Від ШІ-психотерапевтів до роботів для 3D-друку: які 10 українських технологічних стартапів представили Україну на Valencia Digital Summit
Як вітчизняні засновники автоматизують переробку відходів та клієнтський сервіс для виходу на ринки ЄС і США
Штучний інтелект уже став частиною інструментів, якими люди користуються щодня, часто навіть не помічаючи цього. Він допомагає аналізувати клієнтські відгуки, автоматизує робочі процеси, опрацьовує дані та підтримує ухвалення рішень.
Саме цій трансформації був присвячений Valencia Digital Summit 2026, що відбувся 21–22 жовтня у Валенсії. Дев’ятий саміт організувала спільнота Startup Valencia. Його тема – «Інтелект стає інфраструктурою» – охоплювала не лише штучний інтелект, а й робототехніку, DeepTech, HealthTech, FinTech, GreenTech та інші технологічні напрями. За даними організаторів, захід об’єднав понад 12 тис. учасників і близько 3000 стартапів.
До Валенсії вирушили й 10 українських технологічних компаній, які відбирав Український фонд стартапів у межах проєкту WIN2EDIH. Серед них – платформа, яка допомагає ресторанам розвивати власну доставку, сервіс для управління корпоративними бенефітами, маркетплейс вторсировини, роботизована система для автоматизації 3D-друку тощо.
Mind розповідає, як працюють ці рішення, хто їх створює та які результати вони показали.
Clearly
Співзасновники стартапу Дмитро Мараховський і Дмитро Коваленко. Фото із соцмереж компанії
Платформа Clearly (раніше відома як Rozmova) працює на перетині онлайн-терапії та ШІ. Її заснували Дмитро Мараховський і Дмитро Коваленко у 2022 році.
В основі платформи лежить ШІ-модель, яка аналізує психологічний запит, особистісні особливості клієнта і здійснює для нього підбір серед понад 1000 ліцензованих терапевтів. Також стартап розробляє модуль автономної ШІ-терапії та цілодобового ШІ-компаньйона, якій має підтримувати пацієнта між сесіями.
У липні 2025 року компанія повідомила про залучення $700 тис. від венчурного фонду Purple Ventures за участі Pragmatech Ventures. Загальний обсяг залучених стартапом інвестицій і грантового фінансування на той момент становив $1,35 млн. Кошти планували спрямувати на розвиток ШI-рішень і міжнародну експансію.
За даними, оприлюдненими у 2025 році, платформа забезпечувала понад 20 тис. сесій щомісяця, вийшла на щомісячний виторг у понад $600 тис. і досягла операційної прибутковості.
Зараз Clearly підкорює ринки Польщі та Іспанії і готується до запуску для 60-мільйонної іспаномовної громади США та ринку Бразилії.
Deep3d Studio
Фото із сайту стартапу
Ця київська компанія спеціалізується на 3D-скануванні, створенні цифрових персонажів і реалістичних тривимірних об’єктів. Студія працює з ігровою індустрією, кіно та візуальними ефектами (VFX), а також із компаніями у сфері штучного інтелекту й машинного навчання. Власного ШІ-продукту в портфоліо компанія не описує: її основна спеціалізація – створення цифрових моделей і графічного контенту для інших продуктів.
Стартап народився як сімейний бізнес трьох братів: Євгена, Вадима та Андрія Шестакових. Наприкінці 2018-го – на початку 2019 року вони вирішили самостійно створити фотограмметричний сканер, який давав би змогу відтворювати людей у вигляді реалістичних 3D-моделей. На перші експерименти команда витратила близько шести місяців: спочатку працювала із системою на шість камер, а згодом побудувала повноцінну установку з 86 DSLR-камер.
Одне з найскладніших завдань у такому скануванні – не просто зафіксувати форму обличчя, а точно передати текстуру шкіри без відблисків і спотворень. Це особливо важливо для кіно та відеоігор, де цифровий персонаж мусить мати переконливий вигляд навіть на великому екрані.
Коли французька компанія Texturing.xyz шукала виконавця для сканування приблизно 200 людських голів, київська команда два місяці експериментувала з технологією перехресної поляризації світла. Кожну з 86 камер довелося вручну налаштовувати під конкретну ділянку обличчя. У результаті Deep3D Studio стала ексклюзивним постачальником сканів для колекції VFace – бібліотеки реалістичних текстур шкіри від Texturing.xyz.
