Захворіло у світі
31,328,238
Померло у світі
964,839
Вилікувалось у світі
21,503,496
Захворіло в Україні
181,237
Померло в Україні
3,642
Вилікувалось в Україні
79,901
Financial Times: плани Путіна економічно ослабити Україну провалилися

Financial Times: плани Путіна економічно ослабити Україну провалилися

Майбутнє країни визначатиме зовсім не військова могутність, а вдало впроваджені реформи

Financial Times: плани Путіна економічно ослабити Україну провалилися
фото Офіційний сайт Президента України

Американське видання Financial Times, розглянувши українську економічну ситуацію, вважає, що плани Путіна зруйнувати Україну як державу шляхом її розколу і економічного ослаблення зазнали нищівної поразки.

На перший погляд, мало що змінилося в Україні за останні три роки, коли спонсоровані Росією сепаратисти захопили частини Східної України. Військові дії точилися з перервами, але лінія фронту залишилася фактично замороженою, і спроби знайти дипломатичне рішення зайшли в глухий кут.

Але це далеко не повна історія. Хоча у заголовках про Україну домінували військові аспекти, справжня битва за майбутнє України завжди велася в іншому місці.

Вона полягає в здатності країни відновлювати стабільність і процвітання, навіть коли її територіальна цілісність у небезпеці. І в цьому Україна починає домагатися реального прогресу.

Втручання Росії було перш за все задумано як форма економічної війни. Мета полягала не стільки в захопленні землі, скільки в ослабленні України як держави.

І в цьому Росії вдалося досягти успіху. Війна зі своїм найбільшим торговим партнером і втрата своїх найбільших промислових активів на сході поставили Україну на межу економічного краху.

Гривня втратила близько 70% своєї вартості по відношенню до долара, інфляція зросла на 60%, а сукупний дефіцит бюджету (в тому числі державний бюджет і ДП «Нафтогаз») збільшився більш ніж на 10% від ВВП. Економіка скоротилася на 6,6% в 2014 році і ще на 9,8% в 2016 році – це значно серйозніший спад, ніж той, який спостерігався в Греції.

За три роки ситуація змінилася. Макроекономічну стабільність відновлено, і Україна, схоже, стала на шлях одужання. Більш стабільний обмінний курс допоміг взяти інфляцію під контроль (до 12,4% в минулому році і прогнозовані 6% у наступному році).

Зараз обсяг виробництва зростає вперше з 2012 року, в минулому році зростання склало 2%, в цьому році очікується 2,8% і більше 3% у 2018 році. Завдяки цьому відновлюються і життєві стандарти – заробітна плата в 2016 році збільшилася на 11,6%, оптимістично стверджує Financial Times.

Уряд України націлився на довгострокову фінансову стабільність шляхом поєднання скорочення витрат і податкової реформи. Дефіцит бюджету в 2,2% в минулому році був комфортно нижчим за 3,7%-ву стелю, встановлену МВФ.

Хоча в цьому році дефіцит має зрости до 3,1%, це збільшення значною мірою пов'язано зі скороченням податків на соціальне забезпечення в сфері зарплатні, необхідних для зниження витрат на робочу силу і стимулювання економіки.

Покращений і спрощений податковий кодекс поряд з ростом економічної активності збільшує внески прибуткового податку і ПДВ на національні доходи.

Ще одна велика проблема – це реформа нестійкої пенсійної системи, на яку припадає більше чверті державних витрат, і яку Світовий банк назвав «основною фінансовою вразливістю».

План, складений міністром фінансів Олександром Данилюком, зараз знаходиться на розгляді Верховної Ради і направлений на те, щоб привести витрати у відповідність з доходами розширення бази внесків і підвищення пенсійного віку.

Зважаючи на те, що дефіцит пенсій зараз перевищує 6% ВВП, ці зміни дозволять уряду скоротити загальний дефіцит бюджету до 2% на рік до 2020 року.

Однак жоден досягнутий прогрес не був би можливим без Міжнародної фінансової підтримки – перш за все, у вигляді кредиту МВФ на суму $17,5 млрд.

Той факт, що Україна спромоглася розблокувати чотири транші цієї програми на загальну суму 8,38 млрд, вже само по собі досягнення. Досі ні одному українському уряду не вдалося отримати більше, як один транш коштів МВФ.

Нинішня адміністрація впроваджує непопулярні, але необхідні реформи, від яких відмовлялися попередники.

Окремо слід відзначити швидкість, з якою діяв уряд при націоналізації найбільшої фіну станови країни – Приватбанку, для уникнення серйозної фінансової загрози після того, як у грудні-2016 банк став неплатоспроможним.

Перевіркою того, чи працюють ці зміни в Україні, стануть настрої інвесторів – чи захочуть вони вкладати кошти в країну. Останнім часом збільшилися іноземні інвестиції у експортно-орієнтоване виробництво, особливо в Західній Україні.

Нова угода про вільну торгівлю з ЄС, в поєднанні з близькістю до європейського ринку, створює для України можливість стати невід'ємною частиною континентального ланцюга поставок, створюючи нові центри економічного виробництва на заміну втраченим потужностям на сході.

Ще одна важлива віха – Україна в цьому році повернеться на ринок суверенного боргу з першим випуском облігацій з 2013 року.

Для досягнення цих результатів потрібно, щоб Україна поглиблювала свої зусилля з реформування. Крім пенсійної реформи, наступна межа – земельна реформа, де уряд сподівається, що лібералізація принесе більші інвестиції і оживить сільськогосподарський сектор.

Цього тижня уряд затримав подання законопроекту про реформу в парламент, цьому завадили опозиційні політики-популісти. Через затримку черговий транш фінансування від МВФ буде відкладено до осені.

Financial Times вважає, що головний ворог України – це корупція, яка може зашкодити прогресу економіки значно більше, ніж будь-яка схема Кремля. Рівень корупції досі надзвичайно високий.

При цьому видання зазначає, що стратегія Путіна ослабити країну і змусити розплатитися за про-західний курс зазнала невдачі, тому що країна відроджується. Навпаки, ті східні регіони, що відкололися від України, стануть важкою ношею для Кремля.

Саме ця динаміка, а не військова могутність, дає Україні найбільше надійна відновлення її територіальної цілісності. Реформи є і завжди будуть її найпотужнішою зброєю.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті