ГУАМ повертається: чотири країни шукатимуть шляхи співпраці та взаємної підтримки

Нову сторінку в історії ГУАМ започаткувала зустріч прем’єр-міністрів країн – учасниць цього об’єднання: Грузії, України, Азербайджану та Молдови. Зустріч пройшла 27 березня з української ініціативи. Країни заявили про підтримку територіальної цілісності одна одної та посилення торгових зв'язків.

Організація була створена 20 років тому – у 1997 році, як варіант пострадянської інтеграції, але без участі Росії. В останні роки ГУАМ не працював, хоча офіційно й не припиняв існування.

Україна має намір дати організації друге дихання, повідомляє «Європейська правда».

Три головних завдання, які уряди чотирьох країн ставлять перед собою:

1. Реалізувати угоду про вільну торгівлю в рамках ГУАМ, яка була підписана у 2003 році.

2. Об’єднатися довкола створення транснаціональних транспортних коридорів.

3. Зберегти територіальну цілісність.

Було зроблено перший крок до створення ЗВТ, а саме – підписано «Порядок створення та діяльності робочого органу, що координує дії договірних сторін угоди про створення зони вільної торгівлі між державами – учасниками ГУАМ від 20 липня 2002 року». Робочий орган має зайнятися підготовкою всіх додаткових угод, необхідних для початку дії вільної торгівлі.

Український прем’єр Володимир Гройсман прогнозує, що механізм вільної торгівлі запрацює вже до кінця 2017 року.

«Це сприятливо позначиться на розвитку наших національних економік, поглибить нашу співпрацю», ─ прокоментував підписання документів Гройсман.

Експерт Центру Разумкова Олексій Мельник прокоментував для ВВС Україна кроки у напрямку створення ЗВТ: «Для цього потрібна політична воля усіх чотирьох країн, а також готовність однієї із них взяти на себе лідерство».

Щодо транспортних коридорів, то глава українського уряду переконаний, що країни ГУАМ мають великі перспективи співпраці в рамках китайського транспортного проекту «Шовковий шлях». «Коли ми зможемо вибудувати наше ефективне транспортне сполучення – залізниця, дороги, порти, ми зможемо якісно покращити нашу взаємодію», ─ наголосив прем’єр.

Друге дихання ГУАМ представник Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук пояснює намірами Китаю реалізувати глобальний інфраструктурний проект «Один пояс – один шлях». За його словами, Китай готовий вкласти в цей проект $2 трлн. «Йдеться про створення бічних і меридіальних транспортних гілок, куди могли б долучитися країни ГУАМ», ─ цитує Герасимчука Deutsche Welle.

Крім того, на зустрічі глав урядів чотирьох держав було порушено тему збереження територіальної цілісності.

Зокрема, Молдова внаслідок створення «Придністровської Молдавської Республіки» втратила близько 40% ВВП. Азербайджанська влада оцінює втрати через конфлікт у Нагірному Карабаху в майже $820 млрд. Економіку Грузії після війни у 2008 році західні ЗМІ порівнювали із руїною. Тодішній президент Міхеїл Саакашвілі заявляв, що збитки становлять близько $2 млрд.

Уряд України оцінює економічні втрати від анексії Криму Росією у понад трильйон доларів. За даними уряду, через конфлікт на Донбасі Україна втратила 20% ВВП.

«Ми повинні й надалі виявляти тверду солідарність у врегулюванні сепаратистських конфліктів, з якими стикаються наші країни», ─ заявив прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп і наголосив, що для ГУАМ важливо залучитися підтримкою стратегічних партнерів ─ США і Японії.

«Є висока ймовірність, що Вашингтон включить ГУАМ до своєї стратегії в Європі як елемент стримування російської військово-політичної, економічної та енергетичної експансії», ─ зазначає експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк. Японія вже не раз висловлювала готовність фінансувати проекти ГУАМ і підтримає об’єднання країн, які мають спільний кордон з Росією і намагаються протистояти їй, вважає експерт.