Зараз серед відомих проєктів студії – робота над рекламним роликом Disney+, сканування персонажів для серіалу Good Morning, Pickles! виробництва FX Cake для Hulu. У портфоліо також є рекламний проєкт для PUMA, цифровий двійник Amani та співпраця з командою гри Three Days.
У 2024 році Deep3D Studio з’явилася в базі Dealroom серед отримувачів фінансування від європейської програми Seeds of Bravery. Суму гранту не зазначено. Пізніше студія повідомляла про отримання другої відзнаки Seal of Excellence у межах програми Innovative Entrepreneurship. Про намір залучення інвестицій стартап не заявляв.
Dots Platform
Фото із сайту стартапу
Ця SaaS-платформа об’єднує інструменти для приймання замовлень, доставки та управління операційними процесами ресторанного бізнесу. Ідея запуску Dots Platform зародилася у Єгора Герасимчука та Ярослава Циганенко як відповідь на монополізацію ресторанного ринку глобальними сервісами доставки. Агрегатори забирали в закладів від 25% до 35% комісії з кожного чека та повністю блокували доступ до даних клієнтів. Команда вирішила повернути ресторанам технологічний суверенітет. Компанію заснували 2019 року.
Dots створила хмарну All-in-one SaaS-платформу, яка дозволяє ресторанній мережі за 14 днів розгорнути власну повноцінну екосистему: брендовані мобільні застосунки, сайт, софт для кухні, застосунки для кур’єрів і ШI-модуль прогнозування попиту на страви та інгредієнти.
Зараз на софті Dots працюють сотні брендів у 12+ країнах світу (серед них – Gastrofamily Дмитра Борисова, Sushi Master, Frozen Dozen та інші). За даними компанії, через Dots Platform уже доставили понад 5 млн замовлень.
Dots Platform зростає без венчурних інвестицій, використовуючи прибуток від бізнесу та грантове фінансування. Серед джерел грантів – Український фонд стартапів ($50 тис. у 2021 році), Google for Startups ($100 тис. у 2022-му) та програма Seeds of Bravery (50 тис. євро у 2024 році).
Grecta
Фото із сайту компанії
Стартап розробляє рішення для автоматизації регуляторного комплаєнсу. Серед напрямів, які охоплює діяльність компанії, – GDPR, європейський AI Act, DORA та NIS2. Ці нормативні акти стосуються різних сфер: захисту персональних даних, регулювання штучного інтелекту, цифрової операційної стійкості фінансового сектору та кібербезпеки.
Проблема, яку намагається розв’язати Grecta, полягає в тому, що вимоги законодавства потрібно не лише прочитати та інтерпретувати. Компанії мають зрозуміти, які саме правила застосовуються до їхнього продукту, які процеси потрібно змінити і як документувати відповідність.
Платформа сканує архітектуру коду й баз даних продукту, автоматично визначає, під які статті та ризик-категорії європейського законодавства підпадає софт, і генерує аудиторський слід у режимі реального часу.
Головний технологічний прорив Grecta полягає в тому, що вона інтегрує перевірку регуляторних вимог безпосередньо в CI/CD-цикл розробки софту. Кожне нове оновлення коду автоматично звіряється з вимогами ЄС, скорочуючи час підготовки компанії до виходу на ринок із місяців до кількох днів.
Grecta заснувала юристка у сфері технологічного регулювання Юлія Габрієль у січні 2026 року. Стартап на ранній стадії, інвестицій ще не залучав.
Karpatia Benefits
Фото платформи
Цей стартап розробив платформу для управління корпоративними бенефітами. Вона дає змогу централізовано працювати з бюджетами, компенсаційними пакетами, заявками працівників і даними про використання програм.
Ідея продукту – зібрати управління бенефітами в одному цифровому середовищі. Замість ручного зведення таблиць HR-команди можуть відстежувати бюджети, налаштовувати програми для різних груп працівників і бачити, як використовуються передбачені компанією кошти. Система завдяки ШІ автоматизує рутинні операції, зокрема обробку заявок і перевірку чеків, які раніше доводилося збирати з різних каналів вручну.
Стартап заснували 2023 року Аліна Голубєва, Михайло Зеленін і Дмитро Степаненко. Продукт розвивається на основі досвіду Karpatia Insurance – компанії, що спеціалізується на корпоративному страхуванні.
