановлений на рівні uaAAA (можливо, на позицію нижче). «Діяльність банку істотно зміниться, а роль Ощадбанку виконуватиме інший держбанк (можливо, нещодавно націоналізований)», – припускає він.

Мінфін планує розпродати націоналізовані банки. За інформацією українських ЗМІ, держава сподівається продати більшість банків, що їй належать. Нацбанк уже підготував свої пропозиції щодо змін «Стратегії розвитку держбанків у рамках комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року». Серед них – не менше 20% акцій Укрексімбанку мають бути приватизовані до середини наступного року. Цю частку НБУ сподівався продати кваліфікованому інвестору або міжнародній фінансовій організації.

Діюча ж стратегія, яку уряд схвалив у лютому минулого року, втратила актуальність у грудні – після націоналізації ПриватБанку. За даними Нацбанку, на початок 2017 року уряд контролює 51,8% сукупних активів банківської системи, 53,6% коштів клієнтів банків і 65,3% депозитів населення.

У рекомендаціях регулятора наголошується, що наступний «горизонт» роздержавлення – кінець 2020 року, коли держава повністю вийде з Ощадбанку. «Орієнтація на IPO або продаж потенційному інвестору в розмірі 100% до кінця 2020 року», – рекомендує НБУ.

Регулятор сподівається знайти інвестора і для нещодавно націоналізованого ПриватБанку. Йому так само пропонують до кінця наступного року продати 20% акцій, а до кінця 2020-го вивести його на IPO за умови збереження у держави 50% + 1 акція. Повний вихід держави з капіталу найбільшого українського банку запланований на «довгострокову перспективу».

Загалом експерти підтримують вихід держави з банківського сектора. «Частка держави в банківській системі може коливатися від 0 до 25%, не більше. 0% – це в країнах, де збудовані не тільки ефективні моделі контролю і управління банківської системи за рахунок впливу центробанку і Мінфіну, а й різні саморегулюючі організації, арбітражні суди, антимонопольний комітет, нарешті. Вплив же держави на ринок через банки, якими вона володіє, я вважаю неправильним», – зазначає незалежний фінансовий експерт Павло Крапівін.

Укрексімбанк залишиться єдиним державним. За даними FinСlub, Національний банк пропонує відмовитися від ідеї приватизації Укрексімбанку. 100% його акцій повинні залишитись у держави, а сам банк має стати спеціалізованим корпоративним – з акцентом на експортно-імпортних операціях і кредитуванні українських компаній, що працюють за кордоном. Тобто установа має відмовитися від роздрібного бізнесу та «передати» його іншим банкам, як і більшість своїх відділень.

Державі потрібні банки для вирішення конкретних завдань. Наприклад, фінансування інфраструктурних або соціальних проектів, фінансування імпортозаміщення або стимулювання експорту високотехнологічної продукції, інвестиції у фінансові структури і технології, які не передбачають швидкої окупності, але мають значення для розвитку чи безпеки країни.

«Я припускаю можливість самого існування державних банків, але в дуже обмежених обсягах і сегментах ринку. Висока частка державного капіталу в банківській системі – це можливість монополізації тарифів, умов надання послуг, що веде до зниження конкуренції, зниження інвестиційної привабливості комерційних банків, зниження якості та технологічності послуг у самих держбанках. Також це неефективна робота з точки зору самоокупності та отримання чистого прибутку. Практика показує, що приватні банки значно ефективніші, технологічні, зручні для клієнта, більш гнучкі в тарифоутворенні, значно швидше реагують на зміну умов ринку», – каже Крапівін.

Він вважає, що є і макроекономічні переваги – володіючи часткою в 52% ринку, держава може реально визначати процентні ставки на ринку залучення та розміщення ресурсів. Адже після обвального відходу з ринку майже 90 банків, вкладники і власники поточних рахунків воліють працювати з державними або західними банками. Що, з одного боку, дозволяє мінімізувати ризики їх потенційних втрат, але з іншого – зменшує розмір процентних ставок, може збільшувати розмір комісій і, звичайно ж, ставить всі приватні банки в нерівні, неконкурентні умови. Для ринкової економіки така ситуація є неприйнятною.