Кабмін прийняв ряд заходів з дерегуляції ведення бізнесу
Уряд створив інтегровану автоматизовану систему державного нагляду
Кабінет міністрів України прийняв пакет постанов, необхідних для дерегуляції та підтримки ведення українського бізнесу. Таке рішення прийнято на засіданні уряду в середу, передає Інтерфакс-Україна.
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, презентуючи нововведення, зазначив, що більшість нових кроків спрямовані на «розумну» регуляцію.
«Ми ліквідували багато сотень нормативних актів за минулі два дерегуляційні Кабміни, але це не означає, що замість них буде повний хаос і «гуляйполе». Замість них ми пропонуємо для бізнесу і споживачів чіткі та зрозумілі правила гри», – сказав він.
Головним кроком Нефьодов назвав створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду.
«Зараз велика кількість перевіряючих органів має власні нормативні документи, за якими приходять, перевіряють, виносять приписи, штрафи. Результат цього невідомий ні бізнесу, ні міністерствам як регуляторам», – зазначив перший заступник голови МЕРТ.
Він додав, що вже скасовано велику кількість проміжних і надуманих перевірок.
«Наступний крок ми робимо так, щоб база даних перевірок була відкрита, щоб кожен громадянин, журналіст, політик міг побачити, кого перевіряють, щоб не було підозр і сумнівів», – сказав Нефьодов.
Разом з цим, як повідомив заступник голови МЕРТ, йде і врегулювання самих заходів держнагляду, тобто вони повинні проводитися відповідно до методики.
«Ми розраховуємо, що за рахунок об'єднання перевірок і більшої прогнозованості, їх кількість знизиться на 15–30% і практика об'єднання перевірок в одну позитивно себе зарекомендувала і буде переведена з пілотної на постійну основу», – повідомив Нефьодов.
Крім того, для всіх контролюючих органів пропонується методика розробки критеріїв ризику для планування перевірок.
«Ми впевнені, що контролюючі органи повинні приходити не тоді, коли в них є внутрішнє переконання про порушення, а на підставі чітких, зрозумілих критеріїв ризику. Кожен орган повинен затвердити ці критерії протягом року. Ми зі свого боку пропонуємо загальну методику, яка дозволить зрозуміти, які бізнеси відносяться до високоризикових», – констатував перший заступник глави МЕРТ.
Він зазначив, що один з документів в пакеті стосується контролю над виконанням органами нагляду вимог законодавства.
Крім іншого, він повідомив про наміри вводити електронне ліцензування господарської діяльності. Мета цього – єдині вимоги, за якими подаються документи, єдина процедура з видачі ліцензій в електронному вигляді, інструмент взаємодії між державними реєстрами, для того щоб процес ліцензування був максимально комфортним для заявника.
Крім цього, у МЕРТ розроблена стратегія розвитку малого і середнього бізнесу, враховані більше половини з 63 зауважень, які офіційно були представлені, і зараз пропонується програма з двох блоків.
«Перший блок – мінімізація обмежень для бізнесу, другий блок – стимулювання розвитку. За цими блоками буде розроблений конкретний план дій з термінами та відповідальними», – додав перший заступник глави МЕРТ.
За його словами, до 2020 року Україна зможе збільшити частку малого та середнього бізнесу у валовій додатковій вартості та обсягах експорту.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