У стартапі запевняють, що впровадження Karpatia Benefits скорочує адміністрування бенефітів і паперову тяганину для HR-команд на 95% та заощаджує HR-менеджеру близько 5 годин на тиждень. Платформою вже користуються понад 11 тис. співробітників міжнародних та українських компаній. Стартап обслуговує понад 100 корпоративних клієнтів. Серед замовників – Bolt, Glovo, Michelin, Room8 Group та інші.
Раніше стартап фінансувався власними коштами та мав підтримку Google for Startups у межах Ukraine Support Fund. У травні 2026 року стало відомо про ще $100 тис. бездольового фінансування за підтримки Google for Startups і 500 Global.
Загальний обсяг фінансування Karpatia Benefits на той момент становив $200 тис.. У січні 2026-го команда повідомляла, що планує залучати інвестиції для масштабування та міжнародної експансії.
Recycle
Фото компанії
Засновник стартапу Антон Устименко зіткнувся з тим, що його IT-офіс у центрі Києва накопичував сортоване сміття, але не міг організувати системне та прозоре вивезення. Це й наштовхнуло його на ідею створити «Uber для вторсировини». Ідея розвивалася з 2020 року, а в лютому 2024-го сервіс запустили в Києві.
Платформа працює за моделлю B2B-маркетплейсу: компанія-генератор відходів створює заявку на наявний обсяг відсортованого паперу чи пластику. Сертифіковані переробники змагаються за цей лот на аукціоні, пропонуючи найкращу ціну, після чого самі приїжджають, забирають сировину і платять гроші генератору відходів.
У червні 2026 року стартап отримав від Європейської комісії майже 500 тис. євро гранту для виконання проєкту SMART-REC. На ці кошти команда планує розвинути Smart Logistics Engine – алгоритм, який розраховуватиме оптимальні маршрути збору вторсировини від невеликих постачальників, зокрема офісів, малого бізнесу й ОСББ. Він має враховувати тип матеріалу, місткість транспорту, актуальні замовлення та зміни в маршрутах.
Серед клієнтів Recycle – міжнародні мережі JYSK і METRO. За даними стартапу, понад 100 магазинів JYSK в Україні продають вторсировину через платформу. Загалом сервіс обслуговує понад 280 клієнтів й обробляє близько 150 тонн вторсировини щомісяця. Компанія зосереджується на матеріалах із високою вартістю для повторної переробки, зокрема картоні, PET-пластику, металі та склі.
Окрім гранту для SMART-REC, у 2025 році Recycle отримав 50 тис. євро в межах програми Seeds of Bravery. У грудні 2025 року Устименко розповідав, що команда планує розглядати інвестиції після подальшого зростання бізнесу.
Revisior
Співзасновники Revisior: ліворуч – Сергій Шапіренко, праворуч – Сергій Голобородько. Фото компанії
Цей стартап розробив систему для збору, аналізу й опрацювання клієнтського зворотного зв’язку. Платформа об’єднує відгуки з різних каналів, допомагає категоризувати їх і відстежувати, як компанія реагує на проблеми. Завдяки системі миттєвих сповіщень про «палаючий» негатив, Revisior дозволяє бізнесу знизити відплив клієнтів на 15–20%, перетворюючи випадкові відгуки на системну аналітику для керівництва.
ШІ-компонент Revisior – інструмент для автоматичного аналізу клієнтських коментарів. Він допомагає знаходити повторювані проблеми в обслуговуванні та визначати слабкі місця в роботі бізнесу.
Ідея продукту виникла 2017 року в Сергія Шапіренка та Сергія Голобородька. Першу версію сервісу запустили у 2019-му, а у 2022 році команда адаптувала його для європейського ринку. За даними сервісу, через Revisior працюють понад 500 компаній. Платформа має понад 2 млн унікальних респондентів.
Revisior залучав як венчурні й ангельські інвестиції, так і грантову підтримку. За словами Шапіренка, загалом стартап отримав близько 320 000 євро інвестицій і 290 000 євро грантів. Серед джерел фінансування – італійський венчурний фонд Lendlease, Український фонд стартапів, польська програма Poland Prize та Google for Startups Ukraine Support Fund.
У 2022 році стартап одержав 70 тис. євро в межах Poland Prize, у 2023-му – 20 тис. євро від Glovo, а у 2024-му – $100 тис. від Google for Startups.
WebSpellChecker
Стартап розробляє інструменти для перевірки орфографії, граматики та стилю, які можна інтегрувати в цифрові продукти та корпоративні системи. Компанія заснована Дмитром Матвєєвим та Олександром Євсюковим у 2016 році, базується в Харкові.
Команда розробила високоточні ML-моделі коректури, перевірки орфографії та стилістики більш ніж для 80 мов світу. Перевага для Enterprise-сегмента – можливість розгортання технології на власних ізольованих серверах компанії-замовника.
Завдяки прямій інтеграції через API в CRM-системи, текстові редактори та ERP-платформи банків, медичних і юридичних гігантів, WebSpellChecker гарантує 0% ризику витоку конфіденційних даних. WebSpellChecker працює з корпоративними клієнтами в різних галузях. Але компанія не розголошує імена своїх замовників.
У 2026 році команда повідомила про участь у UK-Ukraine TechBridge Investment Accelerator – програмі, що допомагає українським технологічним компаніям налагоджувати контакти з британськими інвесторами. Інвестиції стартап ще не залучав.
Wantent
Команда стартапу. Фото із соцмереж
Wantent розробляє технології для аналізу реакцій аудиторії на відеоконтент. Штучний інтелект аналізує поведінкові, емоційні та мікрофізіологічні реакції глядачів під час перегляду відео. Засновники – Олексій Шалденко (СЕО) та Артем Мельниченко (СТО) – створили компанію 2019 року.
Алгоритми машинного навчання оцінюють рівень утримання уваги по секундах, розпізнають емоційні піки та прогнозують підсумковий ROI відеоролика чи фільму ще до початку медіавитрат. Технологія видає детальний аналіз сприйняття контенту за кілька годин. Тобто ШІ виконує роль просунутого детектора емоцій і залученості глядачів.
Клієнтами Wantent є десятки компаній в Україні, Європі та США: виробники та дистриб'ютори відеоконтенту (стримінгові платформи, кіностудії), маркетологи, а також великі міжнародні бренди. Технологію Wantent використовували BMW, BNP Paribas Group, Carrefour тощо.
Перші $100 тис. ангельських інвестицій стартап залучив у 2019 році. У 2021-му підняв ще $450 тис. від фонду QPDigital. У 2025-му Wantent переміг в українському фіналі Startup World Cup та спромогся представляти Україну в Кремнієвій долині у боротьбі за головний приз у $1 млн.
YUKI Robotics
Фото із сайту стартапу
Уявіть собі приміщення, де сотні 3D-принтерів цілодобово друкують деталі. Проте є проблема – як тільки принтер закінчує роботу, він зупиняється та чекає. Щоб зняти готову деталь, поставити нову пластину й натиснути «Старт», потрібна людина. У результаті 3D-ферми простоюють до 40% часу – особливо вночі та на вихідних.
Цю задачу розв’язує YUKI Robotics – український deep-tech-стартап із Вінниці, заснований Олександром Діденком у 2023 році. Головне диво цієї системи – технологія Teach-by-Demonstration (навчання через показ). Робота не треба тижнями програмувати – достатньо, аби оператор один раз взяв «руку» робота й уручну показав траєкторію руху. Робот миттєво запам'ятовує процес і далі працює самостійно: підходить до принтера, обережно знімає пластину з готовою деталлю, відкладає її, ставить чисту й заново запускає друк.
Інженерам вдалося створити промислового робота із собівартістю деталей близько 3000 євро завдяки тому, що значну частину елементів для самого робота друкують на тих самих 3D-принтерах. Стартап надає роботів за моделлю підписки (Robotics-as-a-Service).
YUKI має функціональний MVP, який пройшов понад 1000 механічних і компонентних тестових циклів. Команда веде переговори про пілотні впровадження на 3D-друкарських фермах, але публічно про комерційних клієнтів поки що не повідомляла.
На розвиток проєкту стартап уже залучив 25 тис. євро бездольового фінансування. Крім того, YUKI Robotics отримала від Microsoft for Startups $100 тис. як Azure-кредити для розвитку хмарної інфраструктури.
Зараз стартап шукає 250 тис. євро pre-seed-інвестицій, щоб підготувати систему до промислового використання та запустити перші платні впровадження.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
